ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
22 червня 2011 року справа № 5020-973/2011
Суддя господарського суду міста Севастополя Ребриста С.В., розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства „Меркурій-ІВ”
(пров. Шашкевича, 6, Рівненська обл., м. Дубно, 35600),
до відповідача1 –Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,
(АДРЕСА_1)
відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”
(вул. Іллінська, 8, під’їзд 7, поверх 6, м. Київ, 04070)
про визнання договору фінансового лізингу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до відповідача1 та відповідача2 про визнання договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0370 від 25.12.2007 недійсним.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (у редакції Закону України №3382-VI від 19.05.2011, який набрав чинності 18.06.2011).
При дослідженні поданої позовної заяви судом було встановлено, що до позовної заяви у якості доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів додано копію опису вкладення та фіскального чеку № 3764 від 20.06.2011, що свідчить про направлення поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією на адресу: вул. Іллінська, б.8, під’їзд 7, поверх 6, м. Київ, 04070.
Проте, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом за електронним запитом від 22.06.2011 за №10307750, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”станом на 22.06.2011 є: вул. Електриків, б.26, м. Київ, 04176.
Відповідно до положень абзаців першого та четвертого частини першої статті 1, частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” відомості про місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. При цьому ці відомості у випадку їх внесення до вказаного реєстру вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
Окрім того, судом встановлено, що у фотокопії оспорюваного договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0370 від 25.12.2007, наданої Позивачем, у якості адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” зазначено: вул. Зелена, б. 115Б, м. Львів, 79035. Тобто, Позивачем, під час надіслання позовної заяви відповідачу, не було використано й адресу, яку сторона оспорюваного договору самостійно зазначила в ньому.
Крім того, судом не можуть бути прийняті у якості доказів надсилання відповідачеві – фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів наданні Позивачем фіскальний чек №3765 від 20.06.2011 та опис вкладення, оскільки останній свідчить про направлення поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією лише позовної заяви. Вказаний опис вкладення до цінного листа не містить відомостей про відправлення додатків до позовної заяви, зокрема, їх назву та кількість аркушів, крім того , такі докази надаються суду в оригіналі.
Отже, Позивачем у порушення норм частини першої статті 56 та пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України, не додано до позовної заяви належних доказів направлення її копії та додатків до неї відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”.
Також, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не завірено належним чином копії доданих до позову документів.
Суд роз’яснює, що відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
В юридичному значенні під документом розуміється матеріальна форма відображення, поширення, використання і зберігання інформації, яка надає йому юридичної сили. Документ укладається і засвідчується уповноваженою особою.
Надані позивачем до позовної заяви незавірені ксерокопії документів не можуть бути розцінені як письмові докази, якими обґрунтовуються заявлені вимоги, оскільки вони не засвідчені у встановленому законом порядку уповноваженою особою.
Суд інформує позивача, що ксерокопії документів, що додаються до позову, засвідчуються належним чином –після повного викладення тексту документу вчиняється запис „З оригіналом згідно” та вказується повністю посада та прізвище уповноваженої особи, яка ставить свій підпис та дату засвідчення документу.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на викладене позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду, оскільки потребує доопрацювання.
Одночасно суд роз’яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного підприємства „Меркурій-ІВ” та додані до нього документи повернути без розгляду.
Суддя С. В. Ребриста