Справа №4.3/2-1605/07 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 КВІТНЯ 2007 Р. Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Макаренко Я.М.

При секретарі  - Співак М. А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  треті особи ОСОБА_4,  Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до відповідача про визнання недійсним договору дарування від 4 червня 2002 p.,  посвідченого нотаріусом першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області,  в частині дарування ОСОБА_1,  ОСОБА_2 по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Свої вимоги мотивуючи тим,  що 4 червня 2002 р. вони подарували відповідачу кожний по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1  що належала їм на праві власності на підставі свідоцтва про право приватної власності на житло,  виданого відділом приватизації ХМБТІ 19.08.1994 р. При укладанні договору дарування у позивачів з відповідачкою була усна домовленість,  що вона придбає за свій рахунок ОСОБА_1житло,  а до надання житла не буде перешкоджати у проживанні ОСОБА_1. у квартирі. Своє зобов»язання щодо надання окремого житла відповідачка не виконала,  а звернулася до суду з позовом про його виселення,  таким чином відповідачка шляхом обману переконала позивачів подарувати квартиру і намагається ще позбавити ОСОБА_1. права користування в квартирі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги пояснивши,  що при укладанні договору дарування у них з ОСОБА_3 була домовленість,  що вона придбає через невизначений строк житло для ОСОБА_1. і не буде перешкоджати проживанню ОСОБА_1в спірній квартири,  але свої обіцянки відповідач не виконала та у 2007 р. звернулася до суду з позовом про виселення ОСОБА_1.

Позивач ОСОБА_2повністю підтримав позовні вимоги,  пояснивши,  що між ним та його донькою ОСОБА_3була усна домовленість,  що вона після укладання договору дарування квартири придбає за свій рахунок через невизначений строк житло його сину та рідному брату відповідачки ОСОБА_1Особисто для ОСОБА_2 відповідачка не обіцяла придбати житло.

Третя особа ОСОБА_4. ,  яка одночасно була представником відповідача за довіреністю,  проти позову заперечувала та пояснила,  що між позивачами і відповідачем не було ніякої домовленості з приводу придбання квартири після укладання договору дарування,  свої частки ОСОБА_1,  ОСОБА_2та вона в тому числі подарували добровільно. У неї з чоловіком ОСОБА_2  який стояв на черзі для отримання житла,  була домовленість,  що після отримання ним квартири він віддасть її сину,  але донька нічого не знала з приводу такої домовленості.

Третя особа нотаріус Першої держнотконтори в судове засідання не з»явився,  про день та час слухання справи був повідомлений належним чином,  просив справу розглянути за їх відсутності.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  їх представників,  дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази,  вважає,  що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено,  що 4 червня 2002 р. між ОСОБА_1,  ОСОБА_2  ОСОБА_4 ,  від імені яких діяв ОСОБА_5 за довіреністю посвідченої 20.11.2001 р. нотаріально,  та ОСОБА_3 був укладений договір дарування відповідно до якого ОСОБА_1,  ОСОБА_2

ОСОБА_4.  подарували,  а ОСОБА_3. прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до  ст. . 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (ч. 1  ст.  229 ЦК України),  такий правочин визнається судом недійсним.  Відповідно до ч. 1  ст.  229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину,  прав та обов»язків сторін,  таких властивостей і якостей речі,  які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

В судовому засіданні позивачі підтвердили,  що вони правильно розуміли природу правочину,  тобто ті обставини,  що квартира у власність відповідачки передається безкоштовно,  наполягали,  що домовленість про попереднє придбання квартири ОСОБА_1існувала саме між ними і відповідачкою,  а ОСОБА_2 наполягав,  що ніяких обов»язків на себе не брав і сам особисто надання квартири від відповідачки для власного проживання не вимагає і не вимагав. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 ОСОБА_6. пояснили,  що в їх присутності ОСОБА_3. обіцянок з приводу придбання квартири ОСОБА_1не давала.

Позивачі згідно доручення від 20 листопада 2001 р. уповноважили ОСОБА_5 укласти від їх імені договір дарування спірної квартири. Зазначене доручення не визнане незаконним або недійсним у встановленому законом порядку та дія його не була припинена у встановленому законом порядку на момент укладання договору дарування.

Враховуючи викладене,  а також те,  що позивачі не надали суду доказів в підтвердження тих обставин,  що між ними та відповідачкою існувала домовленість щодо наступного придбання квартири для ОСОБА_1.,  в зв»язку з чим вони були введені в оману,  то за таких обставин і на підставі наданих доказів суд не знаходить   підстав для задоволення позову.

Керуючись  ст. хт. 7,  10, 11,  59,  60,  61,  84,  88,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,   ст. . 230 ЦК України,  суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  треті особи ОСОБА_4,  Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області про визнання правочину недійсним - відмовити.

На рішення протягом десяти днів з дня проголошення може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду через Харківський районний суд Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Харківський районний суд Харківської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до апеляційного суду Харківської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК

України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання

апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом.