Справа № 2-48/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2008 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Байбари Г.А.
при секретарі Драгунцевій С.М.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 та заявою про уточнення позовних вимог, в яких просила: Стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 500 грн., в тому числі: 200 грн. за зіпсований одяг її сина ОСОБА_3, 250 грн. витрачених на ремонт пошкодженого телефону, 30 грн. заплачених за консультацію пластичного хірурга, 20 грн. за проїзд на маршрутному таксі до м. Дніпропетровськ та звідти. Стягнути 2400 грн. - необхідних витрат на лікування її сина ОСОБА_3, згідно довідки медичного центру «Шеррі». Стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди: завданої її сину ОСОБА_3 - 2500 грн.; завданої її сину ОСОБА_4 - 1500 грн.; завданої їй особисто - 1000 грн. Стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на надання правової допомоги - 80 грн. і на оплату за проведення судово-медичної експертизи.
Ухвалою суду від 18.06.2007 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Грант-АВТО», яке в грудні 2006 року перейменоване на відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений до нього позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Представник другого відповідача - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - Удовенко Олеся Юріївна заявлений позов визнала частково.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що 09.05.2006 року її неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, їхали додому маршрутним таксі з лівобережної в правобережну частину м. Дніпродзержинська. По мобільному телефону їй повідомила незнайома жінка, як пізніше вона узнала це була медсестра швидкої допомоги, що її діти попали в дорожньо - транспортну пригоду і їх везуть до лікарні. Вона з чоловіком зразу ж поїхала до Дніпродзержинської міської лікарні швидкої допомоги, але дітей там не було. Звідти стали обдзвонювати інші лікарні, але дітей ніде не було. Вона дуже переживала. Через деякий час до Дніпродзержинської міської лікарні швидкої допомоги машиною швидкої допомоги привезли її дітей. Менший син ОСОБА_4 сам вийшов із машини, а старшого сина ОСОБА_3 до лікарні повезли на каталці. Він був закровлений. У нього була рана на лобі на руках. В ранах і саднах були кусочки скла та асфальту. Вона допомогла мити рани сину, потім йому обробили і зашили рани. Молодшому сину також обробили садни на голові. Після цього у неї і у старшого сина почалась істерика, від якої вони довго не могли заспокоїтись. Від дітей їй стало відомо, що на мостовому переході через ріку Дніпро їх маршрутне таксі, водій якого перевищив швидкість, перекинулось на правий бік, на якому сиділи і її діти. Вони обоє попадали вдарившись о стекла автомобіля, які повибивалися. При цьому обидва отримали тілесні пошкодження, але старший син постраждав дужче. Обидва хлопці дуже злякалися за своє і оди одного життя. Вилізли з мікроавтобуса через люк на його верхній частині. Потім їх підібрала машина швидкої допомоги, яка проїздила по мосту з хворими, яких везли з лівобережної частини міста. Спочатку в якусь лікарню завезли тих хворих, а потім її дітей привезло до лікарні швидкої допомоги, куди вона приїхала раніше за дітей. В результаті ДТП був пошкоджений мобільний телефон Sony Еrreson К 700, що був у її дітей. Вони дали сім-карту зі свого телефону жінці, що була в машині швидкої допомоги, яка, вставивши її в свій телефон, повідомила їй - позивачці про ДТП. В результаті ДТП також була закровлено і пошкоджено одяг старшого сина. Куртка з шкірзамінника, вартістю 100 грн., а також светр - кофта, вартістю 40 грн., були порвані на рукаві, штани - джинси, вартістю 60 гпн. -порвані на коліні. За ремонт телефону вони заплатили 250 грн. Цей телефон вони купили приблизно за 1000 грн., на той період він був ще на гарантії, але у зв'язку з його механічним пошкодженням, гарантійному ремонту він не підлягав. Пошкоджений одяг в подальшому був не годний для використання. Син ОСОБА_3 з 9.05.2006 року по 16.05.2006 року знаходився на лікуванні в МЛШМД, потім лікувався амбулаторно в 1-й міській поліклініці з 18.05. по 26.05.2006 року. Довгий час в кінці навчального року не ходив до школи. Знизилась успішність дітей в школі. В результаті ДТП діти зазнали фізичного болю, був порушений їх сон. У ОСОБА_3 до цього часу продовжує часом боліти голова. Діти та вона з чоловіком зазнали душевних страждань від того, що сталося. Всі вони перенесли шок та дуже злякалися. Хлопці до цього часу бояться їздити на маршрутних таксі. На обличчі та на руках ОСОБА_3 залишилися шрами, яких він стісняється та які завдають йому моральних переживань. Вони зверталися до медичних установ, щоб видалити ці шрами. Були на консультації в медичному центрі «Шеррі», де їм визначили вартість лікування по видаленню шрамів та слідів пошкоджень в розмірі 2400 грн. Але на таке лікування у них коштів немає. За лікування сина в МЛШМД страхова компанія заплатила їм 126,20 грн. Просить задовольнити заявлений позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що йому, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ, належав мікроавтобус Дайлер-Крайслер, НОМЕР_1, який використовувався як маршрутне таксі маршруту №4. 9.05.2006 року цим маршрутним таксі, на підставі шляхового листа з відміткою лікаря та механіка, керував водій ОСОБА_5. Автомобіль був у належному стані, водій пройшов медогляд. Водій перевищив швидкість, не справився з керуванням на мокрій дорозі, в результаті чого автомобіль перекинувся. Водій загинув, деякі пасажири отримали тілесні ушкодження. Будь якої його вини в ДТП немає. Він приїхав на місце пригоди через 12 хвилин. Скільки конкретно осіб постраждало в ДТП він не знає. Вважає що позивачці та її дітям не завдано якоїсь суттєвої шкоди, а вона просто хоче заробити грошей. Йому самому заподіяно значно більших збитків. Вважає, що ніякої моральної шкоди позивачці та її дітям не заподіяно. В жовтні 2005 року між ним та ВАТ «Українська страхова компанія «Грант-АВТО», яка зараз перейменована в «Українську страхову компанію «Дженералі Гарант», було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на зазначений вище автомобіль, який діяв з 14.10.2005 року по 13.10.2006 року. Згідно договору, він повідомив про страховий випадок. Згідно цього договору шкоду потерпілим має відшкодовувати страхова компанія.
Представник відповідача - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - Удовиченко О.Ю. пояснила суду, що між ОСОБА_2 та ВАТ «Українська стахова компанія «Грант-АВТО», яка перейменована в ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в жовтні 2005 року було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль Дайлер-Крайслер НОМЕР_1. 11.05.2006 року ОСОБА_2 звернувся в страхову компанію з заявою про страховий випадок. В страхову компанію також зверталася позивачка, якій 31.07.2006 року було проведено страхову виплату в розмірі 126,20 грн. на відшкодування витрат по оплаті медикаментів для лікування травмованого в ДТП сина ОСОБА_3. Вважає що позивачкою не доказано факт пошкодження її майна в результаті ДТП та не доказаний розмір матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням одягу та мобільного телефону. Вважає, що позивачці повинно бути відмовлено в оплаті фінансування вартості лікування, зв'язаного з проведенням фізичних та фізіотерапевтичних процедур по корекції рубцевих змін в області лоба, зап'ясць рук, отриманих в результаті ДТП, оскільки згідно ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування обґрунтованих витрат, які пов'язані з реабілітацією потерпілих в закладах охорони здоров'я. Оскільки затрат на вказані процедури у позивачки не було, то на сьогодні відсутні підстави для оплати вартості вказаного лікування. До того ж зазначена в позові вартість лікування явно завищена, оскільки визначена комерційним медичним закладом. Вважає, що шкода здоров'ю дітей позивачки завдана незначна. Позивачкою не доведено зниження успішності дітей в школі. Тому вважає, що на відшкодування моральної шкоди завданої позивачці і її дітям може бути стягнуто в цілому не більше 1000 грн. Розмір відшкодування моральної шкоди, який вимагає позивачка, перевищує ліміт відповідальності страхувальника, передбачений ст.22 п.22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Матеріальна шкода завдана в результаті ДТП в межах розміру франшизи, визначеної договором страхування, тобто в межах 500 грн. не може бути стягнута зі страхової компанії, а може бути стягнута з володільця транспортного засобу.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні 09.05.2006 року приблизно о 10 годині 20 хвилин неповнолітні діти позивачки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, їхали по мостовому переходу з лівобережної в центральну частину міста Дніпродзержинська в якості пасажирів маршрутного таксі (маршрут №4) - автомобіля Дайлер-Крайслер, НОМЕР_1, яким, на підставі шляхового листа, керував водій ОСОБА_5.
Зазначений автомобіль належав ОСОБА_2, що визнав у суді відповідач у справі і підтверджується довідкою Начальника РЕВ 5-го МРВ ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області (а.с.14).
Водій, порушивши Правила дорожнього руху, не впорався з керуванням транспортного засобу в результаті чого занесло, стався наїзд а на бетонну огорожу дороги з наступним перекиданням мікроавтобуса, що підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.9).
В результаті ДТП ОСОБА_3 отримав ВЧМТ, рани голови, лівого ліктьового суглобу, зап'ясць рук, струс головного мозку. З 9.05.2006 року по 16.05.2006 року знаходився на лікуванні в МЛШМД, потім лікувався амбулаторно в 1-й міській поліклініці з 18.05. по 26.05.2006 року, що підтверджено висновком експерта (а.с.5-6), довідкою 1-ї міськполіклініки (а.с.13). Згідно висновку експерта виявлені у ОСОБА_3 ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з ранами в області голови, які супроводжувалися явищами струсу головного мозку, рани в області верхніх кінцівок, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я більше 6, але менше 21 дня.
Неповнолітньому ОСОБА_4 в результаті ДТП були заподіяні незначні садни, що підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_3, і допитана як свідок позивачка.
В результаті ДТП було пошкоджено мобільний телефон Sony Еrreson К 700, який знаходився у дітей позивачки, та зіпсовано одяг неповнолітнього ОСОБА_3 в тому числі: куртку із шкірзамінника, вартістю 100 грн., светр-кофту, вартістю 40 грн., штани - джинси, вартістю 60 грн. Ці обставини про пошкодження майна та його вартість підтверджено в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, і допитаною в якості свідка позивачкою, а також довідкою про вартість одягу, виданою приватним підприємцем ОСОБА_6 (а.с.74-75), гарантійним зобов'язанням з датою продажу телефону 15.03.2006 року (а.с.43), копією чека, виданного приватним підприємцем ОСОБА_7 про сплату 250 грн. за ремонт телефону SЕ К700 (а.с. 29).
Позивачка також зверталася до ВАТ «Українська страхова компанія «Грант-АВТО» з заявою про виплату відшкодування, що підтвердила в суді також представник відповідача.
Згідно страхового акту №32798-3 від 12.07.2006 року та видаткового касового ордеру №1106від 31.07.2006 року ВАТ «Українська страхова компанія «Грант-АВТО» сплатило ОСОБА_1 126,20 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю її сина ОСОБА_3 (а.с. 69, 70).
Проте, як пояснила в судовому засіданні позивачка, страхова компанія відмовила їй у відшкодуванні шкоди завданої пошкодженням її майна та у відшкодуванні моральної шкоди, завданої їй та її дітям.
Відповідно ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини …, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно ч.1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів…
Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом…
Таким чином, за заподіяну позивачці майнову та моральну шкоду мав би відповідати ОСОБА_2, якому на праві власності належав мікроавтобус Дайлер-Крайслер, НОМЕР_1.
Але в жовтні 2005 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Українська страхова компанія «Грант-АВТО», яка зараз перейменована в «Українську страхову компанію «Дженералі Гарант», було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на зазначений вище автомобіль, який діяв з 14.10.2005 року по 13.10.2006 року (а.с. 39).
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифікату).
Згідно умов договору, ОСОБА_2 повідомив про страховий випадок страховика - ВАТ «Українська страхова компанія» «Грант-АВТО» (а.с.65-66).
Відповідно п. 22.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п.9.3. зазначеного Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Цей же ліміт зазначено і в Полісі №ВА/3856113 на ім'я ОСОБА_2 (а.с.39).
Заявлена сума позову про відшкодування моральної шкоди позивачці та її дітям (кожному потерпілому окремо) не перевищує 5% обов'язкового ліміту відповідальності страховика (51000 х 5% = 2550 грн.)
Таким чином, відшкодовувати завдану позивачці моральну шкода має не ОСОБА_2, а страховик - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Відповідно ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
На думку суду позивачці та її дітям була завдана моральна шкода, у зв'язку з протиправною поведінкою водія мікроавтобуса який, порушивши Правила дорожнього руху, скоїв ДТП за участю маршрутного таксі, пасажиром якого були діти позивачки. Заподіяна моральна шкода завдана дітям позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 полягає в фізичному болю, якого вони зазнали в результаті отриманих в ДТП тілесних ушкоджень; в моральних стражданнях яких вони зазнали від жаху та психологічного стресу отриманого внаслідок ДТП, перекидаючись в мікроавтобусі та опасаючись при цьому за своє і свого брата життя. Після того, що сталося, у дітей був поганний сон, вони бояться користуватися маршрутним транспортом. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 вимушений був лікуватися стаціонарно та амулаторно, довгий час в кінці навчального року не ходив до школи, що позначилося на успішності його навчання. На його обличчі та руках залишилися шрами з залишками інородних речовин. ОСОБА_3 стісняється цих шрамів, ховає їх, але не може їх позбутися, оскільки, згідно висновку хірурга Медичного косметологічного центру «Шерри» Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова, їх лікування та видалення потребує довгого і дорогого лікування, приблизна вартість якого на період 22.10.2006 року оцінювалася в 2250 -2900 грн. (а.с.24).
