ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

20.09.06                                                                                           Справа  № 3/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Бобеляк О.М.

                                                                Якімець Г.Г.

При  секретарі  судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу  Чернівецького обласного управління юстиції №01-15-65 від 30.06.06р. в інтересах Кабінету Міністрів України

на постанову   господарського суду  Чернівецької області від 23.06.2006р.

у справі          №3/11

за позовом           Релігійної громади християн віри євангельської п'ятидесятників «Благодать», м.Чернівці

до           Кабінету Міністрів України, м.Київ

про          визнання частково протиправним розпорядження

за участю представників

          від позивача  -Свиргун Н.П. -представник (дов. у справі);

          від відповідача  -Кошева Н.І. -представник (дов. у  справі).

Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії судую

Права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Технічна  фіксація  судового  процесу  здійснювалась з  допомогою  програмно-апаратного  комплексу “Оберіг”.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 23.06.2006р. у справі №3/11 (суддя Бабак Л.М.) задоволено позов релігійної громади християн віри євангельської п'ятидесятників «Благодать»до Кабінету Міністрів України та визнано протиправним і скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.03р. №751-р «Про передачу нерухомого майна»в частині слів «за умови відшкодування громадою різниці у вартості об'єктів обміну».

Постанова суду мотивована ч.2 ст.19, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ч.2 ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 року №987-XII, п.2 ст.3 Указу Президента України "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" від 04.03.92р. №125 (далі Указ №125), ч.6 ст.6 Постанови Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації»від 23.04.91р. №989-ХІІ (далі Постанова №989-ХІІ), ч.ч.1, 2 ст.71, ст.ст.86, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про те, що спірна будівля (євангельська кірха) є в цілому культовою спорудою, тому розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.03р. №751-р «Про передачу нерухомого майна»в частині слів «за умови відшкодування громадою різниці у вартості об'єктів обміну»є протиправним, оскільки такі культові об'єкти, що використовуються не за призначенням, повинні передаватись релігійним громадам безоплатно у власність чи безоплатне користування, крім того позивачем на виконання спірного розпорядження відшкодовано державі різницю у вартості об'єктів обміну шляхом передачі окремої будівлі по вул.Нагірній, 7, м.Чернівці, яка є його власністю.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду та просить скасувати його, а провадження у цій справі закрити.

Апелянт наполягає на відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт віднесення спірної будівлі кірхи в цілому до культової споруди, крім того, старе приміщення кірхи, до його вилучення державою, не належало позивачу, тому, вважає останній, в даному випадку мова йде не про повернення культового приміщення, а про його передачу, отже оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України є законним та обґрунтованим, а для задоволення позовних вимог немає підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з твердженнями апелянта, вважаючи, що судом першої інстанції на підставі проаналізованої нормативної бази щодо порядку передачі у власність релігійним громадам культового майна зроблено правильний висновок про протиправність умов передачі спірної культової споруди за умови відшкодування різниці у вартості об'єктів обміну в розпорядженні Кабінету Міністрів України №751-р від 10.12.03р.

На вищевказаний відзив відповідачем подано суду апеляційної інстанції заперечення, в якому він повністю підтримує свої апеляційні вимоги, зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки договору міни від 29.12.03р., який свідчить про вчинення сторонами дій до фактичного виконання оскаржуваного розпорядження.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне: згідно ч.2 ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.91р. №987-ХІІ, із змінами та доповненнями (далі Закон №987-ХІІ), культові будівлі і майно, які становлять державну власність передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність.

Частиною 6 статті 6 Постанови №989-ХІІ встановлено, що Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським  держави адміністраціям слід забезпечити відповідно до Закону №987-ХІІ повернення у власність чи передачу у безоплатне користування релігійним громадам культових будівель і майно, в тому числі з урахуванням прав релігійних громад, яким належали ці будівлі і майно на момент їх переходу у власність держави, що також передбачено і Указом №125.

Крім того, на виконання ст.17 Закону №987-ХІІ прийнятим Президентом України розпорядженням  № 53/94-рп від 22.06.94р., передбачено,  що  місцевим  органам державної виконавчої влади необхідно забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу у  безоплатне   користування   або   повернення   безоплатно   у   власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

Питання передачі позивачу спірного приміщення вирішувалися неодноразово Чернівецькою облдержадміністрацією та Чернівецькою обласною радою (розпорядження від 12.05.97р. №265-г від 04.11.97р. №670-р, від 31.10.01р.у №790-р, рішення від 19.08.97р.), в результаті чого 25.10.01р. підписано акт прийому-передачі майна культової частини споруди площею 744,8 кв.метри по вул. Університет ській, 23 у м.Чернівці, другій церкві християн віри євангельської «Благодать»яка  згідно довідки Чернівецького  КОБТІ  від 4.07.05р. №1193, на підставі свідоцтва про право власності на будівлі від 11.03.01р., виданого згідно постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.41р., є державною власністю.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна споруда, євангельська кірха, побудована в 1847-1849 роках і відноситься до пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 363 від 23.03.94р. №161, охоронний договір від 25.07.05р. №24).

З висновків будівельно-технічної експертизи №399 від 16.05.06р., призначеної місцевим господарським судом, вбачається, що спірна будівля №23 по вул.Університетській в м.Чернівці, не дивлячись на її капітальний ремонт та реконструкцію, зберегла ознаки культової споруди. Експертом зроблено висновок, що відокремлення триповерхової перебудованої частини від основного приміщення церкви без заподіяння невиправної шкоди основній частині будівлі неможливе.

10.12.03р. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №751 -р "Про передачу нерухомого майна", яким погодився з пропозицією Міністерства освіти та науки України щодо передачі релігійній громаді християн віри євангельської п'ятидесятників "Благодать" прибудови до лютеранської кірхи по вул.Університетській, 23 у м.Чернівці загальною площею 567,7кв.метри, що належить до сфери управління цього міністерства, шляхом обміну на окрему будівлю по вул.Нагірній, 7 загальною площею 248,5 кв.метри, яка є власністю зазначеноюї громади, за умови відшкодування громадою різниці у вартості об'єктів обміну.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання спірного розпорядження сторони уклали договір міни від 29.12.03р., згідно умов якого позивачу передавався об'єкт нерухомого майна загальною площею 567,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Університетська,23, балансовою вартістю 244,7 тис.грн., залишковою вартістю 101,4 тис.грн., а останній, в свою чергу, передав Чернівецькому державному центру науково-технічної інформації (який діє на підставі спірного розпорядження) об'єкт нерухомого майна загальною площею 248,5 кв.м., що знаходиться по вул.Нагірній, 7 в м.Чернівці, балансовою вартістю 247,5 тис. грн., залишковою вартістю 242,6 грн. Про виконання умов договору міни спору немає.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про протиправність розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.03р.у №751-р, як прийнятого всупереч вищенаведеним нормам законодавства, оскільки матеріалами справи підтверджується, а апелянтом не спростовується той факт, що спірна будівля кірхи належить до культових споруд.

На підставі наведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС  України -

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.          Постанову господарського суду Чернівецької області від 23.06.06р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

2.   Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути             оскаржена  згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         О.М.Бобеляк

суддя                                                                                             Г.Г.Якімець