Справа №  2-266/11

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 червня 2011 року             Ровеньківський міський суд Луганської області  

у складі:   головуючого - Н.П.Ібадової

при секретарі         Н.В.Коновалової

        Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ровеньки Луганської області  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2, співвідповідача газета «Ровеньківські вісті», »Про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної та матеріальної шкоди»,-

                                                В С Т А Н О В И В:

       Позивачка звернулася із позовом до суду в якому вказала, що 28.10.2010 року в № 44 (611) газети «Ровеньківські вісті»була надрукована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».   Автором  цієї  статті є ОСОБА_2.  В  даній  статті  громадянин  ОСОБА_2 виклав не правдиву інформацію стосовно неї.  Він пише, що при проведенні виборів сільського голови селища Дзержинського,  які відбулися в березні 2009 року, вона  була незаконно зареєстрованим кандидатом на посаду сільського голови,  хоча є ухвала Донецького адміністративного апеляційного суду про те, що вибори відбулися законно. Також ОСОБА_2 пише,  що приблизно через рік  вона  була піймана  на отриманні хабару,  хоча такий факт не мав місця.  Ще в своїй  статті,  ОСОБА_2, надає конфіденційну   інформацію  ніби  то про результати проведення перевірки контрольно-ревізійним  управлінням  діяльності  сільської  ради і надає інформацію про її  заробітну платню, про заробітну платню  підлеглих, а також про використання бюджетних коштів при цьому надані  числа  не  відповідають дійсності.

       Своїми  діями громадянин  ОСОБА_2 поширив інформацію, яка принижує, її честь та гідність, як громадянина та ділову репутацію, на той момент кандидата на посаду селищного  голови.  Розповсюджені  ОСОБА_2 відомості не відповідають дійсності, та є безпідставними,  голослівними,  крім того носять негативний характер.

        Ця стаття вийшла в момент передвиборчої агітації перед виборами на посаду сільського голови, а  вона на той час була кандидатом на цю посаду, і це привело до масового відтоку  виборців ,  які могли проголосувати за  її  кандидатуру.

          Після того, як вона прочитала цю статтю, в неї  різко погіршився стан здоров'я: піднявся артеріальний тиск та дуже заболіло серце,  в зв'язку з чим вона була змушена купувати ліки для покращення стану  здоров'я. За медичною  допомогою вона  не зверталася у  з в»язку  з тим,  що в цей час вона  балотувалася  на посаду селищного голови і їй  необхідно було прикладати великих зусиль для проведення передвиборчої агітації.

           Після встановлення результатів виборів , її  обрали головою Дзержинської селищної ради . Потім її  поклали до лікарні на стаціонарне лікування. На лікарняному  вона  пробула з 10.11.2010 року по 18.11.2010 рік і тому їй принесено матеріальну  шкоду, бо  вона  затратила кошти на лікування.

           За змістом ст. 28 ч. 4,  ст. 32 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростувати недостовірну інформацію про себе, а також на відшкодування моральної шкоди,  завданої поширенням такої недостовірної інформації.

             Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.

            Згідно зі ст. 299 ЦК України кожен має право на недоторканість своєї ділової репутації. Відповідно до зазначених норм вона має право звернутися з позовом до суду про захист  честі, гідності та ділової репутації.

            Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.02.2009, № 1 "Про судову практику  у  справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи",  недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища,  яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

            Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

            Викладене вище переконливо свідчить про порушення наступних  особистих немайнових  прав: на повагу  до гідності та честі (ст. 297 Цивільного кодексу України) та на недоторканність ділової репутації (ст. 299 Цивільного кодексу України) і у відповідності до ст. 277 Цивільного Кодексу України вона має  право на спростування недостовірної інформації, поширення якої порушує  її  особисті немайнові права.

             Вважає,  що недостовірна інформація про неї  має бути спростована у такий же спосіб у який вона була поширена.

            Внаслідок дій відповідача  їй  завдано збитки в розмірі 2500 грн. , які  вона витратила на лікування , а також моральна (немайнова) шкода, яку  вона  оцінює  в 9900 грн.

           Просить суд зобов'язати громадянина  ОСОБА_2  спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать  її  честь та гідність (ділову репутацію).

            Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на  її  користь 2500 грн., як  витрати на лікування.

            Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на  її  користь моральну  шкоду в сумі  9900 грн.

           Позивачка  ОСОБА_1  у судовому засіданні  уточнила свої  позовні вимоги в яких вказала, що  28. 10. 2010 року  в  № 44 (611) газети «Ровеньківські вісті»була надрукована стаття  під нашою «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  під авторством гр-на ОСОБА_2

            В даній статті громадянин ОСОБА_2 виклав неправдиву інформацію стосовно неї.  Він пише,  що при проведенні виборів сільського голови селища Дзержинського, які відбувалися в березні 2009 року, вона  була незаконно зареєстрованим кандидатом на посаду сільського голови, хоча є ухвала Донецького апеляційного суду про те, що вибори відбулися законно. Також ОСОБА_2 пише, що приблизно  через  рік, вона була піймана на отриманні хабара, хоча такий факт не мав місця. Ще в своїй статті ОСОБА_2 надає конфіденційну інформацію нібито про результати проведення перевірки контрольно-ревізійним управлінням діяльності сільської Ради і надає інформацію про  її  заробітну платню, про заробітну платню її  підлеглих, а також про використання бюджетних коштів, при цьому надані числа не відповідають дійсності. Також хочу сказати, що ця стаття вийшла в момент передвиборчої агітації перед виборами на посаду сільського голови, а  вона  на той час була кандидатом на цю посаду. Після того як  вона  прочитала цю статтю в неї  різко погіршився стан здоров'я: піднявся артеріальний тиск та дуже заболіло серце, в зв'язку з чим вона була змушена купувати ліки для покрашення стану свого здоров'я. За медичною допомогою вона не зверталася в зв'язку з тим, що в цей час балотувалася на посаду селищного голови і  їй  необхідно було знаходитися па роботі.

           Вважає за необхідне збільшити розмір заявлених  позовних вимог, а саме:  заявити також   вимогу  до  відповідача  ОСОБА_2  про відшкодування завданої їй  моральної (немайнової) шкоди з огляду на наступне.

            Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має  право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у принижені честі, гідності, а також ділової репутації  фізичної особи.  На підставі ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі в наслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди,ця шкода підлягає відшкодуванню. Вважає, що поширені у статті неправдиві відомості принижують її честь, гідність та ділову репутацію, як голови Дзержинської селищної  Ради.

           Поширення неправдивих відомостей відповідачем  спричинило їй  моральну шкоду, оскільки на даний момент вона знаходиться під впливом

психологічного та морального тиску, що призводить до вимушених змін у  її  життєвих та службових стосунках. Весь цей час вона  відчуває біль, гнів та обурення за те, що відповідач вважає  за можливе поширювати неправдиву інформацію щодо неї.

       Фактично вона стала заручником  його  недобросовісного  ставлення.

        Ті почуття, які  вона  відчуває  протягом тривалого періоду, негативно позначилися на повсякденному  житті.  І  всі ці негативні  емоції вона  переживає з кожним днем гостріше. Гідність та ділова репутація , мають велике значення як для ефективного здійснення нею  обов'язків сільського голови , так і для обрання на таку посаду. Є очевидним, що відомості, поширені відповідачем, щодо її  моральних та професійних якостей є негативними, образливими, принизливими, та  такими, що не відповідають дійсності.

        Таким чином, оскільки відповідачем було поширено відносно неї  відомості, що не відповідають дійсності, викладені неправдиво, а також принижують її  честь, гідність та ділову репутацію, то вважає,  що цими діями  їй  була завдана моральна шкода.

         Враховуючи характер і обсяг душевних та фізичних страждань, характер немайнових втрат та обставини спричинення моральної шкоди, вважає за необхідне визначити  її  в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.  і стягнути з відповідача - ОСОБА_2

        Просить суд визнати відомості, поширені відносно неї ,  ОСОБА_1,  у газеті «Ровеньківські вісті», № 44 (611) , в статті  під  назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію .

          Зобов'язати  відповідача - ОСОБА_2 спростувати зазначені відомості шляхом опублікування резолютивної частини  рішення суду у газеті «Ровеньківські вісті»в 15-тиденний термін ,з часу набрання рішенням законної  сили,  тим самим шрифтом, як спростоване   повідомлення, на тому ж місці шпальти газети під рубрикою «Спростування».

        Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , на  її  користь,  моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.

     Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на   її  користь 2500 грн., як  витрати на лікування.

          Судові  витрати  покласти на відповідача.

        У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  свої вимоги  підтримала  та суду пояснила, що після того, як вийшла стаття у газеті, в неї  дуже погіршився стан здоров»я. Коли вийшла стаття у всіх  її  знайомих  виникло дуже багато питань, усі  питали про всі ці обставини,  їй  було дуже соромно та не приємно, було дуже тяжко все це витримати, але все ж таки вона дійшла до перемоги на виборах. Після цього її  стан дуже погіршився, постійно був головний біль,  піднімався тиск, дійшло до того, що  її  забрала швидка.  Вона впевнена, що стаття була написана спеціально і це погіршило їй  стан здоров»я, зараз вона постійно  приймає пігулки,  хоча  раніше  вона  їх ніколи не приймала і так погано себе не відчувала.  Вона  була на лікуванні у кардіологічному відділенні,  бо в неї  відразу захворіло серце. Зараз її  постійно усі питають про цю інформацію,  бо її  усі знають, вона чесна, а тут раптом таке приниження, і її   здоров»я не витримало.  У  неї  навіть сумнівів не має, що це зробив  ОСОБА_2 , бо саме він володіє всією інформацією про  селищну Раду, він про все  знає. У  Раді усі вважають , що це зробив саме він.  Уся інформація, яка викладена у статті говорить  про  те , що це зробив саме ОСОБА_2. Спиртних напоїв вона не вживає,  у  не тверезому стані на роботу  не приходить  і на робочому місці не твереза  бути не могла ,  тому  ОСОБА_2  усе  вигадує. Газета ,в  якій  була опублікована стаття має назву «Ровеньківські  вісті». Вона просить  щоб  спростування  статті за рішенням суду було так само опубліковано у газеті. Щодо моральної шкоди, то така сума обгрунтовується  тим,  що ОСОБА_2 постійно  її  принижує, і на вулиці , і на сесіях, усі ці його діяння погіршують її стан здоров»я, він заважає  їй  працювати, вона  постійно перебуваю у напруженому стані. Просить позов задовольнити.  

          Представник позивачки за довіреністю, ОСОБА_4 ,  суду пояснив, що позовні вимоги позивачки по уточненому позову  підтримує   у повному  обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовних заявах. Доказами  того, що це зробив ОСОБА_2 є те, що стаття написана за його підписом, ці докази є в матеріалах справи, позов пред»явлений правильному  відповідачу, бо саме він принизив честь, достоїнство та ділову репутацію позивача. Просить суд задовольнити позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 та визнати відомості, поширені відносно неї ,   у газеті «Ровеньківські вісті», № 44 (611) , в статті  під  назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію . Зобов'язати  відповідача - ОСОБА_2 спростувати зазначені відомості шляхом опублікування резолютивної частини  рішення суду у газеті «Ровеньківські вісті»в 15- тиденний термін ,  з часу набрання рішенням законної сили,  тим самим шрифтом, як спростоване  повідомлення, на тому ж місці шпальти газети під рубрикою «Спростування». Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , на    користь позивачки,  моральну  шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на  користь позивачки 2500 грн., як  витрати на лікування. Судові  витрати  покласти на відповідача.

          Відповідач ОСОБА_2  позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав і суду пояснив, що цю статтю він побачив, коли вона вже була опублікована, він  не є її автором, хоча усе  що в ній  викладне    має  місце ,  бо є рішення суду про те що позивачка не повинна була бути у списках кандидатів на виборах, був також й факт хабара,  що  стосується  акту перевірки КРУ,  то позивачка,  як голова селищної  ради повинна була його обнародувати , але вона цього не зробила, хоча цього вимагає закон, про заробітну  платню у статті нічого не зазначено, в цій статті написані усі факти , про які  усім  відомо, і вони  були. Позивач не має доказів, що стаття була написана саме ним, її писав не  він.  Він  спілкується  з баготьма  людьми, якісь питання  він з ними обговорює,   але  він має на це право .  В тексті статті не написані  його  думки слово в слово, ця стаття не його.  ОСОБА_2 у м.Ровеньки  багато,  а  позивачка  лише намагається усе приховати, можливо хтось інший написав статтю , хтось з її друзів, але взяв собі псевдонім .  Він до газети нічого не надсилав, ні яких листів з проханням надрукувати статтю, ні чого не оплачував,  ні якого відношення до неї  він  не має.  Про  ці факти , що викладені у статті  - знають  усі. В  редакції  він  був лише один раз , 5  хвилин, його  туди запросили, він дав інформацію  якою він  володіє  щодо спортивного комплексу, бо там ситуація складна,  спірна,  бо  позивачка  оплатити  послуги за роботу відмовилася, сума боргу так  і  «висить», а він  в свою чергу має  право про це говорити, бо  він  є підрядчиком.   Про  те ,  що  цю  статтю  написав  він  –не має ні яких доказів. Статтю він побачив вже у позовній заяві.  Договір  про виконання ремонтних робіт був підписаний у 2007 році  з  іншим  представником. Вимоги позивачки вважає не обгрунтованими і просить відмовити в задоволенні позові, бо він не має ніякого відношення до статті.

          Співвідповідач представник друкованого засобу масової інформації газети «Ровеньківські вісті»- головний редактор газети «Ровеньківські вісті»Сафоннікова Ірина Львівна ,  суду пояснила, що вимоги позивачки не визнаэ. Вона знаэ, що з ОСОБА_2 була устна розмова , коли булла  виборча  компанія  і була усна домовленість з ним про те що газета надрукує  цю інформацію про ОСОБА_1, за його підписом. Всю інформацію  перевіряли, а саме: рішення суду, щодо хабара, підтвердження від начальника міліції,  а про те що справу було закрито у статті  зазначено.  Інформацію  вони  отримали саме з розмови з ОСОБА_2 Письмових доказів, квитанцій, тощо,  про те що саме він дав їм інформацію,  у них не має, але спілкувалися  з вказаного факту, саме з цим  відповідачем - ОСОБА_2, що саме він розповідав знає точніше редактор, з яким він спілкувався. У судовому  засіданні коли розглядали справу стосовно ОСОБА_1 по передвиборчій  компанії,  вони, як журналісти, були присутні, тому й написали, що за допомогою Донецького Апеляційного суду , ОСОБА_1,  пройшла на кандидата на  посаду голови селищної ради,  але  письмових доказів, рішень суду , вони  не мають, бо усі рішення знаходяться в Ровеньківському та Свердловському суді.  Щодо інформації про хабар, то було повідомлення до газети від жителів, від кого саме не пом»ятає, а тому, представник газети , звернувся  до начальника міліції , з метою перевірки факту і  він цей факт підтвердив. Статтю надрукували,  щоб розповісти людям, що  ОСОБА_1,  не є чесною,  хоча  доказів письмових   не мають.   Акт КРУ  їм  дали,  але  вона  не може  назвати  ім»я  того,  хто  сааме надав акт .  Доступу  до матеріалів   контрольно –ревізійного відділу  вони  не  мають,  про те що на це потрібен дозвіл  вони  не знають, їм це не потрібно  бо вони  мають  право проводити своє розслідування , тими способами , якими   їм  зручно. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані  і задоволенню не підлягають.

           Свідок ОСОБА_7  суду пояснила,  що до редакції газети «Ровеньківські вісті»прийшов ОСОБА_2,  сказав, що він володіє цікавою інформацією, цей  ОСОБА_2  зараз сидить у залі суду .  Всі   факти,  що викладені у статті,  надав саме він, усе написано з його слів, цифри з Акту КРУ , його  їм  надали, хто саме не може  сказати, всю інформацію  вони   не перевіряли, доказів письмових  у них  не має. ОСОБА_2 до  них  приходив,  дивився  набрану  статтю, навіть просив її переробити в частині де написано про спортивний комплекс:  «не благодаря , а  вопреки  ее  воли сделали ремонт ».  Вона була  редактором  цієї статті, інформацію  яку надають до редакції для надрукування, повинні  перевіряти, як що є  якісь сумніви, а їх  не виникло, оскільки про всі  факти ,що стосуються ОСОБА_1, знають  усі. За спортивний комплекс в селищі Дзержинського , вона сама часто розповідала, хоча усі  знають , що позивачка  не  прикладала  ні  яких  зусиль  для його  відновлення.  Чи   розрахувалася ОСОБА_1  з  робітниками  підрядниками,  вона  не знає.

            Свідок ОСОБА_8  суду пояснила, що вона  бачила, що ОСОБА_2  приходив до редакції не одноразово, щось  читав,  статтю  вона  теж читала, все що в ній написано, усі знають бо про це розповідали і на сесіях , і  на зборах  громадян, про те що ОСОБА_2 підписується під статтею  вона  не знала, щодо хабара, то вона  сама брала інтерв»ю  у начальника  міліції  , у  Рожкова,  він  цей  факт  підтвердив.

           Суд, вислухавши позивачку, представника позивачки, відповідача,  представника співвідповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріал № 3-2934-09 про адміністративне правопорушення за ознаками п.»е»ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»у відношенні ОСОБА_1, матеріал № 3-31-10 про адміністративне правопорушення за ознаками п.»а»ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»у відношенні ОСОБА_1, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

            Судом встановлено, що 25 травня 2009 року позивачка ОСОБА_1 ,  приступила до виконання повноважень селищного голови, згідно рішення сесії № 36/22 від 20.03.2009 року та розпорядження № 33 від 25.03.2009 року,  09. 11.2010 року була обрана Дзержинським селищним головою відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно рішення сесії № 1/1 від 09.11.10 року( а.с.145-146).

              Стаття в газеті  «Ровеньківські вісті «№ 44 (611) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»», яку, як встановлено у судовому засіданні  написав відповідач ОСОБА_2, була надрукована  28.10.2010 року, тоб-то  коли позивачка була обрана  головою   Дзержинської  селищної ради .( а.с. 33,146).

           Відповідач в своїй статті вказує, що « еще свежи в памяти жителей пос. Дзержинського скандальне  выборы поселкового головы в марте 2009 года … Тогда этот кандидат смогла с помощью Донецького суда одержать победу. Ее  противники и сейчас уверены в том, что выборы прошли с нарушением законодательства, пребывание ОСОБА_1 в должности  нелигитимно».

            Факти вказані відповідачем  в статті не відповідають дійсності, оскільки  існує  Постанова Донецького апеляційного  адміністративного суду від 17 квітня  2009 року ( а.с. 149-152) , згідно якої  в задоволенні позову ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа Ровеньківська міська організація партія  регіонів про визнання дій, рішень Територіальної Дзержинської селищної виборчої комісії Луганської області на позачергових виборах селищного голови незаконними, скасування результатів позачергових виборів на виборну посаду Дзержинського селищного голови, скасування протоколу територіальної виборчої комісії смт.Дзержинський м.Ровеньки Луганської області «Про підсумки голосування»,  від 16.03.2009 року, рішення ТВК, викладене в протоколі № 6 від 16.03.2009 року, а також рішення ТВК, викладені в протоколах № 3,6,8 від 16.03.2009 року, відмовлено.

         Постанова суду  остаточна, набрала чинності і  іншого рішення прийнято не було.

            Це свідчить про те, що  гр-ка ОСОБА_1 була визнана законним кандидатом на посаду голови смт. Дзержинський, інших рішень суду  прийнято не було і дійсним є те, що  в трудовій книжці позивачки є запис про те,  що 25 травня 2009 року позивачка ОСОБА_1 ,  приступила до виконання повноважень селищного голови  згідно рішення сесії № 36/22 від 20.03.2009 року та розпорядження № 33 від 25.03.2009 року, а вже  09. 11. 2010 року  обрана Дзержинським селищним головою відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно рішення сесії № 1/1 від 09.11.10 року( а.с.145-146).

           Згідно ст.38  Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.  Громадяни  користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.            

         Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються  судом.

           Також відповідач ОСОБА_2 вказує в статті про те, що «…Это был не последний суд в жизни победившего поселкового головы. Не прошло и года ,как  ОСОБА_1 поймали на получении взятки. Дело, правда, вскоре закрыли…», що  також є не достовірною  інформацією.

         Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.      Юридична відповідальність особи  має  індивідуальний характер.

         Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.  Ніхто не забов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності  вини особи тлумачиться на її користь.            

        При вивчені  судом матеріалу  № 3-2934-09 про адміністративне правопорушення за ознаками п.»е»ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»у відношенні ОСОБА_1,  а також матеріалу № 3-31-10 про адміністративне правопорушення за ознаками п.»а»ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»у відношенні ОСОБА_1, встановлено, що  за апеляційною скаргою громадянки ОСОБА_1 на Постанову  Ровеньківського  міського суду Луганської області,  від 03.09.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за п.»а»ч.1 ст. 5 Закону України «про боротьбу з корупцією»та накладенням штрафу у розмірі 255 грн., була винесена  Постанова  апеляційного суду Луганської області,  від 01 жовтня 2009 року, згідно якої апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена. Постанова Ровеньківського міського суду Луганської області, від 03 вересня 2009 року, стосовно ОСОБА_1 скасована, провадження у справі закрито за відсутності  в її  діях складу правопорушення, передбаченого п.»а»ч.1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»( матеріал № 3-2934-09 про адміністративне правопорушення).

        Також в матеріалах  № 3-31-10 про адміністративне правопорушення є Постанова слідчого прокуратури м.Ровеньки Луганської області,  Є.В.Бершинського, від 24.09.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Дзержинського селищного  голови ОСОБА_1 за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 368 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України, за відсутністю в її діях складів вказаних злочинів.

         В ціх же матеріалах є Постанова судді Ровеньківського міського суду Луганської області,  від 21 січня 2010 року,  згідно якої провадження в адміністративній справі про скоєння правопорушення, пов»язанного з корупцією відносно ОСОБА_1 , закрито,  за відсутністю і її діях складу правопорушення, передбаченного п.»а»ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», постанова ніким не оскаржувалася і набрала чинності (матеріал №3-31-10 про адміністративне правопорушення).

          Вказані судові рішення та рішення прокуратури свідчать про те, що в своїй статті відповідач ОСОБА_2, не маючи належних доказів, необґрунтовано , незаконно та безпідставно  вказав, що  ОСОБА_1  впіймали на отриманні  хабаря, що як вважає суд  дійсно є недостовірною  інформацією та порушую честь ,гідність та ділову репутацію позивачки ОСОБА_1

         Також в  статті відповідач вказує, що стали відомі результати перевірки селищної ради контрольно-ревізійним управлінням –акт від 19 січня 2010 року, яке виявило значні фінансові порушення:  заступнику селищного голови незаконно нарахували надбавки до заробітної  платні в сумі 6077 грн., селищному голові ОСОБА_1 виплачена премія – 3819 грн., незаконні  витрати 4000 грн .- премія, 8090 грн.- матеріальна допомога, 1775 грн.- відпускних, нестача 9 тонн вугілля на суму 6193 грн., нестача будівельних матеріалів на суму 15684 грн. Також відповідач в статті вказує, що була значно збільшена заробітна  платня самій ОСОБА_1 та її підлеглим, начебто за високі показники  роботи і інтенсивність праці.

            Суд встановив, що  Контрольно-ревізійне Управління  в Луганській області контрольно ревізійний відділ у м.Ровеньки  здійснив ревізію фінансово-господарської діяльності в Дзержинській селищній раді за 1У квартал 2007 року, 2008 року та завершений звітний період 2009 року, згідно акту від 19.01.2010 року № 200-21/001 ( а.с. 72-142).

               Згідно повідомлення начальника КРУ у м.Ровеньки,  С.В.Косенко, на запит суду, вказано, що до КРВ у м.Ровеньки звернень щодо опублікування у засобах масової інформації результатів ревізії Дзержинської селищної ради або будь яких конкретних фактів ніхто не звертався. Примірники акту відповідно до ст. 38 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим Постановою КМУ Акт ревізії складено у трьох примірниках: перший для органу служби тобто він знаходиться у КРВ у м.Ровеньки, другий –для об»екта контролю (вручено Голові Дзержинської селищної ради ОСОБА_1), третій –для передачі правоохоронним органам ( у даному випадку передано до Прокуратури м.Ровеньки).

             Копії акту ніяким чином не могли попасти від КРУ у м.Ровеньки до приватних осіб чи засобів масової інформації.  Що стосується фактів порушень, вказаних у статті, то порушення відібрані вибірково і трактування  змісту порушень проведено в  довільній  формі( а.с.153-154).

            Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 ніякого відношення до Дзержинської селищної ради не має, окрім того, що , як сам суду пояснив  є підрядчиком  а  позивачка  оплатити  послуги за роботу відмовилася, сума боргу так  і  «висить»,  суд вважає, що відповідач  не  мав  законних  підстав публікувати  факти перевірки КРУ в м.Ровеньки щодо  здійсненої  роботи  Дзержинської селищної ради, такими ,які вони викладені у його статті з наступних  підстав:

            По перше в акті КРУ в  м.Ровеньки  ревізія проводилася за  1У квартал 2007 року, 2008 року та завершений звітний період 2009 року,  згідно акту від 19.01.2010 року № 200-21/001 ( а.с. 72-142).

             За вказані   в акті КРУ  періоди головою Дзержинської селищної ради  був ОСОБА_3 (період –20.02.2004 року по 24.09.2008 рік), секретар селищної ради ОСОБА_12 ( з 24.09.2008 по 20.03.2009 рік), голова Дзержинської селищної ради ОСОБА_1 (за період з 20.03.2009 року станом на момент завершення ревізії), з правом  першого підпису, а з правом другого підпису: головний бухгалтер ОСОБА_11 (з 19.02.2007 року по 27.04.2009 рік),  в.о.головного бухгалтера ОСОБА_6(з 25.04.2009 рік по 10.06.2009 рік),головний бухгалтер ОСОБА_5 (з 11.06.2009 року по 20.11.2009 рік), в.о.головного бухгалтера  Моісєєва Н.М. ( з 20.11.2009 по теперішній час)( а.с. 72-73 із акту КРУ).

               Відповідач ОСОБА_2 в статті вказав, що стали відомі результати перевірки  КРУ селищної  ради , яке виявило  значні фінансові порушення і не вказав суду із якого джерела  йому  стали відом і факти, викладені ним у статті.

                Відповідач вказує в статті: «вот некоторые факты: - заместителям поселкового головы незаконно начислены надбавки к заработной плате в сумме 6077 грн.,-поселковому голове ОСОБА_1 выплачена премия -3819 грн. Отмечены в акте проверки и другие нарушения, в том числе незаконних расходов:4000 грн.- премии, 8090 грн.- материальной помощи, 1775 грн.- отпускных.  Кроме того виявлена недостача 9 тонн угля на сумму 6193 грн., недостача стройматериалов на сумму 15684 грн.».

                 Вказані відповідачем в статті суми не відповідають дійсності та сумам, вказаним  в  акті КРУ, не  зважаючи  на  те, що деякі порушення з боку ОСОБА_1 , як  і з боку інших посадових осіб Дзержинської селищної ради за період  1У квартал 2007 року, 2008 року та завершений звітний період 2009 року, перевіркою КРУ були встановлені , але по деяким з них здійсненні відшкодування відповідно до заяв із заробітної платні і при цьому необхідно зазначити, що не всі порушення, які вказує у своїй статті відповідач ОСОБА_2, були допущені головою селищної ради ОСОБА_1, оскільки вона  приступила до виконання повноважень селищного голови тільки 25.03.2009 року згідно рішення сесії № 36/22  від 20.03.2009 року та розпорядження № 33 від 25.03.2009 року, а 09. 11. 2010 року обрана Дзержинським селищним головою відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,згідно рішення сесії № 1/1 від 09.11.10 року( а.с.145-146), а перевірка КРУ, як вказано вище здійснювалася за періоди період  1У квартал 2007 року, 2008 року та завершений звітний період 2009 року.

           Усі  перевірені судом суми,  які  вказав  відповідач в своїй статті,   не знайшли свого  підтвердження і не співпадають з сумами, вказаними   в акті КРУ.  Не знайшло і підтвердження те, що ОСОБА_1 та її підлеглим була значно збільшена заробітна платня.

            Що стосується розрахунків за виконану підрядниками за договорами  роботу ,то в акті  КРУ конкретно вказано,  хто і коли укладав договори  з  ПП , які суми  сплачені і за які виконані роботи і  такої  суми боргу на яку вказує відповідач –понад 100 тис. грн.,  як борг за виконанні роботи, в акті КРУ не має.

           Враховуючи вищевикладене, суд вважає що факти, викладені відповідачем в статті  є недостовірною інформацією, нічим письмово не підтверджені, відсутні посилання на належні достовірні документи.

              Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується  про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизначенних  правил співжиття ,неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

              Відповідно до Закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року із змінами, внесеними згідно із Законами, в редакції Закону № 2938-1У(2938-17) від 13.01.2011 року (далі Закон), в статті 2  вказано ,що основними  принципами інформаційних відносин є  достовірність і повнота інформації, правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації. В статті 5 Закону вказано, що реалізація права на інформацію, не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

                Суд вважає, що орган друкованого засобу масової інформації газета «Ровеньківські вісті»повинен перевіряти надану особою для публікації в газеті інформацію і  порівнювати її з належними документами в яких викладена достовірна інформація.

                В Постанові № 1 Пленуму Верховного Суду України, від 27 лютого 2009 року, «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, в  ч.3 вказано, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа ,право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв»язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими спообами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь ( стаття 277 ЦК),заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права ( стаття 278).

                Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має  право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у принижені честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації  фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

               Суд вважає, що поширення недостовірної інформації спричинило позивачці  моральну шкоду, яку, як вважає суд позивачка обґрунтувала належним чином, вказавши, в обґрунтування заявленої спричиненої моральної шкоди наступне:

«.. Що вона знаходиться під впливом психологічного та морального тиску, що призводить до вимушених змін у  її  життєвих та службових стосунках. Весь цей час вона  відчуває біль, гнів та обурення за те, що відповідач

вважає   за можливе поширювати недостовірну інформацію щодо неї. Фактично вона стала заручником  його  недобросовісного  ставлення. Ті почуття, які  вона  відчуває  протягом тривалого періоду, негативно позначилися на повсякденному  житті.  І  всі ці негативні  емоції  вона  переживає  з кожним днем гостріше. Гідність та ділова репутація , мають  велике значення,  як для ефективного здійснення нею  обов'язків сільського голови так і для обрання на таку посаду. Є очевидним, що інформація, поширена відповідачем,  щодо її  моральних та професійних якостей є негативною, образливою, принизливою, та  такими, що не відповідає  дійсності».

         Суд вважає, що вимоги позивачки в частині визнання  інформації, поширеної відносно неї ,  у газеті «Ровеньківські вісті», № 44 (611) , в статті  під  назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  такою,  що  є  не  недостовірною, принижує  честь, гідність та ділову  репутації,  обгрунтовані  і відповідач, як вважає суд , повинен  спростувати  поширену інформацію  відносно позивачки в  газеті  «Ровеньківські  вісті».

           Згідно ч.25 Постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України,  від 27 лютого 2009 року,  «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»,спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередню поширену інформацію.

         Що стосується  вимог позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_2 , на  її  користь,  моральної  шкоди  у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн., то в цієї частині вимоги позивачки підлягають задоволенню частково і враховуючи моральні переживання, які перетерпіла позивачка, то, як вважає суд, моральна шкода підлягає стягненню з позивача у сумі 5000 грн., що як вважає суд є належною компенсацією спричиненої моральної шкоди.

            Згідно ч.27  Постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України,  від 27 лютого 2009 року,  «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

             Що стосується вимог позивачки про стягнення з   відповідача ОСОБА_2 на   її  користь 2500 грн., як  витрати на лікування, то в цієї частині вимоги позивачки задоволенню  не  підлягають з наступних підстав:

              В газеті «Ровеньківські вісті» недостовірна інформація, яку надав відповідач, була надрукована 28.10.2010 року, на лікарняному позивачка була з 10.11.2010 року до 17.11.2010 рік ,  з основним  діагнозом гіпертонічна хвороба. В епікрізі  ОСОБА_1 вказано, в анамнезу хвороби, що цифри АТ  збільшуються декілька років, не лікувалася.  Тоб-то позивачка звернулася до лікаря  через 14 діб, після того, як в газеті «Ровеньківські вісті «з»явилася стаття.  Позивачка не довела суду, що саме  інформація, яка була надрукована стосовно неї  в газеті «Ровеньківські вісті»спричинила наслідки хвороби.  Позивачкою також не надано доказів щодо призначених лікарями лік та чеків, де б було відображено придбання призначених ліків, їх вартість, тоб-то вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача 2500 грн. матеріальної шкоди за лікування, не обґрунтовані і не доведені( а.с.11,12,43).

        Судові  витрати  підлягають стягненню з відповідача на користь держави  у розмірі 17 грн., враховуючи  часткове  задоволення судом  вимог про стягнення моральної шкоди, інформаційно-технічного забезпечення розгляду  справи, підлягає стягненню  з ОСОБА_2 в сумі 75 гривень.   

                     На  підставі  викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 202, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК , ст.ст. 23, 277, главою 3  ЦК України, ст.ст. 32,38,55,61,62,68,124 Конституції України, Постановою ППВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи»від 27 лютого 2009 року»,Законом України «Про інформацію»,Законом України «Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні»,- суд -

В И Р І Ш И В:

                Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

                         Визнати  опубліковану  в  газеті  «Ровеньківські  вісті»від  28.10.2010 року в № 44(611)  інформацію  в  статті  «Железный Феликс»не момешал…»недостовірною, та такою,  що  принижує  честь , гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.

                          Забов»язати  ОСОБА_2 спростувати  поширену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 в газеті «Ровеньківські  вісті», від  28.10.2010 року в № 44(611) ,  шляхом повідомлення про ухвалене у справі  судове  рішення,  а саме резолютивної  частини із зазначенням висновку суду,  виключаючи публікацію його тексту, з часу набрання рішенням суду  чинності, тим самим шрифтом, на тому ж місті шпальти газети «Ровеньківські вісті»під рубрикою «Спростування».

                       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

                      Стягнути з ОСОБА_2  державне мито у розмірі 17 грн.

                      Стягнути з ОСОБА_2 ІТЗ в сумі 75 гривень, як витрати з інформаційно-технічного забезпечення справи (р/р 31213259700059,отримувач УДК в м.Ровеньки,код 24046930,МФО 804013).

                             В іншій частині позовних вимог відмовити за  не обгрунтованністю .

             Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд.

                 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                 СУДДЯ                                                                            Н.П.ІБАДОВА