Справа № 1-90/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

24 червня 2011 року                                                                                 м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                                      Стеценко В. С.

при секретарі                                                                                Лігерко Т. О.

з участю прокурора                                                                      Бауліна О.І.     

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружену, пенсіонерку,  раніше не судиму,

в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст.203 КК України –

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 в період з 2009  по 03 червня 2011 року включно систематично займалася забороненим видом господарської діяльності при наступних обставинах:   

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії, а так само виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них ліцензій.

       Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту –сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважається акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території підприємства, де суб'єктом підприємницької діяльності виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується та відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби.

       Частиною першою  ст. 9 та частинами  першою і другою ст. 14 вказаного закону встановлено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам, затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюється за наявності ліцензії лише державними підприємствами, спеціально уповноваженим на це кабінетом Міністрів України.

Роздрібна торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим забороняється.

Щодо вказаного виду господарської діяльності згідно закону є спеціальна заборона, а тому громадяни, навіть зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності не вправі без зміни свого правового статусу  одержати ліцензії на її здійснення, тому що цей вид діяльності може здійснюватися лише спеціальними суб'єктами.

Однак в порушення вимог законодавства України, регулюючого здійснення господарської діяльності,  підсудна ОСОБА_1 з корисних мотивів з метою збуту та отримання прибутку, за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 займалася забороненим видом господарської діяльності, а саме: систематично виготовляла, зберігала з метою збуту та збувала самогон за грошові кошти.

В період з 2009 точна дата досудовим слідством не встановлена та по 03 червня  2011 року, включно ОСОБА_1 з метою отримання прибутку виготовляла та зберігала самогон з метою його реалізації. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на отримання прибутку та заняття забороненим видом господарської діяльності підсудна з 2009 року за місцем свого проживання в  ІНФОРМАЦІЯ_6, шляхом бродіння цукру, а в подальшому його перегону на саморобному пристрої почала виготовляти спиртний напій домашнього виробництва –самогон. Виготовлений таким чином самогон ОСОБА_1 зберігала у своєму господарстві за місцем проживання, та в подальшому продавала мешканцям м. Буринь. Так 03.06.2011 року ОСОБА_1 збула мешканцям м. Буринь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 0.5 літра самогону  кожному по 12 грн. за кожну пляшку.

03 червня 2011 року співробітниками Буринського РВ УМВС за місцем проживання підсудної ОСОБА_1 в  м. Буринь по   вул. 8 Березня, 43 було виявлено та вилучено пристрій для виготовлення самогону, пластикову пляшку об’ємом 2 л з рідиною в середині.

Згідно висновків спеціаліста № 89, 90 від 07.06.2011 року надані на дослідження рідини у трьох пляшках, вилучених у господарстві ОСОБА_1 та громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3  є міцним спиртовмістким напоєм домашнього виготовлення –самогоном. Вміст етилового спирту (міцність) складає –45 об %.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою визнала і показала, що дійсно протягом 2009-2011 років займалася виготовленням в домашніх умовах самогону, який потім продавала мешканцям м. Буринь, так як їй необхідні були кошти для лікування. У скоєному щиро розкаялася.

Показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, у зв’язку з чим суд визнав недоцільним досліджувати інші докази відповідно до положень ч.3 ст.299 КПК України.

Таким чином, впевнившись в добровільності та істинності позиції підсудного  та інших учасників судового розгляду, суд  вважає, що  вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину за обставин зазначених в описовій частині вироку доведена в судовому  засіданні і її дії суд кваліфікує за  ст. 203 ч.1  КК України, так як вона займалася видом господарської діяльності, щодо якої є спеціальна заборона, встановлена законом, яка виразилася у виготовленні з метою збуту,  зберіганні з метою збуту та збуті спиртних напоїв домашнього виготовлення –самогону.

При призначенні покарання для підсудної  суд, у відповідності до ст. 65 КК України,  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудна ОСОБА_1 характеризується позитивно, пенсіонерка, раніше не судима, у скоєному щиро розкаялася, має тяжкий стан здоров’я,  що пом’якшує її покарання. Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

При таких обставинах, враховуючи особу підсудного, тяжкість вчиненого злочину, суд, вважає, що ОСОБА_1 потрібно призначити передбачене законом покарання у виді штрафу на користь держави, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд не призначає підсудній додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки  така діяльність як самогоноваріння,  заборонена законом, а жодною діяльністю, яка б за своїм характером була безпосередньо пов’язана з вчиненим злочином,   підсудна на законних підставах не займається.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили необхідно обрати –підписка про невиїзд.

       Керуючись ст. 321-324 КПК України, суд –

                                                           ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 КК України і призначити їй покарання  за цим законом у виді штрафу в доход держави в сумі  850 грн.          

Запобіжний захід до набрання вироком  законної сили встановити –підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: