Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1602/11
Категорія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Кашапової Л.М.,
при секретарі Жовновській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційної скаргою відповідача на постанову судді Олевського райсуду Житомирської області від 2 червня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
13.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила визнати дії відповідача протиправними та стягнути з нього на свою користь недоплачені кошти за ст.37 в сумі 4899,80грн. та за ч.1ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /доплата до зарплати/ у розмірі 16337грн.60 коп.
В обґрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй раніше у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі-Закон № 796-ХП/.
Постановою судді Олевського райсуду Житомирської області від 2 червня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача по невиплаті позивачці допомоги на придбання чистих продуктів харчування та доплати до зарплати у відповідності до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 1619грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнуто з відповідача 54.40грн. судового збору на користь держави.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 16337,60грн. доплати до зарплати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
Стягнуто з відповідача 163,38грн. судового збору на користь держави
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову райсуду скасувати, оскільки вважає її незаконною, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що протиправні дії зі сторони управління відсутні, а суд стягнув з нього нічим не обґрунтовані суми.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи /категорія 4/, що стверджується посвідченням НОМЕР_1 /а.с.7/, та як видно з копії паспорту /а.с.6/ проживає у м.Олевську Житомирської області, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю; з 1986 року працює вчителем початкових класів в загальноосвітній школі № 1 у м.Олевську, що стверджується довідкою відділу освіти Олевської райдержадміністрації № 829 від 7.05.2009р./а.с.5/.
Однак, в порушення ст.ст. 69, 70, 71, 86 КАС України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачка не надала документальних доказів на підтвердження тих фактів, що вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації та отримує щомісячну допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства /за ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"/, та щомісячну доплату як особа, яка працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю/ за ст.39 вказаного Закону/.
Крім того, у справі відсутні і докази щодо отримання позивачкою і конкретно в якому розмірі та за який період компенсаційних коштів, передбачених ст.ст. 37, ч.1 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надані позивачкою дві довідки відповідача /а.с.10,11/ тільки про те, що місячна грошова доплата за роботу на радіоактивно забруднених територіях та у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування відбувається з відповідного розрахункового рахунку, не можуть бути належними доказами, оскільки в них не зазначено, кому видані ці довідки, відносно якої особи, в якій сумі проводилася доплата, допомога, та за який період.
Інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачкою, в порушення ст.71 КАС України, суду не надано; в судове засідання позивачка не з'явилася, хоча була належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки.
За наведених обставин постанова суду першої інстанції не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з прийняттям нової - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити.
Постанову судді Олевського райсуду Житомирської області від 2 червня 2009 року скасувати, прийнявши нову постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення коштів, передбаченихст.37, ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Постанова набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий Судді