Суд вважає також що і самій позивачці було завдано моральної шкоди в результаті ДТП, в якій постраждали її діти. Суд вважає, що позивачка зазнала значних душевних страждань, почувши від сторонньої особи, що її діти постраждали в ДТП і їх везуть до лікарні, потім чекаючи своїх дітей біля міської лікарні швидкої медичної допомоги, та обдзвонюючи інші лікарні, побачивши закривавлених дітей з тілесними пошкодженнями на них. Як стверджувала позивачка в суді і це підтвердив ОСОБА_3, біля лікарні з нею сталася істерика. Позивачка і в подальшому переживала за здоро'я своїх дітей, за ті шрами, що залишилися у її сина, за їх успішність у навчанні, яка знизилася у ОСОБА_3 у зв'язку з його лікуванням.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно ч.3 ст. 23 ЦПК України, суд враховує: те що шкоду було завдано в результаті необережного правопорушення водієм мікроавтобуса, який загинув в ДТП, глибину фізичних та душевних страждань позивачки та її дітей. Враховуючи також вимоги розумності та справедливості суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди заявлений в позові має бути зменшеним.
З відповідача - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь позивачки належить стягнути: : 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої її неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої її неповнолітньому сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; 500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди особисто їй - позивачці.
В полісі №ВА/ 3856113 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2 франшиза (сума на яку завжди зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих) визначена в 500 грн.
Матеріально шкода завдана позивачці в результаті ДТП оцінюється вартістю зіпсованого одягу неповнолітнього ОСОБА_3 -200 грн., та вартістю ремонту пошкодженого в ДТП мобільного телефону -250 грн., а всього 450 грн. Тобто розмір майнової шкоди не перевищує суми франшизи, визначеної в полісі №ВА/ 3856113 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2.
Таким чином, вся сума відшкодування за матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки має бути стягнута з його володільця ОСОБА_2
Зі страхової компанії мають бути стягнуті витрати позивачки, пов'язані з ушкодженням здоров'я ОСОБА_3, в тому числі оплата консультації хірурга - косметолога - 30 грн. (а.с.29), оплата висновку судово-медичного експерта 13,43 грн. (а.с.12).
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позову в частині стягнення на користь позивачки 2400 грн. необхідних затрат на хірургічне і фізіотерапевтичне лікування для корекції рубцевих змін на обличчі і руках її сина ОСОБА_3, відповідно висновку хірурга Медичного косметологічного центру «Шерри» Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова (а.с.24), які підлягали б стягненню з страхової компанії, оскільки згідно ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування обґрунтованих витрат, які пов'язані з реабілітацією потерпілих в закладах охорони здоров'я. Витрати позивачкою на вказані процедури фактично ще не понесені, і невідомо чи вони взагалі будуть понесені в майбутньому.
Суд також вважає за необхідне відмовити в частині позову про стягнення на користь позивачки 20 грн. оплати на проїзд в м. Дніпропетровськ та звідти, оскільки суду не надано проїзних документів, які б підтверджували ці витрати.
Відповідно 84 ЦПК України з відповідачів, пропорційно стягнутих з них на користь позивачки коштів на відшкодування завданої шкоди, має бути стягнено 80 грн. витрат понесених нею за надання правової допомоги у справі, що підтверджено квитанцією ЮК Заводського р-ну м. Дніпродзержинська (а.с.12).
Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів, пропорційно стягнутих з них на користь позивачки коштів, має бути стягнуто судовий збір на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та відкритого акціонерного товариства «Української страхової компанії «Дженералі Гарант» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 450 грн. на відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди та 8,88 грн. понесених витрат на надання правової допомоги, а всього 458 грн. 88 коп.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код юридичної особи 16467237, на користь ОСОБА_1: 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої її неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої її неповнолітньому сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; 500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди особисто їй - позивачці; 93 грн. 43 коп. понесеного збитку на оплату консультації лікаря-хірурга Медичного косметологічного центру «Шеррі» та за проведення медичного опосвідченя, 71,12 грн. понесених витрат на надання правової допомоги, а всього 3664 грн. 55 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 5 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 3 грн. 34 коп.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код юридичної особи 16467237, судовий збір на користь держави в розмірі 45 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 26 грн. 66 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Г.А. Байбара