ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
Іменем України
21 червня 2011 року справа № 5020-659/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосвіт-Сінтез”,
(вул. Запорізьке шосе, буд. 68, кв. 376 м. Дніпропетровськ, 49040, ідентифікаційний код 33474380)
до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма “ТЕКО”,
(вул. Велика Морська, буд. 24, кв. 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 13794556)
про стягнення 11 329,48 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача –ОСОБА_1. - представник, довіреність № 107-юр від 16.05.2011р.;
Від відповідача –не прибув.
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Екосвіт-Сінтез” звернувся до суду із позовною заявою до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма “ТЕКО”, в якій просить стягнути заборгованість за договором поставки №8/08-2 від 02.01.2008 в сумі 11 329,48 грн, з яких: 10 641,99 грн –основна заборгованість, 687,49 грн –пеня.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №8/08-2 від 02.01.2008, товарні накладні на товар, положення статей 509, 625, 626, 629,
ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, статей 174, 216 Господарського кодексу України.
26.05.2011 до початку судового засідання через канцелярію суду представник позивача надав клопотання, яким виконав вимоги ухвали суду від 28.04.2011 та надав витребувані документи.
Розгляд справи 26.05.2011 відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду 28.04.2011.
У судовому засіданні 21.06.2011р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2011 надав для огляду оригінали документів, надав для долучення до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами за період 01.03.2010 по 30.11.2010 та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача в судові засідання по справі не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів суду не надав, не зважаючи на ті обставини, що судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав як сторони у судовому процесі і він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по справі.
За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
З матеріалів справи слідує, що між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Екосвіт-Сінтез” та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма “ТЕКО” виникли цивільно-правові зобов’язання на підставі ст. 11 ЦК України.
02 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Екосвіт-Сінтез” (далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма “ТЕКО” (далі-Покупець) був укладений договір поставки №8/08-2 від 02.01.2008 (далі-Договір) (а.с.9-10), згідно умов якого Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) Покупця Товар, вказаний в видаткових накладних, які є невід’ємною частиною Договору, а Покупець зобов’язується приймати Товар та оплачувати його на умовах даного Договору.
Згідно пунктів 2.1, 2.4 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями у відповідності з накладними на основі заявок Покупця, перехід права власності на партію Товару відбувається в момент прийняття Покупцем партії Товару в місті постачання.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна за поставлену партію Товару зазначається у відповідній Товарно –транспортній накладній яка є невід’ємною частиною Договору.
Відповідно пунктів 4.2, 4.3 Договору, Покупець зобов’язується здійснити оплату за поставлений Товар через 30 календарних днів з моменту його отримання, розрахунок за поставлений Товар вважається здійсненним після надходження у повному обсязі грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Позивачем зобов’язання за Договором виконувались належним чином, відповідачу був поставлений Товар на загальну суму 10 641,99 коп., про що свідчать Товарно –транспортні накладні №00633 від 09.06.2010, №00728 від 02.07.2010, №00831 від 28.07.2010, №С1-00900 від 11.08.2010, №С1-00951 від 27.08.2010, №С1-01326 від 07.12.2010 (а.с.11-16) та довіреності на отримання Товару №260 від 09.06.2010, №322 від 02.07.2010, №350 від 28.07.2010, №363 від 11.08.2010, №409 від 27.08.2010 (а.с.17-21). Однак, відповідачем зобов’язання за Договором в частині розрахунків за поставлений позивачем Товар у строки, зазначені в Договорі, не виконувались, що призвело до виникнення заборгованості.
На час вирішення спору в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки №8/08-2 від 02.01.2008 становить 10 641,99 грн.
Документальних доказів сплати суми основного боргу в розмірі 10 641,99 грн відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі статтями 546, 549, частиною третьою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі договору №8/08-2 від 02.01.2008р., Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та норм ЦК України позивачем нараховано відповідачу 687,49 грн пені.
Матеріали справи також свідчать, що позивач надіслав 10.02.2011р. на адресу відповідача вимогу про сплату боргу вих. №55-ю (а.с.67), яку відповідач залишив без відповіді та належного реагування.
Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 11 329,28 грн, доказів її сплати відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем документальні докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.
На підставі викладеного, ст. 193, ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 692 ЦК України, керуючись статтями 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма “ТЕКО” (вул. Велика Морська, буд. 24, кв. 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 13794556, р/р №26002301125 в Кримській філії АКБ „УКРСОЦБАНК” місто Сімферополь, МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосвіт-Сінтез” (вул. Запорізьке шосе, буд. 68, кв. 376 м. Дніпропетровськ, 49040, ідентифікаційний код 33474380;
р/р 26006033774500 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005) заборгованість в сумі
11 329,48 грн (одинадцять тисяч триста двадцять дев’ять грн 48 коп.), з яких:
10 641,99 грн –основна заборгованість; 687,49 грн –пеня, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 113,29 грн (сто тринадцять грн. 29 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тринадцять шість грн 00 коп.).
3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Повне рішення складено 24.06.2011р.