29.03.2011
Справа №2/1203/1395/2011
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 березня 2011 року Артемівський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого - судді Єсауленко М.В.,
при секретарі - Антоновій А.А.,
за участю: представника позивача за первісним позовом –ОСОБА_1,
відповідача –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування Артемівської районної у м. Луганську ради про поділ майна подружжя, припинення і визнання права власності,
і позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
встановив:
В червні 2010р. ОСОБА_3 звернулась до суду з дійним позовом. В обґрунтування вимог зазначила, що їй на підставі договору дарування від 20.06.2008р. належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 58,4 кв.м. На підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2008р. вона придбала 26/100 часток сусідньої квартири. В результаті перепланування, загальна площа належній їй квартири змінилась до 74,4 кв.м., що було затверджено рішеннями відповідного виконавчого комітету і за нею визнано право власності на переплановану квартиру в цілому.
Посилаючись на те, що вищенаведена докуплена частка, яка складає 21/100 часток загальної плащі переобладнаної квартири, придбана під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2, просила визнати зазначену частку спільною сумісною власністю і поділити її, а 79/100 часток визнати її особистою приватною власністю.
Уточнюючи вимоги позову заявою від 21.10.2010р., просила збільшити її частку у спільно набутій частці квартири з Ѕ до 2/3, взнавши її розмір у 14/100 часток, посилаючись на те, що на її утриманні перебуває неповнолітня донька, а відповідач має велику заборгованість із сплати аліментів, своєю поведінкою створює нестерпні умови сумісного з ним проживання. Також зазначила, що ОСОБА_2 є власником в порядку приватизації 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Просила поділити спільно набуту частку, визнавши за нею право власності на 14/100 її часток, а за відповідачем - 7/100. Також пред’явила вимоги про визнання частки ОСОБА_2 незначною, припинивши його право на частку, стягнувши з неї на його користь в рахунок компенсації вартості частки, і визнання за нею право особистої власності на переобладнану квартиру в цілому.
В судовому засіданні представник позивача –ОСОБА_1 уточнений позов підтримала. Суду надала пояснення, відповідні за змістом уточненому позову.
Відповідач у вересні 2010р. пред’явив позов до ОСОБА_3 Просив поділити майно, спільно набуте під час шлюбу з ОСОБА_3, виділивши йому легковий автомобіль, відеокамеру, 1/3 частини квартири.
Ухвалою суду від 08.11.2010р. вищенаведені справи буди об’єднані в одне провадження.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 неодноразово уточняв позовні вимоги, в частині визначення переліку і вартості спільного набутого майна. Вважає, що таким майном є: телевізор „Panasonic” вартістю 7879грн., праска „Philips” вартістю 472грн., сокодавку „Оroin” вартістю 256 грн., водонагрівач „Gorenje” вартістю 1577грн., кондиціонер „Haier” вартістю 2596грн., телевізор „Philips 42 FL7633D/12” вартістю 9913грн., домашній кінотеатр „Pioneer” DCS-395K вартістю 3561грн., ваги напільні „Tefal” BM 3021 вартістю 752грн., морозильник „Haier” вартістю 2000грн., відеокамера вартістю 3000грн., холодильник „LG R472” вартістю 3500грн., пральна машина „Indesit” вартістю 2000грн., газова піч „Gorenje” вартістю 3000грн., газову колонку „Junkers” вартістю 2000грн., відеомагнітофон „Samsung” вартістю 600грн., меблева стінка вартістю 3000грн., меблева стінка для кухні вартістю 2000грн., квартира, розташована в АДРЕСА_1, вартістю 29281грн., автомобіль марки „Daewoo” SENS 2005р.в., держ. номер НОМЕР_1, вартістю 29613грн., а всього на суму 100тис. грн. Заявою від 03.03.2011р. просив виділити йому відеокамеру вартістю 3000грн., автомобіль марки „Daewoo” SENS 2005р.в., держ. номер НОМЕР_1, вартістю 29613грн., і 1/3 частини квартири, розташованої в АДРЕСА_1, вартістю 9760грн.
В судовому засіданні уточнений позов підтримав. Суду пояснив, що перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі під час якого, вони придбали вищенаведене майно. В обґрунтування доказів придбання майна посилався на товарні чеки, копії технічних паспортів на техніку, виписку з картки клієнта магазинів „Фокстрот”, виписану на його ім’я. В обґрунтування придбання ними автомобіля, посилався на виписку з страхового полісу.
ОСОБА_3 позов ОСОБА_2 визнала частково. Її представник в судовому засіданні не заперечувала щодо виділення ОСОБА_2 праски, сокодавки, відеомагнітофону, відеокамер, газової пічки, пральної машини і холодильнику, меблевої стінки. Просила виділити ОСОБА_3: телевізор „Panasonic”, кондиціонер, газову піч, газову колонку, меблі для кухні. Заперечувала проти того, що водонагрівач „Gorenje”, домашній кінотеатр „Pioneer” DCS-395K, ваги напільні „Tefal” BM 3021 і автомобіль придбались ними під час шлюб. Також зазначила, що морозильник „Haier” є власністю її матері.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази в їх сукупності, вважає позови таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що сторони з 26.11.1994р. перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 04.05.2010р. Від шлюбу мають неповнолітню доньку –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
На підстав договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 20.06.2008р. № 1886, ОСОБА_3 отримала в дар від батька –ОСОБА_7 трикімнатну квартиру, загальною площею 58,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
На підстав договору купівлі-продажу, також посвідченого ОСОБА_6, 29.03.2008р. № 1088, ОСОБА_3 придбала 26/100 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Частка складається з житлової кімнати, коридору, комори, загальною площею 16 кв.м.
В результаті перепланування та приєднання зазначеної частки, загальна площа квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, змінились до 74,4 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Артемівської районної у м. Луганську ради від 15.12.2009р. №408/2 затверджені загальна і житлова площі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі рішення виконавчого комітету Артемівської районної у м. Луганську ради від 16.02.2010р. №27/8 право власності на квартиру було визнано за ОСОБА_3, про що видано відповідне свідоцтво про право власності, яке також 24.0.2010р. зареєстровано в БТІ.
Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування.
Зіставляючи у пропорційному відношенні загальну площу переобладнанної квартири (74,4 кв.м.) до площі докупленої під час шлюбу частки (16 кв.м.), частка, ОСОБА_3 у квартирі, яка набута нею на підстав договору дарування, відповідає 79/100 часткам.
На підставі ст.57 СК України позов ОСОБА_3 в частині визнання 79/100 часток квартири особистою приватною власністю підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 60 СК України, ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
З урахуванням вищенаведеного, позов ОСОБА_3 щодо визнання 21/100 часток квартири їх спільною сумісною з ОСОБА_2 власністю, набутою під час шлюбу, також є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.70 СК, ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частинами 2-3 ст.70 СК і частиною 2 ст.372 ЦК України регламентовано, що у разі наявності певних обставини суд може відступити від засади рівності часток подружжя, збільшити або зменшити частку одного з них.
Суд вважає доведеним, що доводи ОСОБА_3, якими вона обґрунтовувала вимоги позову щодо збільшення її частки у 21/100 часток квартири, знайшли своє підтвердження.
Так судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 На підставі виконавчого листа Артемівського районного суду м. Луганська, виданого 13.09.2010р., на ОСОБА_2 покладено обов’язок із сплати на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки. З доводів ОСОБА_3, які неспростовних ОСОБА_2, станом на 29.03.2011р. заборгованість останнього із сплати аліментів складає 12312,72грн.
ОСОБА_2 також не спростовані доводи ОСОБА_3 в частині того, що дитина перебуває на повному утриманні останньої, і ніякої іншої допомог ОСОБА_2 щодо виховання дитини не надає. ОСОБА_2 також не довів, що за час перебування у шлюбі, дбав про матеріальне забезпечення сім’ї.
Приймаючи до уваги роз’яснення Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірванню шлюбу, визнання його недійсним, та поділ спільного майна подружжя”, суд вважає, що вищенаведені обставини є такими, що свідчать про недостатнє забезпечення ОСОБА_2 умов, для повноцінного зростання доньки.
Таким чином, наявність наведених обставин дає суду підстави задовольнити позов ОСОБА_3 і збільшити її частку у 21/100 частці квартири, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, з Ѕ на 2/3, з урахуванням інтересів дитини, і зменшити частку ОСОБА_2 до 7/100 часток.
Згідно ст. 70 СК України, яка визначає способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд при вирішення питання про поділ спільного сумісного майна, приймає до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п.1 ч.1ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.
Згідно висновків будівельно-технічної експертизи №2918/23 від 13.12.2010р. (а.с. 39-43) виділ 7/100 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є неможливим.
Враховуючи вартість, квартири, визначеної висновками експерта у 300296грн., вартість 7/100 часток складає 21030,00грн.
За умови внесення ОСОБА_3 зазначеної суми на депозитний рахунок суду, вимоги її позову щодо припинення права ОСОБА_2 на 7/100 часток квартири також підлягають задоволенню.
Згідно ч.1, 3 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.
За умови визнання ОСОБА_3 позову в частині визнання праски, сокодавки, відеомагнітофону, відеокамери, газової пічки, пральної машини, холодильнику, телевізору „Panasonic”, кондиціонеру, газової колонки, наборів меблі їх спільною з ОСОБА_2 власністю, набутою під час шлюбу, позов ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає позови на підставі наданих сторонами доказів і в межах заявлених ними вимог.
