Крюківський районний суд м.Кременчука

Справа №  1-38/11

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15.06.2011м.Кременчук

                                                                                                                                                                            Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області, в складі:

Головуючого судді Демиденко І.О.,

при секретарі Вайвала Л.В.,

з участю прокурора Могильчук О.Ю.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця та мешканця Полтавської області, - провулок Єсеніна, буд. 28, українця, громадянина України; з середньою - спеціальною  освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого , раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.365 ч.1, 365 ч.1  КК України,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_2 вчинив умисні злочини за наступних обставин:

03 квітня 2010 року до Крюківського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області з письмовою заявою про вчинення злочину, що була зареєстрована в ЖРЗПЗ цього ж дня за № 1485, звернувся громадянин ОСОБА_3 За наслідками перевірки заяви, в порядку ст.97,99, 6.п.2 КПК України, органом дізнання 10.04.2010 року було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Перевірку за заявою ОСОБА_3 проводила уповноважена на це особа –дільничний інспектор міліції Крюківського РВ Кременчуцького МУ ОСОБА_4, який і виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, затверджену начальником органу дізнання в день її постановлення.

ОСОБА_2, являючись службовою особою – обіймаючи посаду дільничного інспектора міліції Крюківського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області, отримав з невстановлених в ході досудового слідства джерел достовірну інформацію про реєстрацію заяви ОСОБА_3 в ЖРЗПЗ, про відмову в порушенні кримінальної справи за наслідками перевірки, та про те, що одним з фігурантів, стосовно правомірності дій якого проводилась перевірка, був син його знайомого ОСОБА_5 –ОСОБА_6

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном –грошима ОСОБА_5, - шляхом обману останнього, ОСОБА_2, виконуючи дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, так як йому не було доручено проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України за заявою ОСОБА_3, та будучи обізнаним, що в порушенні кримінальної справи за наслідками перевірки заяви ОСОБА_3 було відмовлено на підставі ст.6 п.2 КК України, повідомив ОСОБА_5 про причетність його /ОСОБА_5/ сина до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, та сприянні ним /ОСОБА_2О./ у прийнятті рішення про закриття начебто порушеної кримінальної справи, за що ОСОБА_5 мав передати йому грошові кошти в сумі 5 000 гривень.

 03 червня 2010 року, близько 17 год 30 хв., в міському парку, що біля будинку культури ім.Котлова по вул.Приходька в м.Кременчуці, ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 5 000 гривень, після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронного органу.      

 Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  себе винним у  вчиненні  інкримінованих йому  злочинів визнав в повному обсязі та пояснив, що, дійсно, дізнався про бійку за участю сина свого знайомого ОСОБА_5 Знаючи, що перевірку за заявою проводив ОСОБА_4, та що в порушенні кримінальної справи було відмовлено, він , маючи намір отримати від ОСОБА_5 гроші шахрайським шляхом, телефонував йому , зустрічався з ним та з його сином та пропонував дати йому гроші в сумі  5 000 гривень за закриття начебто порушеної кримінальної справи. Після отримання грошей був затриманий працівниками УСБУ.

 Окрім визнання себе винним самим підсудним, його вина доведена повністю наступними доказами:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив, що ОСОБА_2, як працівник міліції, сам звернувся до нього з пропозицією допомогти з позитивним вирішенням питання щодо ситуації з побиттям ОСОБА_7, до якої, як сповістив ОСОБА_2, був причетний його /ОСОБА_5/ син. На вимогу ОСОБА_2 він передав йому 3 червня 2010 року в парку біля будинку культури ім.Котлова 5 000 гривень,

-          показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що, дійсно, він приймав участь в бійці з ОСОБА_7 В подальшому ОСОБА_2 викликав його у міліцію і сказав, що проти нього порушена кримінальна справа, і щоб її закрити, слід передати йому 5 000 гривень. Про розмову з ОСОБА_2 він розповів батькові, і батько звернувся з заявою до СБУ,

-          показаннями свідка ОСОБА_8, який підтвердив, що син ОСОБА_5 - ОСОБА_6 разом з ним приймав участь в бійці із ОСОБА_7 В подальшому його в міліції опитував дільничний інспектор Драган І.В.,

-          показаннями свідка ОСОБА_3, який підтвердив, що перевірку за його заявою щодо його побиття невідомими хлопцями проводив дільничний інспектор Драган І.В.,

-          показаннями свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що перевірку заяву ОСОБА_7 він доручив своєму підлеглому ОСОБА_4,

-          показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що, дійсно, за дорученням ОСОБА_9 він проводив перевірку за заявою ОСОБА_3 про його побиття невідомими. За наслідками перевірки ним була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК. Постанова була затверджена начальником райвідділу.

