Справа № 2-711/07 2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді -       Позняк B.C.

при секретарі       -         Сідоченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в залі суду № 20,  в м.  Одесі цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про усунення перешкод у

спілкуванні з сином та у його вихованні,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами в яких просив зобов'язати відповідача не перешкоджати йому у спілкуванні та вихованні його малолітнього сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  встановивши дні його спілкування з сином.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим,  що 05.04.2006р. його шлюб з відповідачкою був розірваний. Його малолітній син залишився проживати зі своєю матір'ю,  відповідачем по справі. Починаючи з квітня 2006 року він намагався побачитися з сином для спілкування та його виховання. Однак,  відповідач йому в цьому відмовляє. В наслідок чого він був вимушений звернутися до органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,  який 03.05.2007р. постановив висновок відповідно до якого були встановлені часи його систематичного спілкування з сином.  Однак,  як вважав позивач,  ОСОБА_2 не виконує висновку органу опіки та піклування,  чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином,  виражене в тому,  що вона відмовляє йому надавати сина для спілкування та його виховання,  зазначивши,  що в загалі не надасть йому сина скільки б він не ходив. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та пояснив,  що він не намагається зустрічатися з дитиною всупереч вихованню або інтересам матері сина.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково,  пославшись на те,  що вона не перешкоджає позивачу у спілкуванні з сином,  але тільки в її присутності та зазначила,  що після самостійних побачень її сина з позивачем він себе погано відчуває і вважає,  що спілкування позивача з дитиною шкідливо діє на його виховання.

Суд,  заслухавши сторін,  вивчивши надані сторонами доказі,  встановивши факти та відповідні до них правовідносини,  прийшов до наступного.

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до а/з про народження № 853 від 13.04.2006 року по Суворовському відділу ЗАГС м.  Одеси є синомОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Судом встановлено,  що ОСОБА_2 і ОСОБА_2 до 22.06.2006 року знаходились в зареєстрованому шлюбі,  що підтверджується а/з про розірвання шлюбу № 83 від 22.06.2006р. по Суворовському відділу РАЦС м.  Одеси.

Від сумісного шлюбу у них 08.06.2001р. народився син ОСОБА_3. Факт народження ОСОБА_3 підтверджується актовим записом № 853 від 13.04.2006р. по першому відділу РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.  Одеси.

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_2,  постійно проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_2 за адресою:АДРЕСА_1

Органом опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради було встановлено,  що мати малолітнього ОСОБА_3 перешкоджає у здійсненні позивачем своїх прав щодо виховання малолітнього сина та спілкуванні з ним.  Внаслідок чого був постановлений висновок № ЗОбр від 03.05.2007 року,  відповідно до якого,  встановлені систематичні побачення позивача з малолітнім сином ОСОБА_3,  а саме було встановлено час спілкування - субота та неділя (перша і третя,  кожного місяця).

Судом встановлено,  що після постановления зазначеного вище висновку органом опіки та піклування,  відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні

малолітнього ОСОБА_3. Тобто відповідач не дотримувався рішення органу опіки та піклування.

Згідно  ст. 141 СК України мати,  батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до  ст. 153 СК України мати,  батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою,  крім випадків,  коли таке право обмежене законом.

Згідно ч.2  ст. 157 СК України той з батьків,  хто проживає окремо від дитини,  зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Таким чином суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати йому у вихованні та у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача по справі оскільки вони суперечать встановленим та зазначеним в цьому рішенні фактам.  Крім того,  відповідач не довів до суду свої заперечення не надавши суду належних доказів.

Відносно вимог позивача,  щодо його побачення з сином,  суд вважає можливим залишити дні систематичних спілкувань встановлених органом опіки та піклування,  а саме субота та неділя (перша і третя,  кожного місяця).

Задовольняючи позовні вимоги позивача судом враховується стан здоров'я батька,  його добрий матеріальний стан,  позитивні характеристики за місцем роботи та місцем проживання,  житлові умови,  а також виходячи з віку дитини,  яка повинна знати батька.

Враховуючи конфліктну ситуацію яка виникла між сторонами по справі,  суд вважає

необхідним попередити відповідача по справі про наслідки невиконання даного рішення суду

передбачені ч. 4  ст.  159 СК України,  згідно з якими в судовому порядку може бути вирішено

 питання щодо передачі дитини для проживання з батьком у разі ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Відповідно до  ст.  ст.  81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів слідує стягнути сплачене ним державне мито в розмірі 8, 50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7, 50 гривень.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  141,  153,  157,  159 СК України;  ст.  ст.  10, 11, 58, 63, 64, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_3 та у його вихованні.

Встановити час побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 - субота та неділя (перша і третя,  кожного місяця).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області,  через суд першої

Інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня оголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295

ЦПК України.