УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
22-а-21143/11
Справа 22-а-21143/11 Головуючий у І інстанції
Категорія – 10.3.2 ( 1 ) Демиденко Ю.Ю.
Доповідач Карнаух В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Карнаух В.В.,
суддів –Барильської А.П., Ляховської І.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу на постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 03 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу про визнання незаконною бездіяльність, щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячного грошового утримання передбаченого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу (надалі – УПФУ) про визнання незаконною бездіяльність щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячного грошового утримання передбаченого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що йому, як дитині війни, відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.06.2008 року відповідачем не виплачується щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у зв’язку із чим уточнивши позовні вимоги просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача , щодо невиплати йому підвищення до пенсії та визнати протиправним рішення відповідача про відмову в перерахунку та виплати йому щомісячного підвищення до пенсії; зобов’язати УПФУ підвищити щомісячну соціальну державну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та з 01.08.2008 року здійснювати виплату надалі.
Постановою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 03 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії за періоди з 14 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції; неможливість застосування відповідачем до спірних правовідносин показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та правомірність дії зазначеного показника відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ; не врахування судом першої інстанції пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом за захистом своїх прав.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивача у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на її користь.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а починаючи з 09 липня 2007 року діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу, дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди неправомірною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача стосовно нарахування та виплати соціальної допомоги в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, є безпідставними, оскільки зазначена Постанова суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду повинна бути залишена без змін.
В іншій частині постанова суду не оскаржена.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198,202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районні м.Кривого Рогу залишити без задоволення.
Постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 03 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: