Справа № 2-2086/11/0121
Справа № 2- 2086/11 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У К Р А Ї Н И
(заочне)
22 червня 2011 року м. Феодосія
Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Микитюк О.А. , при секретарі - Касянюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу гаражу № НОМЕР_1 з підвалом в автогаржному кооперативі «Хвиля-1», що розташований в АДРЕСА_1 дійсним та визнання права власності на зазначений гараж. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та відповідачем 14 серпня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу вище зазначеного гаражу, у відповідності до якого відповідач передав позивачу документі на гараж, а позивач передав йому гроші в сумі 10000 грн. Крім того, оскільки між сторонами було укладено договір, відповідач на підставі власної заяви був виключений з членів кооперативу, а позивач прийнятий до кооперативу «Хвиля-1»і за ним закріплений гараж № НОМЕР_1. Після укладання договору позивач звернувся до БТІ з проханням зареєструвати право власності на гараж, але йому було відмовлено у зв,язку з тим, що договір нотаріально не посвідчений.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позові, надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засіданні не з,явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причин відсутності не повідомив, заяви чи клопотань про відкладення слухання справи не надав.
Суд зі згоди позивача розглянув справу заочно, на підставі наявних доказів.
Вислухавши представника позивача. Дослідивши надані суду докази, суд вважає позов не заснованим на законі та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є власником гаражу № НОМЕР_1, що розташовані в авто гаражному кооперативі «Хвиля-1», що розташований по АДРЕСА_1, що підтверджується даними рішення Феодосійського міського суду АРК від 25 березня 2009 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.02.2010 року, у відповідності до якого гараж не зданий в експлуатацію.
14 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу гаражу № НОМЕР_1 с підвалом, що розташовані в авто гаражному кооперативі «Хвиля-1», що розташований по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 сплатив відповідачу 10000 грн., що підтверджується даними розписки.
Правовідносини сторін регулюються статтями 220, 626-628, 638-640, 655-658 Цивільного кодексу України.
Згідно із вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації —з моменту державної реєстрації.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить з того, що відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення, а власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а встановленим законом способом захисту порушеного права. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачені конкретні способи захисту цивільних прав та інтересів судом, які не містять в собі такий спосіб як визнання правочину дійсним.
Відповідно до вказаної норми, суд також може захистити цивільне право, або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилялась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
При цьому за правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України на позивача покладено обов’язок довести факт такого ухилення. Позивач не навів суду доказів того, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу гаражу, укладеного з позивачем, або того, що нотаріальному оформленню договору про відчуження нерухомого майна суттєво перешкоджала обставина, яка не залежала від волі сторін.
Згідно з частиною 3 статті 640,657 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або державній реєстрацій, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.
Тому законодавець відрізняє договори, які підлягають нотаріальному посвідченню від договорів, які підлягають державній реєстрації та договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Проте, як вбачається з конкретного змісту частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, вказана норма матеріального закону передбачає можливість визнання дійсними тільки договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню, і не передбачає можливість визнання дійсними договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Зважаючи на таке, законодавче закріплення судового захисту цивільних прав та інтересів таким способом, як визнання дійсними договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації-відсутнє. В той час відповідно до положень частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України, частини 2 статті НОМЕР_1 Закону України «Про нотаріат»правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Крім того, угоди, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, до їх державної реєстрації вважаються взагалі неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов’язків, оскільки момент вчинення вказаних право чинів, відповідно до статей 210, 640 ЦК України прямо пов’язується з державною реєстрацією.
Зазначене, з огляду на чинне законодавство, взагалі виключає правову можливість визнання судом дійсним договору, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Таким чином, договір купівлі продажу гаражу від 14.08.2010 року, між сторонами у справі, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому він не є укладеним і не створює для сторін прав та обов’язків.
Крім того відповідно до вимог ст. 334 ЦК України право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, настає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
У зв’язку з тим, що договір купівлі продажу гаражу підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, але не був нотаріально посвідчений та зареєстрований у встановленому законом порядку позивач не набув право власності на гараж.
Зважаючи на викладене у задоволенні позову має бути відмовлено.
На підставі викладеного , керуючись ст. 220, 655, 657 Ц К України, ст. ст. 10,11, 57, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж № НОМЕР_1 в авто гаражному товаристві «Хвиля-1», що розташований по АДРЕСА_1 відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий (підпис) О.А. Микитюк
Копія вірна: суддя- секретар -