№2- 41/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          08  лютого 2008    року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого  -судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -        Глібко Н.В., Рудницькій З.А.,Своринь Ю.Г.,Нечаєвій Ю.Ю.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного Банку  до Головного редактора  газети „Комерсанть”ОСОБА_5    , Товариства з  обмеженою відповідальністю  „Комерсанть-Україна” , ОСОБА_1, ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства  „Державний          ощадний  банк України” про визнання  недійсною  інформації , захист ділової  репутації , відшкодування  моральної  шкоди ,

 ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся  до суду з позовом до  відповідачів  про визнання  недійсною  інформації , захист ділової репутації і відшкодування моральної шкоди ,  просить  постановити рішення  , яким визнати  такою , що не відповідає дійсності  та принижує ділову репутацію  Промінвестбанку  інформацію , розміщену в газеті „Комерсанть” в рубриці „Деловые новости»  на сторінці №НОМЕР_1 в статті під назвою   „ПИБ раскручивает скандал. Чтобы отстоять счета энергорынка»  в частині , що стосується Промивестбанку, а саме   :

„...До появления наших  предложений ПИБ кредитовал рынок под 17-18 процентов годовых, - заявил господин ОСОБА_2 , а сейчас снизил ставки на 3-4 процента»;

«Так по словам директора  департамента финансовой политики  ОСОБА_1 , за  четыре  года  работы с энергорынком ПИБ выдал кредитов на 61 млрд. грн. , на чем ежегодно зарабатывал более 2 млрд. грн. , Три четверти этой  суммы  - потери госбюджета»;

«с целью дополнительного воздействия на суд и Кабмин ПИБ подготовил план широкой пиар-компании»;

«Зампредправления ПИБ ОСОБА_3»;

«Заявила зампредправления  ПИБ ОСОБА_4»;

«По словам предправления  Ощадбанка ОСОБА_2 , госбанки предложили рынку кредиты под 12-14 % годовых в гривне , что существенно дешевле кредитов ПИБ»;

«В Минэкономике заявили «Ъ» , что кредитование в ПИБ не выгодно рынку и ведет к потерям госбюджета .»

          Крім  того , позивач  просить  зобов”язати відповідачів  спростувати на сторінках газети „Комерсанть” інформацію , яка викладена в статті розміщеній 28.02.2006 року в рубриці „Деловые новости»   на сторінці №7 під назвою   „ПИБ раскручивает скандал. Чтобы отстоять счета энергорынка» вищезазначеного  змісту   та стягнути з  відповідачів солідарно    моральну  шкоду в сумі 60 000 грн. 00 коп. .

          В судовому засіданні представник   позивача  підтримав зазначені позовні вимоги , просив їх задовольнити в повному обсязі,  посилаючись  на  обставини  ,  викладені  в  позові  .

           Представник відповідачів ОСОБА_5.    , ТОВ   „Комерсанть-Україна”  позов визнав частково , просив  задовольнити позов в частині  зазначення правильної  посади ОСОБА_4 та ім”я ОСОБА_3 , в іншій частині  просив  в задоволенні позову відмовити  , посилаючись на те , що позовні  вимоги  безпідставні  та необгрунтовані  ,  та на те , що в  статті   не була поширена недостовірна інформація  відносно позивача , яка б  могли  завдати  моральної шкоди  позивачу  та      підлягала б спростуванню, тому відсутні  підстави  для  задоволення  позову.

Представник відповідача  ЗАТ   „Державний     ощадний  банк України” в судовому  засіданні  позов  не  визнав , посилаючись на  те , що відсутні  будь які  підстави для визнання інформації  , викладеної  в спірній статті  недійсною  та такою , що принижує  ділову  репутацію  позивача  та  завдає  моральної    шкоди  , просив відмовити в задоволенні  позову .

Відповідач  ОСОБА_2. в судове  засідання неодноразово  не з”явився, про  час і місце слухання  справи  повідомлявся  належним чином , причини неявки суду  не  повідомив , суд визнав можливим слухати справу у відсутність безпосередньо відповідача . Представник відповідача ОСОБА_2 в письмових запереченнях проти позову заперечував , посилаючись на  безпідставність позовних  вимог  та їх  необгрунтованість ( а.с. 82-85).

          Суд , вислухавши  пояснення сторін , представників сторін,  вивчивши письмові докази ,  приходить до  наступних  висновків .

          В судовому засіданні встановлено , що  в в газеті „Комерсанть” в рубриці „Деловые новости»  на сторінці №НОМЕР_1 в статті під назвою   „ПИБ раскручивает скандал. Чтобы отстоять счета энергорынка» була надрукована  стаття  за  підрубрикою  - конкуренція , в якій  надана інформація  щодо судових спорів , спорів  між  банками відповідачами між собою , в якій  приводяться вислови  осіб , причетних  до  діяльності  банків  та  надана  критична  оцінка  ситуації  .

          Як вбачається  з  наданих  позивачем копій наказів  , судом встановлено , що дійсно в спірній  статті  зроблено помилку при написанні імені ОСОБА_3 , яка є  ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не  ІНФОРМАЦІЯ_2  та невірно зазначена  посада ОСОБА_4 , яка з 23.11.2004  року була призначена  на  посаду  директора Департаменту паливно-енергетичного комплексу ( а.с. 127-128)    .

Зазначені  обставини не  заперечувались сторонами в судовому  засіданні  , тому  суд  вважає вимоги позивача в частині  спростування    інформації  з метою виправлення посилки та зазначення правильного  ім”я  ОСОБА_3  та  дійсної посади  ОСОБА_4 , підлягають задоволенню .

При цьому  , відсутні правові  підстави  вважати , що  саме  вищезазначені помилки  вплинули на  ділову репутацію позивача АКБ „Промінвестбанку” , фізичні  особи пані ОСОБА_3, ОСОБА_4. за захистом до суду не звертались .

Як вбачається  зі  спірної  статті  , уривків  цієї статті , які  зазначені  позивачем   ,  стаття містить  інформацію щодо судових спорів , спорів між  банківськими установами    , яка містить оціночні  судження , припущення , критику  .

          Зазначені  обставини  не  заперечували  сторони в судовому  засіданні  та підтверджені завіреною  ксерокопією  статті  .

          Згідно  ст.  10  Конвенції  про  захист  прав  і  основних  свобод  людини ,  кожна  людина  має  право  на  свободу  виявлення  поглядів  . Це  право  включає  свободу  дотримуватись  своїх  поглядів  ,  одержувати і  поширювати  інформацію  та  ідеї без  втручання  держави  і незалежно  від  кордонів .

          Таким  чином  ,  свобода  висловлювань  не  обмежується  фактичними  даними ,  які  можна  підтвердити ,  вона  включає  - погляди  ,  критику ,  припущення. Крім  того ,  особа  , що  висловила  свої  судження  та  погляди   ,  а  не  факти  ,  не  повинна  доводити  їх  правдивість .

          Згідно  ст.  34  Конституції  України  ,  кожному  гарантується  право  на  свободу  думки  і  слова  ,  на  вільне  вираження  своїх  поглядів  і  переконань ,  кожен  має  право  вільно збирати , зберігати , використовувати  і  поширювати інформацію  усно ,  письмово   або в  інший  спосіб  -  на  свій  вибір . Тому  окремі  критичні  вислови    , порівняння , судження  не  можуть визнаватись відомостями , що  порочать ділову  репутацію  і  такими , що  підлягають  спростуванню в  порядку , передбаченому  ст. 277 ЦК України .

          Відповідно до ст.17 Закону України “Про інформацію” передбачені    основні  галузі  інформації ,  а  саме   : політична , економічна , духовна ,  науково -  технічна , соціальна ,  екологічна ,  міжнародна.

          Згідно з п.3 Постанови Пленуму  Верховного Суду України від 28.09.1990 року №7 “Про  застосування  судами законодавства , що  регулює  захист честі , гідності  і  ділової  репутації   громадян  та  організацій “ ,суд повинен  з”ясувати  чи  поширені  відомості  , про спростування яких  пред”явлено позов , чи  порочать вони ділову  репутацію  позивача  та  чи відповідають  дійсності.

При  цьому , до відомостей  , що порочать особу  , слід відносити   ті з них , які  принижують честь , гідність і  ділову  репутацію   громадянина  або організації в  громадській  думці  чи думці  окремих  громадян з точки  зору  додержання законів , загальновизнаних  правил співжиття та  принципів  людської  моралі.

В спірних  уривках зі  статті вбачається    точка зору  та  аналіз  подій  в банківській сфері   ,  відсутня  недостовірна  інформація по відношенні  до  позивача   . 

Крім  того , позивачем, представниками позивача   не  надано   доказів  впливу  уривків зі статті     на позивача та його ділову репутацію  , оскільки   уривки  вирвані  з  контексту статті , і  відсутні  докази , що  відповідачі   мали  на меті пошкодити ділову  репутацію саме  позивача .

          Виходячи з  вищенаведеного , суд  вважає доведеною  невідповідність відомостей , викладених  в  спірному уривку   статті відповідача   ознакам  таких , що порочать ділову  репутацію   позивача    та  завдають шкоди інтересам позивача ,  а  відтоді  відсутні  підстави  для  їх  спростування  та  відновлення  порушеного права  позивача   за  ст. 277 ЦК України .

          В зв”язку з  тим , що суд не  знайшов  підстав  для  задоволення позову  щодо визнання  недостовірними відомостей   та спростування  їх , викладених  в статті   відповідача , суд не вбачає  підстав щодо визнання інформації  недійсною  , при цьому відсутні  будь які  підстави для  стягнення  моральної  шкоди  .

Таким чином суд , оцінивши в сукупності  добуті в судовому засіданні докази  , знаходить необхідним  позов задовольнити частково , виправити допущені  помилки в спірній статті у визначенні  ім”я пані ОСОБА_3 та посади ОСОБА_4 , в іншій частині  позовних вимог  відмовити , оскільки встановлено,  що відповідачами не порушені  права  позивача.

На підставі викладеного , керуючись  ст. ст.  34, 68 Конституції України , ст. 10 Конвенції про  захист  прав  і  основних  свобод  людини ,  ст.ст. 23, 201, 270, 277, 297, 299  ЦК України ,   Законом України  “Про інформацію “, ст. ст. 10,  60, 131, 140, 169,    174 , 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд , - 

ВИРІШИВ:

Позовну  заяву Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного Банку  до Головного редактора  газети „Комерсанть”ОСОБА_5    , Товариства з  обмеженою відповідальністю  „Комерсанть-Україна” , ОСОБА_1, ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства  „Державний      ощадний  банк України” про визнання  недійсною  інформації , захист ділової  репутації , відшкодування  моральної  шкоди -  задовольнити частково .

Зобов”язати  Товариства з  обмеженою відповідальністю  „Комерсанть-Україна”в місячний  термін  після  набрання  рішення  суду  законної сили  спростувати   інформацію  наступного змісту :

“ Зампред правления ПИБ ОСОБА_3 ” , „Зампред правления  ОСОБА_4”  та зазначити правильне  ім”я  ОСОБА_3  та  дійсну посаду  ОСОБА_4 .

 В задоволенні   решти вимог  Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного Банку -   відмовити .

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

          СУДДЯ: