ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
іменем України
"07" липня 2011 р. Справа № 2а-5516/10
номер рядка статистичного звіту 10.3.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Філіпової Т.Л.
суддів: Майора Г.І.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "28" січня 2011 р. у справі № 2а-5516/10 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 21 грудня 2010 року звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.01.2011 року позов задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 01.06.2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Таким чином, ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян “діти війни” в розумінні ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни”, з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Проте суд першої інстанції не зазначив дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок.
Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 21.12.2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачу доплату до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню в межах визначеного ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, а саме починаючи з 01.06.2010 року до 21.12.2010 року, тобто до моменту подачі адмінпозову до суду.
Адже згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорені права. А на момент звернення позивача до суду факт порушення її оспорюваного права в майбутньому відсутній.
За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає зміні із зазначенням періоду порушення прав позивача на отримання доплати до пенсії відповідно вимог зазначеного закону.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга – підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом зазначення в резолютивній частині дати, до якої підлягає перерахунок та виплата пенсії у розмірах визначених ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Керуючись ст.ст. 195,197, 198, 201, 205, 207,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2011 року у справі №2-а-5516/10 змінити в частині визначення періоду порушеного права позивача.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 01.06.2010 року по 21 грудня 2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.Л. Філіпова
судді: Г.І. Майор
І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул. Відінська, 41,м. Рівне,33018