ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

04 жовтня 2006 р.

№ 02-2а

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючий суддя

Кравчука Г.А.,

судді:

Мачульського Г.М..,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін

позивача

Йори Т.П. дов. №19-09/15 від 15.02.2006 р. Бенеди О.В. дов. б/н від 25.01.2006 р.

відповідача

не з’явився

прокурора

не з’явився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні

касаційне подання

Прокурора міста Вінниці

на постанову

Житомирського апеляційного господарського суду  від 11.05.2006 р.

у справі

№02-2а господарського суду Вінницької області

за позовом

Прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії - Вінницького обласного управління

до	фірми “Дуумвірат”

про	стягнення 71 410,41 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Вінниці  звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії - Вінницького обласного управління до фірми “Дуумвірат” про стягнення 71 410,41 грн. заборгованості за кредитним договором укладеним філією ощадбанку (кредитор) з відповідачем (позичальник).

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним договором державі, в особі філії - Вінницького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, 100% акцій якого належать державі,  завдані збитки в зазначеному розмірі.

Доповідач: Шаргало В.І.

Ухвалою  господарського суду Вінницької області від 21.12.2005 р. (суддя Білоус В.В.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду  від 11.05.2006 року (судді: Пасічник С.С., Зарудяна Л.О., Шкляр Л.Т.) зазначену позовну заяву повернуто без розгляду. Вказані судові акти мотивовані тим, що заявляючи позов в інтересах держави, прокурор,  в порушення вимог ч.1ст.2 Господарського процесуального кодексу України, необґрунтовано визначив Кабінет Міністрів України як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов фактично заявлено в інтересах господарюючого суб’єкта - ВАТ “Державний ощадний банк України”, яке є юридичною особою і може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою, Прокурор міста Вінниці   звернувся до Вищого господарського суду з касаційним поданням, в якому просить їх скасувати, а справу направити до господарського суду  для  розгляду по суті. Вимоги подання мотивовані неврахуванням судами попередніх інстанцій норм ст. 336 Господарського кодексу України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, Розпорядження  Президента України №106 від 20.05.2003р., Постанови Кабінету Міністрів України №876 від 21.05.1999 року, згідно з якими  Ощадний банк є державним банком України, 100% акцій якого належать державі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що подання   підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що Державний ощадний банк України заснований за рішенням Кабінету Міністрів України, при цьому в законі про Державний бюджет на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку, статут якого також затверджується Кабінетом Міністрів України. ВАТ “Державний  ощадний банк України” є державною установою, що підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України №876 від 21.05.1999 року.

Таким чином, діяльність Ощадбанку є сферою державного регулювання і Кабінет Міністрів України контролює цю діяльність, а відтак, Прокурор обґрунтовано визначив позивача за вимогами про захист інтересів держави.

Враховуючи викладене,  прийняті у справі ухвала господарського суду та постанова суду  апеляційної інстанції в даній справі підлягають скасуванню, а справа - передачі до господарського суду Вінницької області  для  розгляду по суті.

З  огляду  на  зазначене, керуючись   статтями    1115 ,   1117 ,  1119,  11110,

11111, 11113 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий  господарський суд  України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Прокурора міста Вінниці задовольнити.

Ухвалу  господарського суду Вінницької області від 21.12.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від 11.05.2006р. у справі №02-2а  скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.