КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-10/09                                                    Головуючий у 1-й інстанції:   Овсюк Є.М.  

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"29" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:  

              головуючого –судді:                     Дурицької О.М.,    

                                        суддів:                      Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,

                             при секретарі:              Леонтовичі М.А.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Вінницької міської ради та Приватного підприємства «Фірма «Франик»на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом Прокурора міста Вінниці до Вінницької міської ради, за участю третьої особи: Приватного підприємства «Фірма «Франик»про визнання неправомірними дій та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

ВСТАНОВИВ :

У березні 2008 року Прокурор міста Вінниці звернувся до Ленінського районного суду міста Вінниці із адміністративним позовом до Вінницької міської ради, за участю третьої особи: Приватного підприємства «Фірма «Франик», в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та скасувати пункт 2 рішення Вінницької міської ради № 1312 від 19 жовтня 2007 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування оздоровчого комплексу та надання ПП «Фірма «Франик»погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем було порушено визначений законом порядок надання в оренду та продаж земельних ділянок несількогосподарського призначення в частині дотримання процедури передачі в оренду вільної земельної ділянки.

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 листопада 2009 року позовні вимоги Прокурора міста Вінниці задоволено.

Визнано неправомірними дії Вінницької міської ради щодо прийняття пункту 2 рішення № 1312 від 19.10.2007 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування оздоровчого комплексу та надання ПП «Фірма Франик»погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Примакова»та скасовано зазначене рішення.

Відповідач та третя особа не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просять скасувати постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 листопада 2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Крім цього, апелянт - ПП «Фірма «Франик»просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення як такий, що був пропущений ним з поважних причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи те, що копія оскаржуваного судового рішення апелянтом була отримана несвоєчасно, про що ним було зазначено в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 листопада 2009 року апелянтом ПП «Фірма «Франик»пропущено не було, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо його поновлення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті  (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 2 рішення Вінницької міської ради № 1312 від 19 липня 2007 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування оздоровчого комплексу та надання ПП «Фірма «Франик»погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Примакова»Приватному підприємству «Фірма Франик»було надано погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Примакова для будівництва оздоровчого комплексу орієнтовною площею 1,4000 га, з них 1,1000 га для благоустрою в межах прибережно-захисної смуги, за рахунок земель територіальної громади міста.

Суд першої інстанції задовольняючи даний позов прийшов до змістовного висновку, що оскаржуване рішення Вінницькою міською радою було прийняте всупереч вимогам ст.144 Конституції України та ст.118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

           Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на  наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.             

Згідно зі ст.  1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян  (ст. 5 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно зі ст.21 Закону  прокурор, його заступник  приносить протест на акт, що суперечить закону. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Стаття 140 Конституції України встановлює, що  місцеве самоврядування  є  правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста -  самостійно вирішувати  питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве  самоврядування здійснюється  територіальною громадою  у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Органи  місцевого самоврядування  в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону).

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається  і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

На час розгляду спору порядок регулювання  земельних відносин був встановлений Земельним кодексом України ( далі ЗК України).

Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності  у власність громадянам  та юридичним особам , надання їх у користування  відповідно до вимог цього кодексу.

Ст. 83 ЗК України визначає, що  у комунальній власності знаходяться всі землі  в межах населених пунктів, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки - це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності(ст.93 ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи  набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель  державної  або комунальної власності за рішенням органів  виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом  передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі  ст. 124 ЗК  України  передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди  земельної ділянки, передача в оренду  земельних ділянок громадянам і юридичним із зміна мою цільового призначення  та із земель запасу  під забудову  здійснюється  за проектами відведення в порядку, передбаченому  ст.ст.118,123  цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.118 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», встановлено, що в 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключено на конкурсних засадах.

Конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна, які забезпечать найбільший ефект соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.

Згідно з ч. 1 ст. 7, ч. 7 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна. Порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності

Оскільки пункт 2 рішення №1312 від 19.10.2007 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування оздоровчого комплексу та надання ПП «Фірма «Франик»погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Примакова»прийнято в супереч вимогам ст.118 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», тобто не на конкурсних засадах, то  підлягає скасуванню.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи з наведеного, а також із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Вінницька міська рада діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження були надані; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача.

Таким чином, викладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

У зв’язку з цим, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянтів.   

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Вінницької міської ради та Приватного підприємства «Фірма «Франик»на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 листопада 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      

      О.М. Дурицька

Г.М. Бистрик

Л.П. Борисюк

                 Повний текст ухвали складено та підписано –04.07.11 р.