26

Справа № 2-1662/11

У Х В А Л А  

          "12" липня 2011 р.  року           

    Суддя Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Федоренко Е.Р., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Надра»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно і кошти відповідачів, а також тимчасового обмеження їх у праві виїзду за кордон.

           Заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

                   Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України  забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 статті 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам .

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами  виник спір з приводу неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, заборгованість відповідачів за кредитними зобов’язаннями визначена Банком у сумі  81668,50 грн., є значною.   

Проте, всупереч вимогам частини 3 статті 10 та частини 1 статті 60  ЦПК  України позивач не підтвердив вимоги клопотання належними доказами. Так, позивачем не надано даних про особу відповідачів, крім того, надані не повні дані про автомобіль, на якій потрібно накласти арешт, та не зазначені рахунки та установи, у яких знаходяться кошти відповідачів, на які позивач також просить накласти арешт.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна за заповнення заяв, затвердженою Наказом МЮ України від 29.07.2004 року № 73/5, реєстратори Державного реєстру обтяжень рухомого майна виготовляють витяги з Державного реєстру обтяжень з використанням спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України. Для заповнення цих бланків необхідна інформація про боржника: ідентифікаційний код –обов’язково; додаткові дані, якщо такі є: дані документа, що посвідчує особу, дата і місце народження; відомості предмета обтяження.

Оскільки позивачем не надано ідентифікаційні коди боржників, що є обов’язковим, надано не всі дані про автомобіль –не зазначено серійний номер кузова, та де він знаходиться; не зазначено рахунки та установи, у яких знаходяться кошти відповідачів, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль і грошові кошти відповідачів.

Застосування такого виду забезпечення позову, як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон не є співмірним із заявленими позивачем вимогами та жодним чином не стосується предмету позову, отже у цій частині клопотання також не підлягає задоволенню.

                    Зазначене не перешкоджає позивачу звернутися до суду повторно з заявою про забезпечення позову із зазначенням повної інформації про боржників і предмети обтяження.

                          Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -

 У Х В А Л И В:

 У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про забезпечення позову –відмовити.

  Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим шляхом подання протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.           

СуддяЕ. Р. Федоренко