-          Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили, що, як працівники СБУ, проводили оперативні заходи, в тому числі затримання ОСОБА_2 в парку біля будинку культури ім.Котлова, /а.с. 142,143 т.1/,

-          матеріалами справи:

-          протоколом огляду місця події, з якого видно, що при затриманні у ОСОБА_2 були вилучені гроші в сумі 5 000 гривень /а.с.3-5 т.1/,

-          висновком судової хімічної експертизи, з якого видно, що вилучені під час затримання у ОСОБА_2 купюри грошей мають індивідуально-визначені ознаки у вигляді нашарування порошкоподібного засобу спеціального призначення  та нашарування пастоподібного засобу спеціального призначення  вигляді рукописного напису „Х” /а.с.11-14 т.1/,

-          аудіо записами оперативних заходів УСБУ та розмови підсудного з потерпілим, зафіксованою останнім на носій аудіо інформації,

-          постановою про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_7, винесену дільничним інспектором Драган І.В. та затверджену начальником Крюківського РВ ОСОБА_12 /а.с.59 т.1/,

-          іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Дії підсудного слід кваліфікувати наступним чином:

-          за ст.190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.

-          за ст.365 ч.1 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто, умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, що заподіяли істотну шкоду державним інтересам –у вигляді підриву авторитету та дискредитації органу виконавчої влади –Міністерства внутрішніх справ України.

Разом з цим, слід виключити, як такі, що зайве інкриміновані обвинуваченням, наступні кваліфікуючі ознаки ст.365 ч.1 КК України : спричинення діями підсудного істотної шкоди громадським інтересам, що не доведено проведеним в справі досудовим слідством, а також - спричинення підсудним своїми діями істотної шкоди охоронюваним законом інтересам окремих громадян, так як судом встановлено, що шкода потерпілому була заподіяна саме шахрайськими діями підсудного, а не вчиненням ним злочину у сфері службової діяльності.

 При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а також особу підсудного, який раніше не судимий, характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

 Під обставиною, яка пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

 Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

 На підставі викладеного, суд вважає за можливе, призначивши підсудному покарання у вигляді позбавлення та обмеження волі в межах санкцій відповідних статей КК, та за сукупністю злочинів, за правилами ст.70 ч.1 КК України, - в порядку ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

 Речові докази –купюри грошей в сумі 5 000 гривень, що мають індивідуально-визначені ознаки у вигляді нашарування порошкоподібного засобу спеціального призначення, слід повернути правоохоронному органу –УСБУ в Полтавській області, диск з фіксацією аудіо записів в рамках ОТЗ –залишити в матеріалах справи.

 Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,

З А С У Д И В

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.365 ч.1, 190 ч.1 КК України і піддати покаранню:

-          за ст.365 ч.1 КК України –основному - у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі, додатковому –у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов”язків строком на 2 /два/ роки.

-          за ст.190 ч.1 КК України –у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі,

За правилами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_2 визначити: основне - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у вигляді 3/ трьох/ років позбавлення волі, додаткове –у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов”язків строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 від відбування  основного покарання звільнити з випробуванням, встановивши один рік іспитового строку.

Впродовж іспитового строку на засудженого покласти обов”язки:

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

-          періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

 Речові докази –купюри грошей в сумі 5 000 гривень, що мають індивідуально-визначені ознаки у вигляді нашарування порошкоподібного засобу спеціального призначення - повернути правоохоронному органу –УСБУ в Полтавській області, диск з фіксацією аудіо записів в рамках ОТЗ –залишити в матеріалах справи.

 Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити –підписку про невиїзд.

      На вирок може бути подана апеляція протягом

           15 діб до апеляційного суду Полтавської області.

           СУДДЯ                         І.О.Демиденко