ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 р. | № 35/166 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Мачульського Г.М. |
Шаргала В.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
від | 11.05.2006р. |
у справі господарського суду | № 35/166 Дніпропетровської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” |
до | Закритого акціонерного товариства комерційного банку “Кредит-Дніпро” |
третя особа з самостійними вимогами на предмет спору | Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” |
про | визнання недійсним договору застави та застосування наслідків недійсності правочинів ,- |
за зустрічним позовом | Закритого акціонерного товариства комерційного банку “Кредит-Дніпро” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” |
про | визнання договорів застави №261104-з від 26.11.2004р., №291104-з від 29.11.2004р., №301104-з від 30.11.2004р., №011204-з від 01.12.2004р. дійсними, - |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2006р. (суддя Широбокова Л.П.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Герасименко І.М., суддів Джихур О.В., Коршун А.О.), позовну заяву третьої особи з самостійним вимогами на предмет спору –Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” повернуто без розгляду відповідно до п. п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
В своїй касаційній скарзі третя особа з самостійними вимогами на предмет спору просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2006р. і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р., та передати справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, а саме: Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст. 26, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” з урахуванням зміни ним предмета позовних вимог, просить визнати недійсними договори застави №261104-з від 26.11.2004р., №291104-з від 29.11.2004р., №301104-з від 30.11.2004р., №011204-з від 01.12.2004р. та стягнути з відповідача номінальну вартість переданих в заставу векселів в сумі 135 201 558, 21 грн.
Закритим акціонерним товариством комерційним банком “Кредит-Дніпро” подано зустрічну позовну заяву до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про визнання договорів застави дійсними та такими, що підлягають виконанню сторонами.
24.01.2006р. третя особа з самостійними вимогами на предмет спору –Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” подала позовну заяву про визнання договорів застави №261104-з від 26.11.2004р., №291104-з від 29.11.2004р., №301104-з від 30.11.2004р., №011204-з від 01.12.2004р. дійсними, та такими, що підлягають виконанню сторонами, однак вказана позовна заява була повернута місцевим господарським судом без розгляду з підстав не додання заявником до позовної заяви доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому розмірі і порядку. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, аргументуючи свої вимоги тим, що ст. 26 Господарського процесуального кодексу України не передбачає, що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, повинна подавати позов в загальному порядку та зазначивши, що на подання позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не розповсюджуються вимоги, передбачені ст.ст.54, 57 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд не погодився з висновками Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” зазначивши в оскарженій постанові, що відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу, подавши позов до однієї або двох сторін. Також як зазначено в постанові дана норма права не містить виключень або пільг щодо сплати державного мита або витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а відтак апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовна заява Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” повинна відповідати вимогам, передбаченим ст.57 Господарського процесуального кодексу України, і судом першої інстанції було обґрунтовано повернуто позовну заяву з посиланням на п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ч.1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.57 цього Кодексу до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 ст.26 зазначеного Кодексу передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору –Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” –звернулась з позовом про визнання договорів застави №261104-з від 26.11.2004р., №291104-з від 29.11.2004р., №301104-з від 30.11.2004р., №011204-з від 01.12.2004р. дійсними, та такими, що підлягають виконанню сторонами.
З системного аналізу наведених вище приписів правових норм та обставин справи вбачається, що третя особа з самостійними вимогами на предмет спору скористалася правом на звернення до господарського суду з позовною заявою, припустившись при цьому порушення порядку звернення з позовом, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, оскільки чинним законодавством не передбачений особливий порядок подання позовної заяви третіми особами з самостійними вимогами на предмет спору із звільненням вказаних осіб від обов’язку сплачувати державне мито, яке, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” справляється із позовних заяв що подаються до господарських судів, оскільки третя особа з самостійними вимогами на предмет спору –Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” –не відноситься до осіб, звільнених від сплати державного мита, вичерпний перелік яких наведений в ст. 4 вказаного Декрету, а відтак повинна була справляти державне мито з позовної заяви на загальних підставах.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 26 ГПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, отже обов'язок сплатити державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу із поданої ними позовної заяви покладається також і на цих осіб.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому доводи Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” щодо наявності правових підстав для її звільнення від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання позову, з врахуванням викладених вище приписів Господарського процесуального кодексу України і Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, не відповідають чинному законодавству України.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права за результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що ними правильно застосовані норми процесуального права, що регулюють спірні відносини, а тому прийняті ними ухвала та постанова скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 35/166 Господарського суду Дніпропетровської області – без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало