Справа № 22-ц-826/2011
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Коновалова С.М.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П
суддів Перегінець Л.В., Павлишиної А.Т.,
секретаря Сурмачевської У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЖЕО № 6, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 5 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 24.12.2008 р., 17.02.2009 р. та 01.04.2009 р. до участі в справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_4, ЖЕО № 6, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 5 квітня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ЖЕО № 6 відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушенням судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що факт затоплення квартири № НОМЕР_1 та факт наявних ознак протікання води в квартиру № НОМЕР_1 з вище розміщеної квартири №НОМЕР_2 встановлено і підтверджено експертним висновком та актами складеними працівниками ЖЕО №6. Що стосується причини затоплення, то така не була виявлена з вини відповідача, оскільки остання не впускала до своєї квартири працівників ЖЕО №6, чим порушила свій обов’язок як споживача, визначений п.7 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
З цих підстав апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
Представник ОСОБА_3 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене в справі судове рішення не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що актами ЖЕО №6 було встановлено сам факт затоплення квартири № НОМЕР_1, належної позивачу, однак не виявлено причини даного затоплення, а також того, що воно сталося з вини відповідача.
Однак, з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 1166, 1192 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу , яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, як встановлено ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто цивільне законодавство передбачає, що деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Суд першої інстанції правильно встановив, що факт неодноразового затоплення квартири АДРЕСА_1, належної позивачу ОСОБА_2, мав місце. Даний факт підтверджується актами складеними комісією працівників ЖЕО № 6 від 11.04.2007 р., 22.05.2007р., 30.05.2007 р., 04.06.2007 р., 16.06.2007 р.,01.02.2008 р., 19.05.2008 р.,13.10.2008 р., 15.10.2008 р. (а.с. 8-16). Згідно даних актів в результаті обстеження квартири позивача було виявлено сліди затоплення стелі та стін в приміщеннях кухні і ванної кімнати. При цьому зі змісту актів вбачається, що причини затоплення квартири встановити не вдалося через неможливість доступу до квартири відповідачів.
Однак, встановивши такий факт, суд у порушення вимог ст. 212-215 ЦПК України у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, не дав належної оцінки наданим позивачем доказам, його, представника ЖЕО №6 та свідка ОСОБА_7 поясненням, не зазначив у рішенні результату їх оцінки, не визначився із особою, відповідальною за завдану шкоду, фактично поклав лише на позивача обов’язок доведення наявності вини відповідача в залитті квартири й не навів мотивів та обставин, із огляду на які вважав спростованою презумпцію вини заподіювача шкоди. При цьому обґрунтував відмову в задоволенні позову лише припущенням, так як ні висновком експерта, ні актами ЖЕО №6 причину залиття квартири позивача та винну в цьому особу не встановлено.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи комісією ЖЕО у дні звернення позивача з приводу затоплення її квартири було перевірено факти наявності будь-яких аварій на загальному стояку будинку або затоплень інших квартир. Згідно пояснень свідка ОСОБА_7, майстра ЖЕО № 6, за участю якої складались акти, за період затоплень квартири №НОМЕР_1 скарг на протікання у загальному стояку будинку чи інших аварій на стояку не було. тому витік води міг бути лише з квартири №НОМЕР_2, належної відповідачам ОСОБА_3. Затоплення квартири позивача з вищерозміщеної квартири підтверджується характером пошкоджень, даними візуального огляду експерта тощо. Крім цього, на думку колегії суддів, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не довели відсутності їх вини у затопленні та пошкодженні майна ОСОБА_2, як і не встановив суд будь-яких доказів щодо вини в цьому інших відповідачів- ЖЕ0 №6, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Тому позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід задовольнити частково, а в задоволенні таких до інших відповідачів відмовити.
При визначенні матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню відповідачами солідарно, суд враховує встановлені експертним висновком № 2-220 від 09.07.2008 року загальну вартість відновних робіт по пошкоджених приміщеннях квартири - кухні, ванної кімнати та кухонних меблів - всього 6856 грн. як прямі матеріальні збитки. На спростування вартості їх відповідачем будь-яких доказів не представлено.
Твердження апелянта щодо неналежності доказів - висновку експерта та актів ЖЕО , є надуманими і не заслуговують на увагу.
Враховуючи вищезазначені обставини, особу ОСОБА_2, характер пошкоджень майна тощо колегія суддів приходить до висновку , що позивач внаслідок затоплення квартири понесла моральні страждання, змінився її звичний спосіб життя, що потребував організації додаткових зусиль. На думку колегії суддів на відшкодування моральної шкоди з відповідачів солідарно слід стягнути 1000 грн., і така сума відповідає вимогам розумності,справедливості та виваженості.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, постановлене ним рішення підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати слід покласти на відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до ст. 88 ЦПК України, що підтверджені документально.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія судів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково . Рішення Івано-Франківського міського суду від 5 квітня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 6856 грн. матеріальної, 1000 грн. моральної шкоди та 98, 56 грн. судових витрат, а всього 7954 ,56 грн.
В задоволенні позову до ЖЕО № 6, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Г.П. Мелінишин
Судді: Л.В. Перегінець
А.Т. Павлишина