ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 р. | № 12/140 |
“04” жовтня 2006 року Справа №12/140
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кравчука Г.А.- головуючого, |
Мачульського Г.М., |
Шаргала В.І. |
за участю представників сторін: |
позивача | не з’явився |
відповідачів | 1. Бондар О.С. дов. №148 від 02.10.2006 р. 2. не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Приватного підприємства “Діаком” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р. |
у справі | №12/140 господарського суду Полтавської області |
за позовом | Приватного підприємства “Діаком” |
до | 1. Відкритого акціонерного товариства “Полтава - меблі” 2. Колективного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” |
про | визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії. |
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство (надалі ПП) “Діаком” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) “Полтава-меблі” та Колективного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” про визнання права власності та зобов’язання вчинити дії по реєстрації прав власності на спірне приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач фактично користується майном, переданим йому товариством відповідно до укладеного з останнім договору оренди №1 від 26.06.1998 року з правом викупу орендованої дільниці з складання облицювальних матеріалів. ВАТ “Полтава-меблі” не вимагало повернення вказаного майна, проте, залишило без відповіді лист позивача, в якому той просив підтвердити право власності на це майно з наданням відповідних Доповідач: Шаргало В.І.
документів. Другий відповідач - Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” відмовило позивачеві в реєстрації прав власності на спірне приміщення, оскільки останнім не подані правовстановлюючі документи, а право власності на вказане майно зареєстроване за ВАТ “Полтава-меблі”.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року (суддя Сергєєва Л.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року (судді: Мамонтова О.М., Мостова Г.І., Агрикова О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з огляду на те, що позивач не надав суду доказів набуття ним права власності на спірне майно за вказаним договором, а відтак і вимога про реєстрацію права власності є безпідставною.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ПП “Діаком” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а позовні вимоги задовольнити, визнавши за підприємством право власності на спірне майно, та відповідно зобов’язавши другого відповідача зареєструвати це право власності. Вимоги скарги мотивовані посиланням на невідповідність прийнятих у справі рішень вимогам ст. 48 Закону України “Про власність”, ст.ст. 128, 227 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) та ненадання судами належної оцінки доказам у справі, зокрема, протоколу загальних зборів товариства від 14.08.1998 року.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Полтава-меблі” просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника ВАТ “Полтава-меблі”, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 26.06.1998 р. між ВАТ “Полтава-меблі” (Орендодавець) та ПП “Діаком” (Орендар) укладений договір оренди майна з правом викупу №1, за умовами якого Орендодавець передає Орендарю у тимчасове володіння та користування приміщення дільниці з складання облицювальних матеріалів площею 212,8 кв. м. та вартістю 7 453,46 грн. (адреса об’єкта оренди не вказана). Строк договору 2,2 роки з автоматичною пролонгацією у разі відсутності заяви сторони про намір розірвання договору в термін 1 місяць до його закінчення. При цьому орендна плата визначена в розмірі 3 319,68 грн. на рік та вноситься авансом в сумі 6 233 грн. протягом 26.06.1998р. Пунктом 8.1 цього договору встановлено, що орендоване майно переходить у власність за умови внесення Орендарем Орендодавцю всієї належної йому орендної плати з вартості зданого на повний амортизаційний термін майна, а також внесення орендних платежів з залишкової вартості майна, оренда якого згідно з договором припинена до завершення амортизаційного терміну. При цьому амортизаційний термін сторони не встановили. Зазначене приміщення відповідно до акта приймання-передачі від 12.08.1998 року №14 передане Орендареві (позивачу).
Поряд з цим, 24.06.1998 року між Київським районним відділом Пенсійного фонду України м. Полтави, ВАТ “Полтава - меблі” та ПП “Діаком” укладена угода про погашення заборгованості по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування через третю особу, на виконання якої позивач в рахунок по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування ВАТ “Полтава - меблі” та на виконання умов договору оренди №1 платіжним дорученням №121 від 28.06.1998 р. перерахував 6 233 грн. Решта коштів в сумі 1 220,46 грн. перерахована позивачем на рахунок Орендодавця згідно платіжних доручень №113 від 11.08.1998 р. та №214 від 02.09.1998 р.
Разом з тим, п. 8.2 договору встановлений порядок передачі та оформлення права власності, відповідно до якого передача майна здійснюється сторонами за актом протягом 60 днів з дня виконання умов пункту 8.1 з належним згідно закону нотаріальним посвідченням. Доказів про виконання сторонами вимог пункту 8.2 договору позивачем не надано.
Однак, 18.01.2005 року ПП “Діаком” звернулося до Колективного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” (Бюро) із заявою зареєструвати за ним право власності на спірне майно, яке розміщене за адресою вул. М. Бірюзова,15 в м. Полтава.
Листом №148 від 02.02.2005 року за підписом директора Бюро в реєстрації відмовлено у зв’язку з тим, що право власності на об’єкт розташований за вказаною адресою зареєстровано за ВАТ “Полтава-меблі”, а ПП “Діаком” не подані правовстановлюючі документи на зазначене ним майно. На підтвердження вказаної обставини суду подані свідоцтво про право власності ВАТ “Полтава-меблі” на промислові споруди №396 від 18.10.1999 року, що видане на підставі рішення виконкому Київської райради м. Полтава за №376 від 14.10.1999р., акт на право власності на земельну ділянку площею 24 111 кв. м., розташованої за названою адресою.
За приписами статті 128 Цивільного кодексу Українсько РСР ( в редакції 1963 р.), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/7 ( зі змінами та доповненнями).
Згідно з вимогами вказаного Тимчасового положення для реєстрації права власності поряд з договорами, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договорами про задоволення вимог іпотекодержателя, договорами про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності подається, зокрема, свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видане органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями. Такого свідоцтва позивачем не подано.
Виходячи з приписів наведеного законодавства та встановлених обставин, зокрема, щодо відсутності набуття позивачем права власності у встановленому договором порядку, господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Діаком” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі №12/140 залишити без зміни.
Головуючий суддя | Кравчук Г.А. |
Суддя | Мачульський Г.М. |
Суддя | Шаргало В.І. |