Справа № 2-290/2007

Рішення

 іменем України

5 липня     2007 року   Славутицький міський   суд Київської області   у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф.,  при секретарях: Горобинській О.Г.,    Воробей М. М. ,  з участю:

позивача ОСОБА_1 ,  відповідачки ОСОБА_2,  представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення грошової компенсації вартості частки майна,  що є об"єктом права спільної часткової власності,  -

УСТАНОВИВ:

В травні 2006 року до суду надійшла позовна заява,  у якій позивач просить стягнути з відповідачки грошову компенсацію вартості його частки у житловому приміщенні,  розташованому за адресою: АДРЕСА_1 що є об'єктом права спільної часткової власності,  в сумі 88483 гривні 87 копійок,  та понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав,  суду пояснив,  що після розірвання шлюбу з відповідачкою в них склалися неприязнені відносини,  незабаром він одружився і створив нову сім'ю,  з якою він наймає квартиру. Оскільки відповідачка не бажає вирішити добровільно житлове питання шляхом розміну чи продажу спірної квартири,  а поділити житлове приміщення в натурі неможливо,  то він вимагає від відповідачки матеріальну компенсацію вартості його частки в цій квартирі. Спору шодо іншого майна,  що є об"єктом спільної сумісної власності,  немає,  тому що все майно залишив колишній дружині разом з дітьми.

Відповідачка та її представник позов не визнали. Суду пояснили,  що відповідачка немає грошових коштів,  щоб виплатити грошову компенсацію вартості його частки у житловому приміщенні.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивач та відповідачка перебували у шлюбі,  зареєстрованому 17 жовтня 1986 року у Палаці урочистих подій м. Кременчуга,  Україна,  актовий запис № 1288,  який був розірваний 10 жовтня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області,  актовий запис № 94,  що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу,  копія якого долучена до матеріалів справи(а.с.  11 ).

Під час шлюбу відповідачка відповідно до договору-купівлі-продажу,  копія якого долучена до справи,  укладеного 15.01.1998 року,  придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1Право власності на дане житлове приміщення зареєстроване у Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації за № 139/47 від 27.03.1998 року (а.с.  4 ).

2

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 12 лютого 2007 року за позивачем було визнано право власності на Уг частку квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_1(а.с.  7-9 ). Це рішення суду було зареєстровано 23 квітня 2007 року у ВП "Бюро технічної інвентаризації" КП "АРБ" в Електронному Реєстрі прав власності не нерухоме майно за реєстровим № 139/47 в книзі № 57-09-15/1,  на підставі чого був виданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 квітня 2007 року(а.с.  10 ).

Таким чином,  ОСОБА_1 ,  позивачу у справі,  і ОСОБА_2,  відповідачці у справі,  належить кожному на праві спільної часткової власності Уг частка квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

4 квітня 2007 року ОСОБА_1  уклав шлюб з ОСОБА_5 у відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області,  що підтверджується свідоцтвом про шлюб,  копія якого долучена до матеріалів справи(а.с.  23 ).

Відповідно до  ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна,  що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим,  співвласник який бажає виділу,  має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація може бути надана лише за його згодою.

Оскільки відсутня можливість виділу в натурі частки позивача,  а позивач і відповідачка не досягли домовленості щодо порядку користування квартирою,  то позивач має право на грошову компенсацію вартості своєї частки квартири,  що є об"єктом права спільної часткової власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право власності громадян на жилий будинок" при відсутності угоди між сторонами про розмір грошової компенсації вона визначається судом по дійсній вартості житлового приміщення на час розгляду справи.

Як вбачається з пояснень сторін,  вони згодні з вартістю квартири,  яка визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12 січня 2007 року,  і була проведена у справі за № 2-18/2007 рік за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності на Уг частину житлового приміщення,  що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається з оглянутої в суді цивільної справи № 2-18/2007 року,  відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.01.2007 року вартість спірної квартири становить 176967, 75 гривень.

За таких обставин стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає вартість 1/2 частки спірної квартири,  що є об"єктом спільної часткової власності,  в сумі 88483 гривні 87 копійок.

З відповідачки підлягає стягненню також відповідно до  ст. 88 ЦПК України судовий збір на користь держави на підставі  ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито" в розмірі 1% від ціни позову та на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1вартість однієї другої частки квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_1в сумі 88483

3

гривні 87 копійок та судові витрати в сумі 30 гривень,  а всього стягнути 88513 гривень 87 копійок.

Право власності на одну другу частки квартири,  що належала ОСОБА_1,  визнати за ОСОБА_2

Стягнути з відповідачки судовий збір на користь держави в сумі 884 гривні 83 копійки.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.