ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.07.11 р.                                                                                 Справа № 17/114                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”, м. Докучаєвськ

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 7129,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – довіреність

від відповідача – ОСОБА_2 – довіреність

ВСТАНОВИВ:

       Приватне акціонерне товариство „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”, м. Докучаєвськ звернулось з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк про стягнення 7129,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача у вагоні №67904458, яка підтверджена  комерційним актом, та виникла у зв’язку з незбереженням  залізницею вантажу під час перевезення.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав із посиланням на те, що навантаження здійснене засобами відправника без участі залізниці, відповідно до статті 24 Статуту залізниць України відправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що вказані вантажовідправником у накладній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив:

24.12.2010р. зі станції Дроново Донецької залізниці вантажовідправником – ПП ОСОБА_3. за залізничною накладною №52979427 на адресу Відкритого акціонерного товаритсва (Приватного акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”, м. Докучаєвськ), станція призначення – Оленівка Донецької залізниці, був відправлений вантаж – антрацит, який прибув на станцію призначення 28.012.2010р..

На станції призначення – Оленівка Донецької залізниці, на підставі виявленням: навантаження навалом, нижче бортів 300мм, рівномірне, маркіроване зеленим цвітом; над 2-3 люками поглиблення 2000Ч1500Ч1500мм, над 3-4 люками поглиблення 1500Ч2000Ч1500мм, над 4-5 люками поглиблення 1000Ч1000Ч700мм; вагон технічно справний, мається нещільне прилеглення люків; люки закриті, течі вантажу не має, на підставі чого був складений комерційний акт АQ №653778/6 від 28.12.2010р., з якого вбачається:  недостачі у розмірі 9000кг (по документу: брутто –не вказано, нетто – 71000 кг, тара – 22400кг, фактично: брутто – 84400кг, нетто – 62000кг, тара – 22400кг).

Комерційний акт підписаний, начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представником одержувача.

Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу (з урахуванням норми недостачі 1%) у розмірі 7129,40 грн.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення несправність вагону, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У відповідності до статті 32 Статут залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.

Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Стаття 115 Статуту встановлює, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.  

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 7129,4 грн. із розрахунку: 8,29т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1%) х 860,00 грн. (вартість 1т.) з ПДВ)).

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314  ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р2600901517249 в філії „Укрексімбанк” у м. Донецьк, МФО 334817, ОКПО 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”, м. Докучаєвськ (85740, м. Докучаєвськ, Донецької області, вул.. Тельмана, 2; р/р26009959676800 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537, ОКПО 00191856) 7129,40 грн. (вартість нестачі вугілля);  102,00грн. - відшкодування витрат  по  оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Татенко В.М.           

(повний текст рішення оформлений та підписаний 08.07.2011р.)