ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
20.09.06 Справа № А-1/32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючої Дубник О.П.
суддів Каєвська М.В
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Чагрівської сільської ради №46 від 29.05.06р.
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.06р.
у справі №А-1/32
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) фірми «Калина», с.Юнашків
до відповідача Чагрівської сільської ради, с.Чагрів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рогатинської районної ради, м.Рогатин
про визнання нечинним п.13 рішення 16 сесії четвертого демократичного скликання Чагрівської сільської ради від 19.01.06р. «Про сільський бюджет на 2006 рік»
за участю представників
від позивача – не з’явився;
від відповідача –не з’явився;
від третьої особи –не з’явився.
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться у справі, проведено зміни в складі колегії суду.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 19.07.06р.
Сторони та третя особа належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, оскільки ухвала суду про відкладення судового засідання надсилались сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що є докази в справі, що дає підстави суду апеляційної інстанції застосувати ч.4 ст.196 КАС України.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.06р. у справі №А-1/32 (суддя Суботник В.В.) задоволено позов ТзОВ фірми «Калина»до Чагрівської сільської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Рогатинської районної ради та визнано нечинним п.13 рішення шістнадцятої сесії четвертого демократичного скликання Чагрівської сільської ради від 19.01.06р. «Про сільський бюджет на 2006 рік».
Судом першої інстанції, на підставі норм ст.87, п.п. «а»п.3 ст.89, ст.ст.94, 95, 96, 102-107 Бюджетного кодексу України, зроблено висновок, що витрати на придбання медикаментів для центральної районної лікарні не можуть покладатись на сільські бюджети, оспорюване рішення відповідача фактично означає повернення отриманих сільською радою між бюджетних трансферів в районний бюджет.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду, зокрема, апелянт посилається на ч.7 ст.23, п.4 ч.2 ст.101, ст.104 Бюджетного кодексу України, п.3.16 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», стверджуючи, що укладений між сторонами договір не затверджений сільською радою, через що не породжує правових наслідків для сторін, а укладення його на 5 років є грубим порушенням бюджетного законодавства; що передача коштів із бюджетів місцевого самоврядування до районного бюджету на утримання об’єктів спільного користування врегульована ст.104 Бюджетного кодексу України та Законом України «Про між бюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань».
Оспорюється апелянтом судове рішення також і в частині присуджених позивачу витрат за надання правової допомоги.
Позивач скористався своїм правом надати заперечення на апеляційну скаргу, в яких повністю відхилив доводи апелянта, наполягаючи на чинності укладеної між сторонами угоди на пільговий відпуск медикаментів та, стверджуючи, що перерахування коштів районній лікарні на пільгові медикаменти, є порушенням ст.7 Бюджетного кодексу України щодо цільового використання бюджетних коштів.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено:
ТзОВ «Калина»подало позовну заяву про визнання нечинним п.13 рішення 16 сесії четвертого демократичного скликання Чагрівської сільської ради від 19.01.06р. «Про сільський бюджет на 2006 рік»з тих підстав, що прийняття такого фактично означає повернення субвенції в районний бюджет, що суперечить визначенню субвенції та принципу цільового використання бюджетних коштів, призводить до порушення договірних зобов’язань згідно укладеного сторонами договору №23 від 27.01.05р.
Згідно із ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена ст.17 названого кодексу.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми і те, що спір про визнання нечинним рішення відповідача носить публічно-правовий характер, а спір між сторонами договору №23 від 27.01.05р. щодо виконання зобов’язань ними, рівно ж як і щодо чинності чи нечинності цього договору належить розглядати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом безпідставно дано правову оцінку договору №23 на пільговий відпуск медикаментів по безплатному і з 50 відсотковою оплатою рецептів, направлених Рогатинською ЦРЛ і на невідкладну допомогу для ФАПів від 27.01.05р., укладеного ТзОВ фірмою «Калина»та Чагрівською сільською радою, тобто суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив ч.2 ст.11 КАС України.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Отже, суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про задоволення позову з тих підстав, що відповідач визнав позовні вимоги, оскільки матеріали справи свідчать про відсутність письмової заяви про визнання позову від відповідача. Більше того, з протоколів судових засідань вбачається, що представники відповідача були відсутні під час попереднього судового засідання, підготовчого провадження так і судових засіданнях, які були призначені після 12.04.06р.
Заперечення відповідача проти позову суд апеляційної інстанції вважає підставними з огляду на наступне:
відносини, що виникають у процесі складення, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.
Як вбачається зі справи, двадцята сесія четвертого демократичного скликання Рогатинської районної ради 12.01.06р. прийняла рішення «Про районний бюджет на 2006 рік», яким установлено розмір субвенції із сільських бюджетів районному бюджету –438,6 тис. грн.
Цим же рішенням, зокрема, визначено розрахунковий обсяг субвенції, що передається районному бюджету із сільських бюджетів на придбання медикаментів Чагрівській сільській раді –12692 грн.
Докази нечинності цього рішення в справі відсутні. Шістнадцята сесія четвертого демократичного скликання Чагрівської сільської ради 19.01.06р. затвердила субвенцію районному бюджету в сумі 12692 грн.
Згідно із п.п.37, 25 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Міжбюджетні трансфери - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Взаємовідносини між районним бюджетом та бюджетом місцевого самоврядування врегульовано Законом України «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань»від 01.07.04р. №1953-IV.
Зокрема, п.3 «а»ч.2 ст.3 цього Закону визначено, що у бюджеті місцевого самоврядування можуть передбачатися такі міжбюджетні трансфери: субвенції та утримання об’єктів спільного користування. Надання останніх врегульовано ст.104 Бюджетного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що за встановлених обставин справи, з врахуванням застосованих норм процесуального та матеріального права і того, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність зі сторони відповідача порушень в сфері бюджетних правовідносин, відповідальність за які визначена гл.18 Бюджетного кодексу України, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення суду –скасуванню.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.94, 98, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, ч.5 ст.254 КАС України –
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.06р. у цій справі скасувати. В позові ТзОВ «Калина»до Чагрівської сільської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рогатинської райради про визнання нечинним п.13 рішення 16 сесії четвертого демократичного скликання Чагрівської сільської ради від 19.01.06р. «Про сільський бюджет на 2006 рік»відмовити.
3. Судові витрати покласти на позивача.
4. Місцевому господарському суду видати виконавчий лист про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, понесених у зв’язку із розглядом справи в апеляційному порядку.
5. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена згідно ст.ст.211, 212 КАС України.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя М.В.Краєвська
суддя Г.Г. Якімець