Справа № 2-412/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"30" червня 2011 р.                         Теплицький районний суд Вінницької області в складі: головуючого  -  судді Нагорнюка С.В.,

        секретаря  Грушовенко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні  в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Стражгородської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року позивачка ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до Стражгородської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.  Вказала, що з 20 січня 1990 року по 06 грудня 2007  року проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.

             ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час спільного проживання у них народилися діти – син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

             06 грудня 2007 року шлюб між позивачем та ОСОБА_4 розірвано.

             ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер.    

              Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок, площею по 2,53 га, які розташовані на території Стражгородської сільської ради Теплицького району та житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1  

              01 жовтня 2010 року нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за законом синам спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на спадкове майно – земельні ділянки, які розташовані на території Стражгородської сільської ради.

               У оформлені свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезгаданий житловий будинок, нотаріусом було відмовлено у зв’язку з відсутністю на нього правовстановлюючого документа.

               Житловий будинок з господарськими будівлями був побудований та належав батькові спадкодавця – ОСОБА_5. Однак останній за життя не отримав правовстановлюючий документ на будинок і не здійснив реєстрації права власності на нього.  

               За життя ОСОБА_5 розпорядився вищевказаним житловим будинком з господарськими будівлями, заповівши його своєму синові ОСОБА_4, склавши на його їм’я заповіт.

               Спадкодавець ОСОБА_4 проживав разом із своїм батьком ОСОБА_5 на час його смерті, спадщину фактично прийняв, але заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав.

                Єдиними спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_4 є його сини. Проте, оформити спадщину на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, не мають можливості через відсутність правовстановлюючого документа на нього.

                 Позивачка ОСОБА_1 подала  до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути без її участі.     

                     Від Стражгородської сільської ради Теплицького району поступила заява про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

                    Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 20 січня 1990 року по 06 грудня 2007 року проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4                  

                    ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час спільного їхнього проживання  народилися діти – син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком яких записано спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про їх народження.

                   06 грудня 2007 року шлюб між позивачем та ОСОБА_4 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.  

                   ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер.    

                   Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок, площею по 2,53 га, які розташовані на території Стражгородської сільської ради Теплицького району та житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1

                   Єдиними спадкоємцями після смерті батька є його сини, які оформили право власності  на земельні ділянки в рівних долях в порядку спадкування за законом, проте, не мають можливості оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, оскільки відсутній на нього правовстановлюючий документ.

                    Власником даного житлового будинку з господарськими будівлями за життя був батько спадкодавця, однак не здійснив реєстрацію права власності, тому відсутній правовстановлюючий документ на будинок. Також, все своє майно заповів своєму синові, що підтверджено заповітом.

                   Оскільки, спадкодавець на час смерті батька проживав разом із ним, тому вважається, що він фактично спадщину прийняв, однак заяви до нотаріальної контори не подав, що підтверджено довідкою виданою Стражгородською сільською радою Теплицького району за №194 від 05.05.2010 року.                

      Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається  на підставах, не заборонених законом.

      Стаття 256 ч. 2 ЦПК України визначає, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.     

                Згідно п.23 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 року, зазначено, що якщо постійне проживання особи  зі  спадкодавцем  на  час відкриття  спадщини  не  підтверджено відповідними документами,  у зв'язку із чим нотаріус  відмовив  особі  в  оформленні  спадщини, спадкоємець  має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного  проживання  зі  спадкодавцем  на  час  відкриття  спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

               Оскільки,  підтверджено проживання на час смерті ОСОБА_5 із рідним сином  ОСОБА_4, немає необхідності у встановленні факту постійного проживання, що підтверджено вищезгаданою довідкою.

               Згідно роз’яснень  п.23 вищезгаданої постанови ПВС України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

                Правовідносини між сторонами регулюються Книгою шостою Цивільного Кодексу України:

              -  ст.1216  ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

              - ст.1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті;

               - ст. 1236  ч.1, 2 ЦК України – заповідач має право охопити заповітом права та  обов'язки, які  йому належать на момент складення заповіту,  а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини.  

              - ст.1268 ЦК України – спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна  дієздатність  якої  обмежена,  вважаються   такими,   що прийняли спадщину,  крім випадків, встановлених частинами другою -
четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно  від  часу  прийняття  спадщини  вона   належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

                Сини прийняли спадщину після смерті спадкодавця, що підтверджено свідоцтвами про право на спадщину за законом.

                 Оскільки, неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3. є спадкоємцями після смерті  спадкодавця, який за життя не оформив право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, після смерті свого батька, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа, спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають можливості оформити спадкові права на вищезгаданий будинок з господарськими будівлями, а тому їх права підлягають захисту.  

                 Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, приймаючи до уваги вимоги  ЦК України, суд вважає, що позов доведений і обґрунтований, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

                 Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1236, 1268 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, ч.4, 209, 213, 215,  256 ч.2,  259 ч.1  ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.  

                Встановити факт, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, був власником житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

                 Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючих в АДРЕСА_2 - право власності на спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом і належить ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і спадщину було фактично прийнято після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

                Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано.

                  Суддя: