ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
УХВАЛА
14.08.2006 | Справа №2-27/9717-2006 |
Заскаргою - Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Войкова, Сакський район, с. Геройське, вул. Мира, 48.
До - Державна виконавча служба в м. Саки і Сакському районі, м. Саки, вул. Курортна, 2.
Скарга на дії ВДВС.
Суддя Н.В. Воронцова.
представники:
Від заявника – Кузьмова А. Д., дор. у справі.
Від відповідача – не з’явився.
Сутність спору: Заявник звернувся до господарського суду із скаргою на дії та просить визнати дії державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі по арешту грошових коштів в банківських установах неправомірними, а прийняті постанови від 09.03.2006 р. недійсними.
Заявник мотивує скаргу тим, що орган ВДВС постановою від 09.03.2006 р., налагаючи арешт на грошові кошти , що знаходилися у банківських установах, керувався рішенням ГС АР Крим від 27.10.2003 р. В резолютивної частині вказаного рішення було невірно вказано отримувач платежу – місцевий бюджет Сакського району, Гвардійська сільська рада, замість Геройській, що за думкою скаржника не дозволяє виконати рішення в цілому. Також скаржник вказав, що в зв’язку з арештом коштів на рахунках, він не може використати дотацію, яка була отримана ним відповідно до наказу Управління агропромислового розвитку Сакської райдержадміністрації, для пересіву зернових культур.
У доповненнях до скарги скаржник вказав, що постановою державного виконавця ДВС в м. Саки і Сакському районі від 17.05.2006 р. про арешт грошових коштів держвиконавець відмінив постанову від 09.03.2006 р. і знову налагає арешт на грошові кошти скаржника у розмірі 263086,37 грн. В обґрунтування своїх дій державний виконавець посилається на наказ ГС АР Крим від 07.09.2004 р. по справі №2-7/14237 –2003, а також посвідчень по трудовим спорам, виданим КТС СВК ім. Войкова. Скаржник вважає, що приймаючи оспорювану постанову про накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку скаржника, орган ВДВС керувався тим ж рішення ГС АР Крим по справі №2-7/14237, що і прийнятті постанови від 09.03.2006 р. В зв’язку з вказаним, скаржник по викладеним в скарзі підставам вважає дії органу ВДВС незаконними і при прийнятті постанови від 17.05.2006 р.
Також скаржник повідомив про те, що коли було накладено арешт на грошові кошти скаржника ( постанова держвиконавця від 09.03.2006 р. ), з метою погашення заборгованості по заробітної платі перед робітниками правління кооператива було вимушене ініціювати звернення робітник в комісію по трудовим спорам для надання останніми посвідчень КТС СВК ім. Войкова в ДВС в м. Саки і Сакському районі для виплати заробітної плати. Відповідно до ст.. 97 КЗпроП України оплата праці робітників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються після виконання забовязань по сплаті праці. Анологічна норма міститься і в ст.. 15 Закону України “Про оплату праці”. Таким чином, за думкою скаржника, в результаті неправомірних дій ДВС в м. Саки і Сакському районі не була виплачена заборгованість перед робітниками по заробітної платі. Таким чином, за думкою скаржника, дана обставина не може слугувати підставою для накладення арешту, оскільки заборгованість не погашена з вини органу ВДВС.
На підставі викладеного, просить скаргу задовольнити.
Орган ВДВС у відзиві на скаргу повідомив про те, що вважає дії ВДВС по арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банківських установах боржника, законні і виконані у відповідності до чинного законодавства України, з метою виконання наказу ГС АР Крим по справі №2-7/14327 – 2003, а також інших виконавчих документів, що знаходяться на примусовому виконанні. Також вказав, що з метою приховування грошових коштів і ухилення від виконання рішень судов, керівництвом боржника було відкриті нові рахунки, на які відповідно до чинного законодавства України було накладено арешт. Також орган ВДВС вважає доводи скаржника відносно наказу ГС АР Крим по справі №2-7/14237 – 2003 від 07.09.2004 р. не є підставою для зняття арешту з грошових рахунків, що знаходяться на рахунках в банківських установах боржника, оскільки даний виконавчий документ відповідає вимогам ст.. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, він надійшов з несуттєвими виправленнями в реквізитах отримувача. Також вказав, що в зв’язку з тим, що на виконанні в ДВС в Саки і Сакському районі надійшли посвідчення, видані комісією по трудовим спорам скаржника, в кількості 61 шт. про стягнення з боржника на користь громадян заборгованості по заробітної плати на загальну суму 30 000 грн., а також інші виконавчі документи про стягнення з боржника заборгованості, постанову про арешт грошових коштів скаржника №б/н від 09.03.2006 р. відмінено постановою про арешт грошових коштів боржника №б/н від 17.05.2006 р.
На підставі викладеного, просить скаргу залишити без задоволення.
Ухвалою Гс АР Крим від 23.06.2006 р.. на підставі резолюції першого заступника Голови ГС АР Крим, в зв’язку з хворобою судді ГС АР Крим Альошиної С. М. справу було передано на розгляд судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. з привласненням й номеру 2-27/9717 – 2006.
Скаржник у доповненнях до скарги повідомив про те, що постановою державного виконавця ДВС в Саки і Сакському районі від 14.06.2006 р. було накладено арешт на грошові кошти боржника. Державний виконавець обґрунтував свої дії вимогою про сплату боргу 3Ю284в, видане 22.05.2006 р. управлінням ПФУ в Сакському районі про стягнення зі скаржника по справі на користь управління ПФУ заборгованості на суму 244018, 84 грн. Одночасно постанова від 17.05.2006 р. про накладення арешту на грошові кошти в межах суми 263086,37 грн. вважається такою, що втратила силу. Скаржник вказав, що відповідно до закону України від 17.11.20005 р. №3108 “Про внесення змін в деякі законодавчі акти України в зв’язку з прийняттям Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що виконанню належать вимогу органів ПФУ про сплату недоїмки ( п. 19 ст. 3 вказаного Закону ). Однак Законом України від 15.03.2006 р. №3541 “Про внесення змін до закону України “Про виконавче провадження”, ст.. 3 викладена в новій редакції, у відповідності до якої вимоги ПФУ не є виконавчими документами. Скаржник вважає, що при відкритті виконавчого провадження дані обставини державним виконавцем враховані не були, що потягнуло за собою прийняття незаконної постанови.
Скаржник в судовому засіданні вимоги за скаргою підтримав у повному обсязі, просить визнати дії відповідача по винесенню постанов від 09.03.2006 р., від 17.05.2006 р., від 14.06.2006 р., від 26.06.2006 р. неправомірними, а спірні постанови недійсними.
Орган ДВС явку представника в судове засідання не забезпечив, листом від 07.08.2006 р. повідомив про те, що явку представника в судове засідання не має можливості забезпечити в зв’язку з великою робочою завантаженістю, на підставі чого просить справу розглянути за відсутністю свого представника за наявними у справі документами. Також повідомив про те, що постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2005 було направлено скаржнику простою кореспонденцією, за вих. №02-26/5165 від 24.03.2005 р. Для підтвердження того, що скаржник знав про відкриття виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу Гс АР Крим по справі №2-7/14237 – 2003 від 07.09.2004 р. про стягнення з СВК ім. . Войкова в доход державного бюджету України суми 208105,45 грн. і про загальну суму боргу скаржника, яка станом на 29.04.2005 р., складає 710000 грн.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, суд, -
Встановив:
Відповідно до ст.. 18 Закону України “Про виконавче провадження” №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” №606 державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” №606 державний виконавець має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповно до ч. 2 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” №606 стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
В державної виконавчої службі в м. Сакі і Сакському районі знаходиться звідне виконавче провадження про стягнення з боржника – СВК ім.. Войкова заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб і держави на суму більше 400000 грн.
27.10.2003 р. ГС АР Крим рішенням по справі №2-7/14237 – 03 ( судді Дугаренко О. В. ) було задоволено позову заяву Євпаторійської ОДПІ і звернено стягнення на активи СВК ім.. Войкова в дохід державного бюджету України заборгованість в сумі 208105,45 грн., 1700 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
07.09.2004 р. ГС АР Крим у виконання даного рішення, а також ухвали від 07.09.2004 р. видав наказ про примусове виконання рішення, при цьому надавши відстрочку його виконання до 07.03.2005 р.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач з 2003 р. виконує рішення ГС АР Крим і місцевого суду Сакського району. Постановами від 15.12.2003 р. б/н, 30.01.2004 р. б/н органом ВДВС було накладено арешт на грошові кошти заявника, що знаходилися на рахунках в Євпаторійської філії “Укрсоцбанк”.
Листом за вих. №02 – 26/7111 від 29.04.2005 р. орган ВДВС повідомив боржнику про те, що у відділі державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції на виконанні знаходиться звідне виконавче провадження про стягнення з боржника заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб на загальну суму 710000 грн. В зв’язку з цим орган ВДВС просив надати балансову книгу і статут, а також повідомив про відповідальність, передбачену ст.. 88 Закону України “Про виконавче провадження.”
