Справа № 2-750 /07.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Піцикевич І.И. при секретарі Грабар Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будгаз" м. Дрогобич, третя особа без самостійних позовних вимог ОСОБА_2, про визнання наказу незаконним, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання наказу незаконним до відповідача ТзОВ „Будгаз" м. Дрогобич, третя особа без самостійних позовних вимог ОСОБА_2., посилається на те, що відповідно з п. 1 наказу № 39-к від 28 грудня 2006 p., підписаного третьою особою по справі ОСОБА_2., його звільнено з роботи з посади директора товариства з 28 грудня 2006 р.
Як зазначено в наказі підставою для його звільнення з роботи було те, що він як колишній директор ТЗОВ „Будгаз" всупереч рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від '22 листопада 2005 p., апеляційного суду Львівської області від 27 лютого 2006 р. на ухвали Верховного суду України від 26 жовтня 2006 р. не вчинив жодних дій які б свідчили про його намір приступити до виконання трудових обов'язків, які він виконував до обрання директором ТзОВ „Будгаз", що підтверджується актами від 16 жовтня 2006 p., 28 грудня 2006 p., а також позовною заявою ОСОБА_1 в Дрогобицький міськрайонний суд від 11 вересня 2006 p., в якій він просить суд зобов'язати ОСОБА_2. не чинити йому перешкоди у виконанні обов'язків директора ТзОВ „Будгаз".
Виходячи з змісту наказу про звільнення з роботи, го причиною його звільнення є те, що *він не приступив до виконання трудових обов'язків на посаді, яку виконував до обрання на посаду директора, а тому його потрібно звільнити з посади директора.
Цей наказ є доказом того, що він , ОСОБА_1, по 28 грудня 2006 р. був директором на законних підставах, а тому особа, яка підписала даний наказ не була правомочною вчиняти такі дії.
Відповідно до статуту товариства лише загальні збори уповноважені звільняти директора відповідно до вимог чинного законодавства, а він був обраний на посаду дирекюра рішенням загальних зборів засновників товариства відповідно з протоколом № 01 від 9 липня 2004 p., а тому його звільнення з роботи є незаконним.
Просить визнати наказ № 39-к від 28 грудня 2006 р. незаконним.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, як при попередньому розгляді справи так і під час розгляду справи по суті, посилається на обставини викладені у позовній заяві, додатково пояснивши суду, що 24 лютого 2006 р. він пішов в оплачувану відпустку, під час перебування у відпустці він захворів і перебував на лікарняному, 8 вересня 2006 р. він повинен був приступити до роботи, а тому 8 вересня 2006 р. він вийшов на роботу і звернувся до директора ТзОВ „Будгаз" ОСОБА_2.3 приводу надання йому роботи, прете ОСОБА_2.3аявив йому, що роботи для нього в товаристві немає, він хотів приступити до виконання обов'язків директора товариства, яку виконував перед відпусткою. Йому відомо, що судовими рішеннями його обрання на посаду директора товариства визнано незаконним,
якщо б ОСОБА_2.3апропонував йому іншу роботу, то він би подумав чи переходити на дану роботу, до призначення його виконуючим обов'язки директора ТзОВ „Будгаз" він працював на посаді начальника лабораторії цього товариства, проте дану роботу йому не пропонували, хоча він неодноразово звертався до ОСОБА_2.3 приводу допуску його до роботи, оскільки його не допускали до роботи, то він допустив вимушені прогули. Наказом № 39-к від 28 грудня 2006 р. його звільнено з роботи за прогули по ст. 40 п. 4 КЗпП України за прогули без поважних причин, проте він не допускав прогули без поважних причин, а це були вимушені прогули, оскільки його не допускали до роботи.
Представник позивача ОСОБА_3. позовні вимоги свого довірителя підтримав, давши суду аналогічні з позивачем пояснення, пояснивши суду, що оскільки рішення Дрогобицького міського суду яким визнано законним рішення засновників ТзОВ „Будгаз" про обрання директором товариства ОСОБА_2. не виконано в установленому порядку, то ОСОБА_2., який користується до цього часу дублікатом печатки товариства, є нелегітимним директором, він не мав права звільняти позивача з роботи та не допускати його до виконання обов'язків директора товариства, які той виконував до виходу у відпустку, ОСОБА_1 незаконно позбавили робочого місця та посади директора, відсутність Двожан на роботі викликана поважними причинами, оскільки ОСОБА_2. позбавив його можливості виходити на роботу, до накладення стягнення відповідач в порушення вимог ст. 149 КЗпП України не зажадав від позивача письмове пояснення і не з'ясував причини невиходу його на роботу.
Представник відповідача ТзОВ „Будгаз" ОСОБА_4 позовні вимоги як при попередньому розгляді справи так і при розгляді справи не визнав, пояснив суду, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника лабораторії товариства, а з 2000 р. виконував обов'язки директора товариства, а рішенням загальних зборів Товариства від 28 травня 2004 р. на посаду директора товариства обрано ОСОБА_2.