Позов в частині визнання спільно набутим майном телевізору телевізор „Philips 42 FL7633D/12”, домашній кінотеатр „Pioneer” DCS-395K, водонагрівач „Gorenje”, ваги напільних „Tefal” BM 3021, морозильник „Haier” і автомобіль марки „Daewoo” SENS 2005р.в., держ. номер НОМЕР_1, суд вважає необґрунтованим, оскільки наявність переліченого майна ОСОБА_2 не доведена. Останнім на надано доказів у підтвердження позову в зазначеній частині. Виписка з історії картки клієнта та товарні чеки на можуть вважатися належним доказом. Довідка МРЕО від 23.03.2011р., надана на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2011р. щодо витребування доказів, також спростовує доводи ОСОБА_2 щодо придбання під час шлюбу автомобіля марки „Daewoo” SENS 2005р.в., держ. номер НОМЕР_1. Таким доказом також не може бути визнана копія страхового полісу з цивільної відповідальності ОСОБА_2
Враховуючи вимоги сторін, щодо можливого порядку поділу майна, суд вважає, що спільне набуте майно підлягає наступному розподілу. Виділити в натурі ОСОБА_2: відеомагнітофон „Samsung” вартістю 600грн., відеокамеру вартістю 3000грн., газову піч „Gorenje” вартістю 3000грн., пральну машину „Indesit” вартістю 2000грн., холодильник „LG R472” вартістю 3500грн., меблеву стінку 3000грн., а всього на суму 15100,00рн., визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначене майно, а ОСОБА_3 - сокодавку „Оroin” вартістю 256 грн., праску „Philips” вартістю 472грн., телевізор „Panasonic” вартістю 7879грн., кондиціонер „Haier” вартістю 2596грн., газову колонку „Junkers” вартістю 2000грн, меблеву стінку для кухні вартістю 2000грн., а всього на суму 15203,00 грн., визнавши за ОСОБА_3 право власності на зазначене майно. Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення різниці між виділеним майном 103,00 грн.
Вимоги позову ОСОБА_2 в частині поділу квартири і виділення йому 1/3 її частини є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, виходячи з того, квартира в цілому не є спільною сумісною власністю, набутою під час шлюбу. Інших вимоги щодо поділу квартири ОСОБА_2 не пред’явлено.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що ОСОБА_3 за проведення експертизи сплачено 1135,20грн., з ОСОБА_2 підлягає стягненню 567,60грн.
Керуючись ст.ст.15, 16, ст. 364, п.1 ч.1 ст. 365, ч.3 ст. 368, ч.ч. 1,3 ст. 370, ч.2 ст. 372, ЦК України, ст.57, ч.1 ст. 60, ч.1 ст. 69, ст. 70 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, ч.3 ст. 299 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, припинення і визнання права власності, і позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_3 і ОСОБА_2, набутим під час подружжя: праску „Philips” вартістю 472грн., сокодавку „Оroin” вартістю 256 грн., відеомагнітофон „Samsung” вартістю 600грн., відеокамеру вартістю 3000грн., газову піч „Gorenje” вартістю 3000грн., пральну машину „Indesit” вартістю 2000грн., холодильник „LG R472” вартістю 3500грн., телевізор „Panasonic” вартістю 7879грн., кондиціонер „Haier” вартістю 2596грн., газову колонку „Junkers” вартістю 2000, меблеву стінку вартістю 3000грн., меблеву стінку для кухні вартістю 2000грн., 21/100 частки квартири, розташованої в АДРЕСА_1 вартістю 63062,16грн., а всього на суму 93365,16грн.
Розділити спільне сумісне майно. Виділити в натурі ОСОБА_2: відеомагнітофон „Samsung” вартістю 600грн., відеокамеру вартістю 3000грн., газову піч „Gorenje” вартістю 3000грн., пральну машину „Indesit” вартістю 2000грн., холодильник „LG R472” вартістю 3500грн., меблеву стінку 3000грн., а всього на суму 15100,00 (П’ятнадцять тисяч сто)грн., визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначене майно.
Виділити в натурі ОСОБА_3: сокодавку „Оroin” вартістю 256 грн., праску „Philips” вартістю 472грн., телевізор „Panasonic” вартістю 7879грн., кондиціонер „Haier” вартістю 2596грн., газову колонку „Junkers” вартістю 2000грн, меблеву стінку для кухні вартістю 2000грн., а всього на суму 15203,00 (П’ятнадцять тисяч двісті три) грн., визнавши за ОСОБА_3 право власності на зазначене майно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення різниці між виділеним майном 103,00 (Сто три) грн.
Збільшити частку ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на 21/100 частки квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з 1/2 до 2/3, визнавши її частку як 14/100.
Визнати частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на 21/100 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, як 7/100 і такою, що є незначною.
Припинити право ОСОБА_2 на 7/100 часток у спільному сумісному майні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, стягнувши з ОСОБА_3 на його користь в рахунок компенсації вартості частки 21030,00 (Двадцять одна тисяча тридцять)грн. шляхом перерахування зазначеної суми, внесеної по квитанції № 1450.576.1 від 25.03.2011р. з р/р № 37318003000730 ТУ ДСА в Луганській області, МФО 804013, код 26297948.
Визнати за ОСОБА_3 право особистої власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 74,4 кв.м.
У задоволені інших вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати з оплати експертизи 567,60грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.В. Єсауленко