Справа  № 1-179/11

В И Р О К

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 липня 2011 року                                                                       м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Ганзя О.Д., при секретарі Шаповаленко Н.І., з участю прокурора Кондратенка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ромни справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки і мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2,

3 пров. Адмірала Лозівського, 16,

з неповною середньою освітою, неодруженої, непрацюючої,

раніше судимої вироком Роменського міськрайонного суду

від 30.11.2010 року за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт

за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України

                                                                 В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1, маючи не зняту і непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, вчинила злочин проти власності за наступних обставин.

23 лютого 2011 року  ОСОБА_1, перебувала в будинку своєї сестри – ОСОБА_2 по 2-му пров. Адм. Лозівського, 9 в м. Ромни, де вживала спиртне  з нагоди дня народження  сина ОСОБА_2  – Валентина. Близько 24 год. 00 хв., коли  члени родини ОСОБА_2  лягли  відпочивати,  ОСОБА_1 переконавшись, що її дії є непомітними для сторонніх осіб,  реалізуючи свій злочинний намір таємно викрала наступні речі:

1)  мобільний телефон «NOKIA» 6085,вартістю 420 грн в якому знаходився стартовий пакет «Київстар», вартістю 25 гривень  та грошима в сумі 19  гривень, які були на рахунку мобільного  телефону;

2)  чоботи жіночі, осінні,37-го розміру,вартістю 446 гривень;

3)  полушубок,із штучного хутра, вартістю 245 гривень;

4)  колготки жіночі,вартістю 32 гривень;  

5)  светр жіночий, вартістю 130 гривень;

6)  светр  жіночий, вартістю  120 гривень;

7)  спортивні штани, вартістю 50 гривень;

8)  халат жіночий (з тонкої тканини),вартістю 64 гривень;

9)  шапка жіноча, в’язана, вартістю 63 гривень;

10)  сарафан літній,вартістю 180 гривень;

11) шорти жіночі,спортивні,вартістю 24 гривень;

11) спідниця літня, вартістю 48 гривень;

12) брюки жіночі (бриджі),вартістю 76 гривень;

13) майки жіночі - 2 шт.,вартістю 24 гривні кожна на загальну суму  48 гривень;

14) тапочки кімнатні, вартістю 36 гривень;.

15) блузки синтетичні - 2 шт., вартістю 68 гривень кожна на загальну суму 136 гривень.

16) спідниця із тканини,вартістю 100 грн.

17) кухонний ніж - 2 шт.,вартістю 20 гривень кожен на загальну суму 40 гривень.

          Всього ОСОБА_1 викрала майна на загальну суму 2302 грн.,  яким розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 2302 гривень.

          Крім того, ОСОБА_1, будучи засудженою вироком Роменського  міськрайонного суду від 30.11.2010 за ст. 190 ч.1 КК України до 240 годин громадських  робіт, з 28 грудня 2010 року перебуває  на обліку в Роменському РП КВІ з 28.12.2010 року.

          ОСОБА_1 за неодноразовими  викликами до підрозділу КВІ для проведення   профілактичної бесіди не з’являлася. Тому  24.01.2011 року  ОСОБА_1 приводом була  доставлена  до  Роменського МВ, де її було  ознайомлено з  порядком  та умовами відбування  покарання  у вигляді  громадських  робіт  та попереджено, що в разі  ухилення   від відбування   покарання   на підставі  ч.2 ст. 389 КК України буде  притягнута до кримінальної  відповідальності, про що остання дала підписку.

ОСОБА_1 на час  постановки  на облік ніде не працювала  і  не навчалася, а  тому призначене  покарання   мала змогу  відбувати безперешкодно.

Згідно зі ст. 37  кримінально-виконавчого  кодексу України засудженій ОСОБА_1  24.01.2011 р.   було встановлено  реєстраційну  відмітку  - перша  п’ятниця кожного місяця. За місцем проживання цього ж дня  їй  було  вручено  направлення  на відбування   призначеного  покарання,  згідно з яким  ОСОБА_1   повинна була приступити  до роботи з 26.01.2011 року.

Відповідно  до наказу ГУМГ № 6 від 25.01.2011 р. засуджену для відбування призначеного покарання було направлено до ПП «Міськдорсервіс».

Відповідно  до доповідної  записки  директора ПП «Міськдорсервіс» від 01.02.2011 р.   та наданих відомостей про відпрацьований  час ОСОБА_1 до відбування покарання не приступила і протягом січня  місяця  не відбула жодної   години громадських  робіт.

