РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2011 р. Справа № 5004/794/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі Михалюку М.І,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю №311210 від 31.12.2010р.
від відповідачів: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант", м.Луцьк
на рішення господарського суду Волинської області
від 04.05.11 р. у справі № 5004/794/11 (суддя Кравчук А.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Луцького відділення №338 АТ "Імексбанк", м.Луцьк
до відповідачів:
- Спільного українсько-німецького підприємства "Вест-Україна" у формі товариства з
обмеженою відповідальністю, м.Луцьк
- Закритого акціонерного товариства Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант",
м.Луцьк
про стягнення 740269 грн. 61 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. у справі №5004/794/11 позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Луцького відділення №338 АТ "Імексбанк" до Спільного українсько-німецького підприємства "Вест-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Закритого акціонерного товариства Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант" про стягнення 740269 грн. 61 коп. задоволено частково.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 392933,33 грн. основного боргу, 293436,55 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 46764,45 грн. пені, 7331,34 грн. витрат по сплаті державного мита та 233,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги про стягнення 7135,28 грн. пені залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення змінити з врахування викладених у скарзі обставин.
Мотивуючи апеляційну скаргу, ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма "Галант" зазначає, зокрема, наступне:
- рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- суд першої інстанції, в порушення приписів ч.3 ст.69 та п.1 ч.1 ст.77 ГПК України, відхилив клопотання товариства про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки повноважного представника відповідача в засідання суду;
- судом не враховано, що кошти за кредитним договором були частково повернуті згідно платіжного доручення №25 від 31.08.2010р. в сумі 3010,00 грн.
Позивач у письмовому відзиві №573 від 30.03.2011р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що 31.08.2010р. ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма "Галант" дійсно сплатив 3000,00 грн., однак сплатив вказану суму на погашення боргу, як остання сплата прострочених відсотків, і вона була врахована позивачем при обчисленні суми боргу.
Спільне українсько-німецьке підприємство "Вест-Україна" у формі ТОВ не скористалося правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представники відповідачів в засідання суду не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13 листопада 2007 року між АКБ „Імексбанк” в особі Волинської філії АКБ „Імексбанк” (правонаступником якого є ПАТ „Імексбанк” - кредитор) та Спільним українсько-німецьким підприємством "Вест-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (позичальник) укладено договір кредиту за овердрафтом №125/07 (далі - договір, а. с. 6-8).
Згідно п.1.1 договору кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в АКБ „Імексбанк”, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту, надалі за текстом овердрафт.
Відповідно до п.1.1.1 договору на протязі всього періоду дії цього договору заборгованість позичальника за овердрафтом не може перевищувати розмір ліміту овердрафту в сумі 400000 грн., розрахованого за Методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє в АКБ „Імексбанк”.
Пунктом 1.1.2 договору сторони погодили, що кінцевий термін до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за овердрафтом за цим договором 12.11.2008р.
Днем погашення овердрафту вважається день зарахування на поточний рахунок позичальника №26008027511001 грошових коштів до досягнення на ньому кредитового нульового залишку.
Як встановлено п.2.4.1 договору, за користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 19% річних від суми фактичної заборгованості за овердрафтом на поточний рахунок №26008027511001 на кінець операційного дня та за фактичне користування овердрафтом.
За надання овердрафту позичальник сплачує на користь банку комісію у розмірі 1% від суми ліміту кредитної операції до 30.11.2007р.
Відповідно до п.2.4.3 договору у разі прострочення кінцевого терміну погашення овердрафту, визначеного п.1.1.4 договору, позичальник, починаючи з першого дня прострочки, сплачує кредитору проценти за його користування у розмірі 38% річних від простроченої заборгованості за овердрафтом за рахунком 2067.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, останній сплачує банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Додатковою угодою №125/07/01 від 02.04.2008 року сторони збільшили розмір відсотків за користування коштами до 20% річних, додатковою угодою №125/07/02 від 30.04.2008 року - до 28% річних (а.с.9-10).
Додатковою угодою №125/07/03 від 04.06.2008 року сторони погодили, що у разі прострочення кінцевого терміну погашення кредиту позичальник, починаючи з першого дня прострочки, сплачує кредитору подвійну відсоткову ставку за його використання від суми простроченої заборгованості (а.с.11).
На забезпечення виконання кредитного договору 23.06.2008 року між АКБ „Імексбанк” в особі Волинської філії (кредитор) та Закритим акціонерним товариством Волинською оптово-роздрібною фірмою "Галант" (поручитель) укладено договір поруки №125/07-2, згідно п.1.1 якого поручитель поручається перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій по кредиту за основним договором (а. с. 12).
Згідно п.3.1 договору поруки, поручитель зобов’язаний, у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора протягом одного робочого дня від дати отримання вимоги, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на рахунок кредитора №20626000155000, непогашеної суми відсотків на рахунок кредитора №26073000155000, суми штрафних санкцій на рахунок №63976109999001.
Відповідно до п.3.4 договору поруки, у випадку порушення боржником обов’язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники своїми коштами та майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Як передбачено п. 4.2.4 договору поруки, він припиняє свою дію після повного виконання зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій.
На виконання умов договору кредиту позивач, згідно заявки СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ, надав останньому кредит в сумі 392933 грн. 33 коп., що підтверджується банківською випискою (а. с. 14, 15).
СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ кредит не повернув та відсотки за користування кредитом не сплатив.
05.03.2009р. позивач направив ЗАТ Волинській оптово-роздрібній фірмі "Галант" претензію №390 з вимогою сплатити 392933,33 грн. заборгованості за овердрафтом, 55293,65 грн. відсотків за користування кредитом, 83306,45 грн. пені, 20000,00 грн. штрафу, всього – 551533,43 грн. (а.с.34). Вказана претензія отримана товариством 10.03.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.35).
У зв’язку з невиконанням відповідачем 2 вимог претензії, 01.04.2009р. позивач направив ЗАТ Волинській оптово-роздрібній фірмі "Галант" повторну претензію №390 з вимогою сплатити 392933,33 грн. заборгованості по кредиту, 73077,95 грн. заборгованості по відсоткам, 91334,18 грн. пені, 20000,00 грн. штрафу, всього – 577345,46 грн. (а.с.36). ЗАТ Волинська оптово-роздрібна фірма "Галант" отримало вказану претензію 09.04.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак її вимог не виконало (а.с.37).
За вказаних обставин ПАТ „Імексбанк” звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ та ЗАТ Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант" про стягнення з відповідачів солідарно 392933,33 суми кредиту за овердрафтом, 293436,55 грн. заборгованості по відсотках, 53899,73 грн. пені, всього – 740269,61 грн. (а.с.3-5).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. позов задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 392933,33 грн. основного боргу, 293436,55 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 46764,45 грн. пені, 7331,34 грн. витрат по сплаті державного мита та 233,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; позовні вимоги про стягнення 7135,28 грн. пені залишено без розгляду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Матеріали справи свідчать, що СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ свої зобов"язання за договором кредиту за овердрафтом №125/07 від 13.11.2007р. щодо повернення отриманого кредиту не виконало, у зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 392933,33 грн.
Крім того, СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ неналежним чином виконав своє зобов"язання по сплаті відсотків за користування кредитом. З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача за відсотками по кредиту складає 293436,55 грн., що відповідачами не спростовано (а.с.13).
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.4.1 договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, останній сплачує банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідачів 53899,73 грн. пені, нарахованої за період з 13.11.2008р. по 12.05.2009р. на суму кредиту та відсотків за користування кредитом.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 19.04.2011р. про порушення провадження у справі зобов"язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок пені на відсотки із зазначенням нарахованих відсотків за місяць, строку сплати, періоду нарахування (а.с.1).
Однак, позивач вказаних вимог суду не виконав, поважних причин неможливості виконання вимог суду не навів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
За вказаних обставин місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів 46764 грн. 45 коп. пені, нарахованої на суму кредиту, залишивши позовні вимоги в частині стягнення 7135 грн. 28 коп. пені, що нарахована на відсотки за користування кредитом, без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Щодо доводів ЗАТ Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант", що суд першої інстанції, в порушення приписів ч.3 ст.69 та п.1 ч.1 ст.77 ГПК України, відхилив клопотання товариства про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки повноважного представника відповідача в засідання суду, не приймається судовою колегією до уваги з огляду на таке.
Судовою колегією враховується, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи; а тому дії суду щодо розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, в даному випадку, повністю відповідають приписам ст.75,77 ГПК України.
Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Безпідставним є також твердження скаржника, що судом не враховано кошти, сплачені згідно платіжного доручення №25 від 31.08.2010р. в сумі 3010,00 грн., оскільки з банківської виписки за 31.08.2010р. вбачається, що СП УНП “Вест –Україна” у формі ТзОВ сплатило позивачу 3000,00 грн. з призначенням платежу: "Погашення відсотків по кредиту зг. дог. №125/07 від 13.11.2007р.", і вказані кошти були враховані останнім при обчисленні суми боргу, що вбачається з розрахунку заборгованості станом на 12.03.2011р. (а.с.13, 54).
Решта доводів апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. у справі №5004/794/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ Волинської оптово-роздрібної фірми "Галант", м.Луцьк - без задоволення.
2. Справу №5004/794/11 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 5 прим.:
1 –до справи,
2-4 –сторонам,
5 –в наряд.