ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" липня 2011 р. Справа № 5019/1312/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта"
до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
про стягнення в сумі 1 434 грн. 05 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 434 грн. 05 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, з яких 1 354 грн. 60 коп. - основний борг, 17 грн. 14 коп. - 3% річних, 62 грн. 31 коп. - інфляційні втрати.
Представник позивача 12 липня 2011 року в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.13). Поряд з цим через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзиву на позов не подав, вимог не заперечив, 12 липня 2011 року в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.12). Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.
Крім того, ухвалою від 22.06.2011 р. про порушення провадження у справі явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Зважаючи на наведене суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" фактично передало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала товар згідно видаткової накладної №155175/140 від 17.12.2010 р. на суму 1 354 грн. 60 коп., що підтверджено підписом відповідача на вказаній накладній (арк.с.8).
За отриманий товар відповідач не розрахувався.
Таким чином станом на 31.05.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 354 грн. 60 коп.
Покликаючись на ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 17 грн. 14 коп. - 3% річних, 62 грн. 31 коп. - інфляційні втрати.
Договору в письмовій формі сторони не укладали, однак відповідач отримав товар та підписав товарно-розпорядчий документ на нього –накладну, а отримавши пропозицію оплатити вартість товару - не виконав її. Отже, між сторонами існують відносини купівлі-продажу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що за умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов’язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати.
Як вбачається з матеріалів справи строк виконання грошового зобов'язання підприємця ОСОБА_1 щодо оплати 1 354 грн. 60 коп. сторонами не визначений, оскільки між ними не було укладено письмового договору. Крім того, позивачем не надано до справи жодних документів, які б стверджували факт пред'явлення відповідачу претензії або вимоги про сплату боргу. Разом з тим позивач нарахував відповідачу 17 грн. 14 коп. 3% річних та 62 грн. 31 коп. інфляційних витрат.
Суд зазначає, що для застосування передбачених ст.625 ЦК України санкцій обов'язковою умовою є факт прострочення боржником виконання грошового обов'язку. Останнє позивачем не доведено, оскільки неможливо встановити настання строку виконання зобов'язання відповідачем у зв'язку з відсутністю письмового договору та відсутністю доказів пред'явлення відповідачу претензії або вимоги.
Таким чином суд прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" безпідставно нараховано відповідачу 17 грн. 14 коп. 3% річних та 62 грн. 31 коп. інфляційних витрат.
Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 354 грн. 60 коп. основного боргу підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 17 грн. 14 коп. 3% річних та 62 грн. 31 коп. інфляційних витрат в позові слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 94,46 %.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Рівненська область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер підприємця згідно витягу з ЄДР - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" (юридична адреса:43006, м. Луцьк, пров.Макарова,5, код ЄДРПОУ 35495114, р/р 26006000002322 в ПАТ Укрсоцбанк, МФО 300023) - 1 354 грн. 60 коп. основного боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 96 грн. 35 коп., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 222 грн. 93 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині вимог в позові відмовити.
Суддя Бережнюк В.В.
повне рішення підписано 12 липня 2011 року