ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА  

іменем України

"05" липня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-417/2011

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Пасічник С.С.         

суддів:                                                                              Зарудяної Л.О.

                                                                                          Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "16" лютого 2011 р. у справі № 2-а-417/2011 за позовом ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від  16.02.2011 року  позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області (далі - УПФ) щодо виплати ОСОБА_3 з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 01.02.2011р. надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це визначено Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов"язано відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії позивачу в періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 01.02.2011р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, 1943 року народження, відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, у відповідній редакції,   дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

При розгляді справи судом враховано, що зміни, які вносилися Законом України „Про державний бюджет України на  2008 рік...” до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року такими, що не відповідають Конституції України. Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік” та Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” норму цієї статті не зупинено і не змінено.  

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи, врахував  вказані положення та дійшов обґрунтованого висновку про незаконність дій відповідача, зобов’язавши УПФ здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте, приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд залишив поза увагою положення ч.2 ст.99, ст.100 КАС України.

Так, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За положеннями ст.100 КАС - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати УПФ здійснити нарахування та виплату йому недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 01.02.2011р., проте, клопотання про поновлення строку для звернення до суду ним не заявлялось. Судом у встановленому законом порядку питання про поновлення строку не вирішувалося.

З урахуванням наведеного, у суду не було підстав задовольняти позовні вимоги ОСОБА_3 за періоди  з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 01.08.2010р. Тому, постанова у цій частині підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду. У решті рішення  залишається без зміни.

Керуючись ст.ст. 100, 197, 198, 202, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Ружинському районі Житомирської області задовольнити частково.

Скасувати постанову у частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного згідно із ч.1 ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за періоди з з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 01.08.2010р. Позовні вимоги ОСОБА_3 у цій частині залишити без розгляду. У решті постанову  залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

Головуючий   суддя                                                              С.С. Пасічник

судді:                                                                                      Л.О. Зарудяна   

                                                                                                Л.В. Кузьменко   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1,13605

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області  вул. Леніна.36,смт. Ружин,Житомирська область,13601