04.02.2011 р. за допущене порушення порядку відбування  покарання до ОСОБА_1 було застосоване застереження у вигляді письмового  попередження та  додатково  роз’яснено  положення  ч.2 ст. 389 КК України, а також проведена  бесіда профілактичного характеру щодо недопущення  в подальшому вищевказаного порушення.

Незважаючи на письмове попередження,  засуджена ОСОБА_1 продовжила  допускати порушення порядку відбування  покарання  у виді громадських  робіт, а саме  відповідно до наданої щомісячної інформації  про кількість   відпрацьованих  засудженою годин ОСОБА_1 в лютому місяці із запланованих  80 годин громадських  робіт  не відбула жодної  години.

16.03.2011 р. за неявку на реєстрацію в першу п’ятницю березня (04.03.2011р.) без   поважних причин та, невідбуття жодної години  громадських  робіт в лютому місяці, засудженій ОСОБА_1І  було винесено в черговий  раз письмове попередження та роз’яснено, що за допущені  порушення порядку та умов відбування покарання  у виді громадських   робіт, відносно неї  матеріали  будуть направлені прокурору  для вирішення   питання   про  притягнення  її    до кримінальної   відповідальності  за ст. 389 ч. 2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи належним чином ознайомленою з порядком та умовами відбування призначеного їй судом покарання, усвідомлюючи наслідки ухилення від відбування цього  покарання, до відбування громадських робіт не приступила.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою провину визнала повністю, погодилася з переліком та вартістю викраденого нею  майна, а також визнала, що дійсно ухилилася  від відбування покарання у виді громадських робіт. У скоєному розкаюється.

Крім повного визнання своєї провини, винність ОСОБА_1 також доведена іншими доказами, які сторонами не заперечуються і не оспорюються.

Згідно ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні підсудним змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності його позиції.

Дії ОСОБА_1 в частині викрадення майна суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки вона повторно таємно викрала чуже майно.

Крім того дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 389 КК України, оскільки вона ухилилася від відбування громадських робіт, будучи особою засудженою до  цього покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, з яких злочин, передбачений ч.2 ст. 389 КК України віднесено до категорії невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості та обставини, передбачені ст. ст. 66-67 КК.

Обставинами, що обтяжують призначення покарання ОСОБА_1 є рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає визнання підсудною своєї провини та щире каяття, відшкодування заподіяних збитків, молодий вік підсудної.

На думку суду, необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових злочинів,  буде покарання у виді арешту, оскільки підсудна, на думку суду, потребує ізоляції від суспільства, але не на тривалий термін.

При призначенні покарання суд застосовує правила, передбачені ч.1 ст. 71 КК України, так як ОСОБА_1 після постановлення 30.10.2010 року вироку Роменського міськрайонного суду, але до повного відбуття покарання вчинила новий злочин, не відбувши 240 годин покарання у вигляді громадських робіт. Відповідно до ст. 72 КК України одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт, звідси 240 годин громадських робіт відповідають  30 дням арешту (240 : 8 = 30), що складає 1 місяць.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 слід залишити у вигляді утримання під вартою і строк відбування покарання обчислювати з часу її затримання – з 16 червня 2011 року.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Речові докази по справі: куртку із штучного хутра; спідницю; светр;   колготи  жіночі;  жіночі чоботи; мобільний телефон  «NOKIA 6085»;   2 кухонні ножі;   сарафан жіночий;   спідницю жіночу;   халат жіночий; кофту жіночу - 2 шт.;  шапку жіночу;  брюки жіночі спортивні;   майку жіночу; бріджі жіночі;  светр жіночий ;   шорти;  майку; тапочки, які передані  на зберігання   потерпілій ОСОБА_2 слід залишити за належністю останній.

                     Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, -

                                                    З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 389, ч.2 ст. 185, КК України і призначити покарання:

-          за ч.2 ст. 389 КК України у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці,

-          за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань  призначити ОСОБА_1 покарання  у вигляді арешту строком на 5 (п’ять) місяців.

Згідно ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Роменського міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року у виді 1 місяця арешту і остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді  6 (шести) місяців арешту.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_1, а саме з 16 червня 2011 року.

Речові докази по справі: куртку із штучного хутра; спідницю;  светр; колготи  жіночі;  жіночі чоботи; мобільний телефон  «NOKIA 6085»; 2 кухонні ножі; сарафан жіночий; спідницю жіночу; халат жіночий; кофту жіночу- 2 шт.; шапку жіночу; брюки жіночі спортивні; майку жіночу; бріджі жіночі; 16)  светр жіночий;   шорти; майку; тапочки, які передані  на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити за належністю останній

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з часу його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк, з часу вручення  йому копії вироку.

           СУДДЯ: підпис …

КОПІЯ ВІРНА:  

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3