29.08.2005 р. головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим видано наказ за №599/01-13 “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби районних, міських, міськрайонних управлінь юстиці АР Крим”. На їх базі було створено державні виконавчі служби і відповідно державна виконавча служба в м. Саки і Сакському районі.
25.10.2005 р. орган ВДВС постановою б/н відмінив постанову від 30.01.2004 р. і наклав арешт на грошові кошти на 100% в межах суми 41111,76 грн., що належать на скаржнику, та знаходяться на рахунках в Укрсоцбанку в м. Євпаторія.
09.03.2006 р. орган ВДВС двома постанова б/н, затвердженими в/о начальника державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі Авлаховим І. А., наклав арешт на грошові кошти, в межах суми 228916,00 грн., які знаходяться в ФАБ “Укргазбанк” і ЄФ АКБ “Укрсоцбанк”.
При цьому, постанови прийняти на підставі наказу ГС АР Крим по справі №2-7/14237 – 03 і у відповідності до ст.. ст.. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження” і ст.. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
11.04.2006 р.. тобто до звернення скаржника зі скаргою до суду, ГС АР Крим ( суддя Маргаритов М. В. ) ухвалою по справі №2-7/14237 – 2003 надав скаржнику відстрочку виконання рішення ГС АР Крим від 27.10.2003 р. до 01.09.2006 р.
В свою чергу, відповідач постановою від 17.04.2006 р. б/н, затвердженою в/о начальника державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі 17.04.2006 р. Авлаховим І. А., виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документа: наказу ГС АР Крим по справі №2 – 7/14237 – 2003 зупинив до закінчення строку відстрочки, тобто до 01.09.2006 р.
Однак, 17.05.2006 р. відповідач на підставі наказу ГС АР Крим від 07.09.2004 р. по справі №2-7/14237- 2003 виніс постанову по ст.. ст.. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження” і ст.. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яким постановив вважати нечинним постанову б/н від 09.03.2006 р. ( про накладання арешту на грошові кошти в ФАБ “Укргазбанк” ) і наклав арешт на грошові кошти боржникав межах суми 263086,37 грн., які знаходилася на рахунку в ФАБ “Укргазбанк”.
Дана постанова органу ВДВС б/н від 17.05.2006 р. було направлено на адресу скаржника 18.05.2006 р. і отримано ім 23.05.2006 р., про що свідчить штамп кооперативу на супровідному листі відповідача ( а. с. 8 ).
Скаржник вих. 233 від 06.06.2006 р., що надійшов до суду 06.06.2006 р., в додатку до первинної скарзі на постанову б/н від 09.03.2006 р. просив поновити строк для оскарження постанови відповідача б/н від 17.05.2006 р., визнати дії від подача по винесенню по постанови від 17.05.2006 р. неправомірними, а постанову недійсною.
Причиною пропуску строку, встановленого для звернення зі скаргою до суду, який витік 02.06.2006 р. ( з 23.05.2006 р. ), скаржник обґрунтовує хворобою судді Альошиної С. М. і відсутністю інформації про дату розгляду справи №2-28/9717 – 2006 ( №2-27/9717 – 06 ).
14.06.2006 р. відповідач у виконанню наказу ГС АР Крим від 07.09.2004 р. по справі №2-7/14237 – 03 і вимоги №Ю- 284 В від 22.05.2006 р. управління ПФУ в Сакському районі виніс постанову б/н, яким визнано втративши силу постанову від 06.06.2006 р. ( як так і не було представлено до суду ) і накладено арешт на грошові кошти скаржника в межах суми 244018,84 грн., які знаходяться в ФАБ “Укргазбанк”, керуючись ст.. ст.. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження” і ст.. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність”
Дану постанову органу ВДВС направлено на адресу скаржника 14.06.2006 р. з супровідним листом за вих. №01 –26/8930 від 14.06.2006 р.
Відповідач 26.06.2006 р. відмовив скаржнику у задоволенні скарги на дії державного виконавця по винесенню постанови б/н від 14.06.2006 р. про накладення арешту на грошові кошти скаржника.
Постанову від 26.06.2006 р. направлено на адресу скаржника з супровідним листом вих. №2263/01 – 37 від 27.06.2006 р.
11.07.2006 р. в суд надійшло доповнення до первоначальної скарзі в якому заявник просить визнати дії ДВС по винесенню постанови від 14.06.2006 р. і постанови від 26.06.2006 р. неправомірними, а самі постанови недійсними.
Дослідивши матеріли справи, суд дійшов висновку, що скарга заявника на неправомірні дії органу ВДВС, що виразилися у прийнятті постанов від 09.03.2006 р., належить залишити без розгляду в зв’язку з наступним.
Відповідно до ст.. 121 –2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
По – перше, скаржником пропущено 10 – ти денний строк, скарга датована 20.04.2006 р., а відновити строк для оскарження постанови скаржник суд не просив. Крім того, суд дослідивши наказ ГС АР Крим від 07.09.2004 р. по справі №2-7/14237 – 2003, дійшов висновку, що вказаний виконавчий документ відповідає вимогам ст.. 19 Закону України “Про виконавче провадження” №606, а опечатка, наявна в цьому наказі, не є підставою для визнання недійсною постанови про арешт грошових коштів.
Що ж стосується доповнень до скарги від 20.04.2006 р.. в яких скаржник просить відновити строк для оскарження постанови про арешт грошових коштів від 17.05.2006 р., то суд не вважає, що хвороба судді Альошиної А. В. і відсутність інформації про дату слухання справи є поважними причинами для попуску 10 – ти денного строку, встановленого для звернення до суду зі скаргою.
Так, скаржник отримав постанову від 17.05.2006 р. 23.05.2006р., а, як вказує заявник судове засідання повинно було відбутися 26.05.2006 р.
Тобто, у заявника була можливість, даже при відсутності засідання суду з причини хвороби судді, оспорити постанову органу ВДВС від 17.05.2006 р. у встановлений строк, здавши її через канцелярію суду, що передбачено Інструкцією по діловодстві в господарських судах України.
Скарга ж ( доповнення ) датовано 06.06.2006 р. і в цей же день здані скаржником в канцелярію ГС АР Крим, про що мається відповідний штамп.
З урахуванням викладеного, суд не поновлює пропущений строк і залишає скаргу без розгляду.
Відносно ж доповнень на постанову органу ВДВС від 14.06.2006 р. і від 26.06.2006 р. – суд не приймає до уваги дані доповнення, оскільки спірні постанови оспорені по іншим підставам, ніж первинна скарга і доповнення до неї і у скаржника у відповідності до ст.. 121 – 2 ГПК України є можливість оспорити дії органу ВДВС, звернувшись до суду з відповідною скаргою окремо.
Матеріали справи свідчать про те, що заявник помилково вважає, що суд може в одному провадженні розглядати різни скарги на різні постанови органу ВДВС ( хоч і за одним наказом суду ).
При цьому у скаржника є можливість обґрунтувати причини пропуску і звернутися до суду з відповідною скаргою на дії органу ВДВС, здійснені після 11.04.2006 р.. тобто з дати надання відстрочки виконання рішення від 07.09.2004 р. по справі №2-7/14237 – 03, оскільки постановою органу ВДВС від 17.04.2006 р. б/н виконавче провадження за даним наказом було зупинено самім же органом ВДВС.
Доводи заявника, що покладені в основу скарг на дії органу ВДВС по винесенню постанов від 09.03.2006 р. і від 17.05.2006 р., за думкою суду, можуть бути покладені в основу оспорювання дій по відкриттю виконавчого провадження за наказом ГС АР Крим від 07.09.2004 р. по справі №2-7/14237 – 2003, що містить невірні відомості.
До того ж треба додати, що відповідно до ст.. 121 – 2 ГПК України господарським судам підвідомчі скарги на дії органів ВДВС щодо визнання неправомірними дії по винесенню відповідних постанов, а визнання недійсними самих постанов органів ВДВС не підлягає розгляду в господарських судах України. На підставі викладеного, в даній частині позовних вимог провадження по справі необхідно припинити по п. 1 ст. 80 ГПК України.
Ухвалу складено у повному обсязі і підписано 06.09.2006 р.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 81, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
1 Скаргу на постанови Державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі б/н від 09.03.2006 р. залишити без розгляду.
2. Відмовити у відновленні строку для оскарження постанови Державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі б/н від 17.05.2006 р.
3. Скаргу на постанову Державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі б/н від 17.05.2006 р. залишити без розгляду.
4. Скаргу на постанову Державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі б/н від 14.06.2006 р. залишити без розгляду.
5. Скаргу на постанову Державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі б/н від 26.06.2006 р. залишити без розгляду.
6. В частині визнання недійсними постанов Державної виконавчої служби в м. Саки і Сакському районі б/н від 09.03.2006 р., від 17.05.2006 р., від 14.06.2006 р., від 26.06.2006 р. провадження по справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.