Справа № 10-149\2007 року.

Категорія: запобіжний захід.

Головуючий у першій інстанції: Галагаза В.В.

Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2007 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Куценко О.В.,  Войтовського С. А. За участю

Прокурора: Кириленка Є. В. Захисника: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2  на постанову Центрального районного суду м.  Миколаєва від 17 червня 2007 року,  якою у відношенні

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця м.  Миколаєва,  раніше не судимого,

обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

Як видно з подання слідчого Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області,  ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  186 КК України. Обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту,  слідчий послався на те,  що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину,  може продовжити злочинну діяльність,  скритися від слідства та суду.

Задовольняючи подання слідчого,  суд послався на те,  що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину,  за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більше трьох років,  може продовжити злочинну діяльність та скритися від слідства та суду.

В апеляції захисник ОСОБА_2  просить постанову суду скасувати та обрати обвинуваченому міру запобіжного заходу у виді   підписки про

2

невиїзд. Посилається на те,  що рішення прийнято без достатніх даних які характеризують особу обвинуваченого. На її думку слід прийняти до уваги те,  що ОСОБА_1 позитивно характеризується,  має постійне місце проживання,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  проживає з мамою. Вважає,  що вказані дані достатні до висновку про можливість обрання іншої міри запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача,  пояснення захисника ОСОБА_2 ,  яка просила задовольнити апеляцію,  думку прокурора Кириленка Є.В.,  який вважав апеляцію не обґрунтованою,  вивчивши матеріали справи та додані до апеляції ,  колегія суддів вважає,  що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1  ст.  434 КПК України,  затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватись до неповнолітнього лише у виняткових випадках,  коли це викликається тяжкістю злочину,  у вчиненні якого він обвинувачується,  при наявності підстав і в порядку,  що встановлені статтями 106,  148,  150,  155 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 16 квітня 2004 року '' Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх ",  звернув увагу судів на те,  що особливо виважено треба підходити до обрання неповнолітньому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Приймаючи рішення з цього питання,  суд має дослідити обставини,  які відповідно до  ст. . 150 КПК враховуються при обранні запобіжного заходу,  -стан здоров'я неповнолітнього,  його сімейний і матеріальний стан,  стосунки з батьками,  дієвість існуючого контролю за його поведінкою,  вид діяльності,  місце проживання,  дані про попередні судимості,  соціальні зв'язки,  схильності,  спосіб життя,  поведінку під час провадження в цій або іншій справі,  наявність факторів,  обставин чи визнання ним моральних цінностей,  які дозволяють прогнозувати його поведінку. Зазначені обставини можуть з'ясовуватись шляхом опитування батьків,  представників адміністрації за місцем роботи чи навчання неповнолітнього.

Дані протоколу судового засідання від 17.06.2007 року та постанова суду свідчать,  що вказані вимоги судом не виконані. В матеріалах справи відсутні достатні дані щодо особи обвинуваченого і в судовому засіданні ці дані не досліджувались. Висновок суду про необхідність обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді взяття під варту не мотивовано. Можливість обрання іншої міри запобіжного заходу не обговорювалось.

Не дана судом оцінка і тому факту,  що органом розслідування неповнолітній був затриманий в порушення вимог  ст. . 434 КПК України.

Як видно з матеріалів справи,  обвинувачений ОСОБА_1 є неповнолітнім і на день розгляду подання судом йому виповнилось 15 років. Виховується він в сім'ї і за поясненнями мами - ОСОБА_3 має психічні вади та інші захворювання. Вказані пояснення підтверджуються наданими захисником апеляційному суду документами. Неповнолітній характеризується позитивно,  критично відноситься до вчиненого злочину.

Таким чином,  вказані обставини свідчать про можливість обрання обвинуваченому більш м'якої міри запобіжного заходу з врахуванням вимог  ст. . 436 КПК України. З під варти він підлягає звільненню.

Керуючись  ст. .  ст. . 365,  366 КПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_2  задовольнити. Постанову Центрального районного суду м.  Миколаєва від 17 червня 2007 року змінити. ОСОБА_1 міру запобіжного заходу обрати у виді передачі під нагляд мами - ОСОБА_3

ОСОБА_1 з під варти звільнити.