До 8 вересня 2006 р. ОСОБА_1 спочатку перебував у відпустці, а потім на лікарняному, хоча і в цей період у нього були прогули, проте адміністрація не ставила питання про його звільнення з роботи. 8 вересня 2006 р. ОСОБА_1 вийшов на роботу, проте не вчинив жодних дій які б свідчили про його намір приступити до роботи, а тільки ображав директора товариства ОСОБА_2. та інших працівників, погрожував їм, про що складались відповідні акти, що він був відсутній на роботі з 8 вересня по 28 грудня 2006 р. без поважних причин, тобто вчинив прогули.
Тому 28 грудня 2006 р. був виданий наказ № 39-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи по ст. 40 п. 4 КЗпП України, в наказі записано, що він звільнений з посади директора, оскільки в його трудовій книжці був останній запис що він призначений на посаду директора, хоча він тільки виконував обов'язки директора і в установленому порядку на цю посаду ніколи не обирався.
Товариство було готове прийняти ОСОБА_1 на роботу і вжити заходи до його працевлаштування, проте ОСОБА_1 не проявляв з цього приводу жодної ініціативи і не мав наміру приступати до роботи.
Наказу про повернення ОСОБА_1 на попередню роботу начальника лабораторії, яку він займав до тимчасового переведення на посаду виконуючого обов'язки директора товариства, не видавалось і йому невідомо чи була така посада в штатному розкладі товариства станом на вересень 2006 р.
Третя особа ОСОБА_2. пояснив суду, що працює на посаді Директора ТзОВ „Будгаз" м. Дрогобич, наказ про повернення ОСОБА_1 на посаду начальника лабораторії, яку він займав до призначення на посаду виконуючого обов'язки директора товариства, не видавався, 8 вересня 2006 р. ОСОБА_1 вийшов на роботу, заявив йому, що він тут директор і він йому покаже.
• Станом на 8 вересня 2006 р. посади начальника лабораторії в товаристві не було, ОСОБА_1 інша робота не пропонувалась, він декілька раз виходив на роботу, скільки саме він не пам'ятає, але до роботи не приступав, а тому був звільнений за прогули без поважних причин, пояснення у ОСОБА_1 про причини невиходу на роботу перед його звільненням
не відбиралось, а складались акти про вчинення ним прогулів. Вважає, що позов безпідставний і просить відмовити у його задоволенні.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що до липня 2006 р. працювала на посаді інженера відділу кадрів ТзОВ „Будгаз" м. Дрогобич, ОСОБА_1. тривалий час був на лікарняному, а 8 вересня 2006 р. вийшов на роботу, вона була в адміністративному корпусі товариства, ОСОБА_1 зайшов в кабінет директора товариства ОСОБА_2., але через при відкриті двері вона чула розмову між ОСОБА_2. та ОСОБА_1, ОСОБА_1 питав в ОСОБА_2. до якої роботи йому приступати і які обов'язки йому виконувати, але ОСОБА_2. сказав йому, що не допускає його до ніякої роботи, після цього ОСОБА_1 вийшов з кабінету.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 8 вересня 2006 р. він був присутнім як ОСОБА_1 зайшов в кабінет директора ТЗОВ „Будгаз" ОСОБА_2. та чув розмову між ними, ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_2. що хоче щоб його допустили до роботи, оскільки він повернувся з відпустки, ОСОБА_2. сказав, що для нього роботи немає, оскільки він вже директор, а посада начальника лабораторії ліквідована, після цього винила суперечка і конфлікт.
З оглянутої трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що відповідно з записом № 26 від 1 березня 2006 р. він прийнятий на роботу на посаду начальника лабораторії Дрогобицького ТзОВ „Будгаз", а в наступних записах № 27 від 11 вересня 2000 р. зазначено, що він призначений виконуючим обов'язки директора ТзОВ „Будгаз", а № 28 від 9 липня 2004р, що він призначений на посаду директора ТзОВ „Будгаз".
З оглянутих наказів по ТзОВ „Будгаз" № 10-к від 17 квітня 2000 p., вбачається, що ОСОБА_1 призначений на посаду начальника лабораторії, № 25-к від 11 вересня 2000 p., що ОСОБА_1 призначений на посаду виконуючого обов'язки директора ТзОВ „Будгаз" на період до скликання загальних зборів, № 27 від 9 липня 2004 p., що на підставі рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Будгаз" від 9 липня 2004 р. ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТзОВ „Будгаз".
Відповідно з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 22 листопада 2005 р. справа № 2-158/05 рішення зборів учасників ТзОВ „Будгаз" від 9 липня 2004 р. про обрання ОСОБА_1 на посаду директора товариства визнано незаконним.
З оглянутого протоколу зборів учасників ТзОВ „Будгаз" від 28 травня 2004 р. вбачається, що рішенням засновників товариства на посаду директора товариства обрано ОСОБА_2., дане рішення учасників товариства, згідно вищеназваного рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 22 листопада 2005 р. визнано законним.
