КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-801/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Українець В.В.  

Суддя-доповідач:  Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

                                 Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                     Головуючого-судді:                                            Мельничука В.П.

                                           суддів:                                                 Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання неправомірними дій щодо перерахунку пенсії. Просила суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, починаючи з 01.09.2010 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що як пенсіонер, який продовжував працювати після призначення пенсії і маючи два роки страхового стажу, має право на перерахунок пенсії у зв’язку із зміною стажу та заробітку згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції  – без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача.  

У 2010 році позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії.

За поданою заявою відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Враховуючи вищезазначені обставини та надані позивачем і відповідачем в підтвердження своїх доводів докази, судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, починаючи з 01.09.2010 року.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс – середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, починаючи з 01.09.2010 року.

З огляду на вище викладене доводи апеляційної скарги спростовуються, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва –залишити без задоволення, а постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року  – без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

                Головуючий-суддя:                                                                 В.П. Мельничук

                    Судді:                                                                                    Ю.А. Ісаєнко

                                                                                                                   І.В. Федотов