З оглянутого наказу № 39-к від 28 грудня 2006 р. по ТзОВ „Будгаз" вбачається, що ОСОБА_1 звільнений з роботи з посади директора ТзОВ „Будгаз" за прогули без поважних причин по ст. 40 п. 4 КЗпП України, як на підставу звільнення вказано, що всупереч рішенню Дрогобицького міськрайонного суду від 21 листопада 2005 р. за період з 8 вересня 2006 р. по 28 грудня 2006 р. ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір приступити до виконання ним трудових обов'язків, які він виконував до обрання його директором ТзОВ „Будгаз", що підтверджується актами від 16 жовтня 2006 p., 16 листопада 2006 р, 28 грудня 2006 p., а також заявою ОСОБА_1 від 11 вересня 2006 р. в якій він просить Дрогобицький міськрайонний суд зобов'язати ОСОБА_2. не чинити йому перешкоди у виконанні обов'язків директора ТзОВ „Будгаз", інших підстав для видачі даного наказу не наведено.
З оглянутого наказу № 22-к від 16 квітня 2007 р. по ТЗОВ „Будгаз" м. Дрогобич, вбачається, що ним внесено зміни та доповнення до наказу № 39-к від 28 грудня 2006 p., згідно з якими колишній директор ТзОВ „Будгаз" м. Дрогобич ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір приступити до виконання трудових обов'язків, які він виконував до обрання його директором, він приходив в товариство 11 вересня та 16 жовтня 2006 p., але не вчинив жодних дій які б свідчили про його намір приступити до роботи, а також він з'явився в товариство 16 листопада 2006 р. але не для того щоб приступити до роботи, а для того щоб вчинити образливі дії, а тому ОСОБА_1 скоїв прогули з 28 листопада по 28 грудня 2006 р. без поважних причин.
З оглянутих актів від 16 жовтня, 16 листопада, 28 грудня 2006 р. вбачається, що в них зазначається про те, що станом на 16 жовтня 2006 р. ОСОБА_1 не здав листки непрацездатності, , що за період з 8 вересня по 16 жовтня 2006 р. ОСОБА_1 лише періодично з'являвся в ТзОВ „Будгаз" не вчиняючи при цьому яких-небудь дій, які б свідчили про його намір приступити до виконання ним в товаристві трудових обов'язків, які він виконував до обрання директором товариства, вимагав від директора товариства вчинення на його користь незаконних дій, що 16 листопада 2006 р. ОСОБА_1 прийшов в адміністративне приміщення ТзОВ „Будгаз", поставив телефакс на стіл директора товариства, якого ображав, погрожував йому фізичною розправою, вимагав вчинення незаконних дій на його користь.
Даючи оцінку дослідженим під час судового розгляду справи доказам суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підставні і підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що відповідно з укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ „Будгаз" м. Дрогобич трудовим договором ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду начальника лабораторії, а в період з 11 вересня 2000 р. по 28 травня 2004 р. тимчасово виконував обов'язки директора товариства, до обрання на дану посаду ОСОБА_2., оскільки відповідно до наказу № 09 від 24 лютого 2006 р. ОСОБА_1 з 24 лютого 2006 р. перебував у відпустці, під 'час якої у зв'язку з хворобою йому видавались листки непрацездатності, а тому після закінчення відпустки він вийшов на роботу 8 вересня 2006 p., проте адміністрація товариства в порушення вимог ст. 33 КЗпП України після закінчення тимчасового переведення ОСОБА_1 на іншу роботу не видала наказ про допуск його до виконання ним трудових обов'язків, які він виконував перед цим переведенням і не запропонувала йому іншу роботу, а навпаки не допускала його до роботи, що підтвердили в судовому засіданні представник відповідача, третя особа ОСОБА_2. та свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6., а тому ОСОБА_1 не допускав прогули, тобто невихід на роботу без поважних причин, а він не працював через порушення з боку відповідача його трудових прав, який не надав йому попереднє місце роботи, а звільнив його з роботи з посади директора товариства, на яку ОСОБА_1 належним чином призначений не був, а тільки тимчасово виконував обов'язки директора, оскільки запис в трудовій книжці позивача, що він призначений на посаду директора є безпідставним, оскільки сторони не представили суду рішення загальних зборів членів товариства про обрання ОСОБА_1 на дану посаду.
При накладенні дисциплінарного стягнення, яким є звільнення з роботи з ініціативи адміністрації, адміністрація товариства допустила порушення вимог ст. 149 КЗпП України оскільки не зажадала від ОСОБА_1 письмового пояснення з приводу допущених ним порушень.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 3З, 149, 233, 235 КЗпП України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити, визнати незаконним наказ № 39-к від 28 грудня 2006 р. по товариству з обмеженою відповідальністю „Будгаз" міста Дрогобич про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади директора ТЗОВ „Будгаз" з 28 грудня 2006 р. за прогул без поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів.