Справа №1-235/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20  липня 2007 року           Місцевий Конотопський міськрайонний суд

в складі головуючого - судді                          Разумової І .Є.

при секретарі                                                   Цукановій О.В.

з участю прокурора                                         Слободюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця і мешканця  АДРЕСА_1,    українця,    громадянина України,  освіта середня ,  одруженого,  маючого малолітню дитину,  не працюючого,  раніше не судимого відповідно до  ст. 89 КК України,  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ПідсуднийОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Даний злочин був вчинений за таких обставин.

ПідсуднийОСОБА_1 за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 19 січня 1998 року зобов»язаний сплачувати на користь потерпілої ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Однак підсудний злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання малолітньої дочки,  з 10 листопада 2006 року не працював,  на обліку в центрі зайнятості не перебував,  з приводу працевлаштування туди не звертався,  на виклики державного виконавця ДВС у Конотопському районі не з»являвся,  на попередження державної виконавчої служби не реагував,  аліменти на утримання дитини не виплачував,  іншу матеріальну допомогу не надавав,  в результаті чого утворилась заборгованість по виплаті аліментів за період з 10 листопада  2006 року по 20 квітня 2007 року в сумі 1100 грн.38 коп.

В судовому засіданніОСОБА_1 визнав свою вину повністю та пояснив,  що знає,  що повинен сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3,  але з листопада 2006 року не виплачував аліменти,  бо не мав такої можливості,  не працював,  існував за рахунок випадкових заробітків,  а в нього ще є друга сім»я та дочка , ІНФОРМАЦІЯ_3,  взагалі на дочку ОСОБА_3не сплачені аліменти з 2002 року. З 2003 року йому не дають спілкуватися з нею. В липні 2007 року він надіслав потерпілій 700 грн.

Винність підсудного,  крім повного визнання ним своєї вини,  доводиться такими доказами.

Під  час  досудового   слідства  потерпіла  ОСОБА_2   пояснила  , що   вона

перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з січня 1994 року по 7 квітня 1999 року,  21 липня 1996 року в них народилася дочка ОСОБА_3,  на утримання якої з відповідача за рішенням Червоноградського міського суду від 7 квітня 1999 року стягнуті аліменти в розмірі 1Л частини від усіх видів заробітку. Починаючи з 10 вересня 2002 року , ОСОБА_1 аліменти сплачував невчасно,  тому виникла заборгованість,  за цей час лише двічі їй приходив поштовий переказ в рахунок сплати аліментів: 15 серпня 2006 року -з ТЗОВ «Мотордеталь - Конотоп» 483 грн.89 коп. та 28 жовтня 2006 року - з Конотопського міського центру зайнятості 49 грн. 74 коп.,  за період з 1 серпня 2006 року підсудний більш нічого не сплачував,  матеріальну допомогу,  подарунки не передавав (а.с. 43).

Згідно виконавчого листа № АЕ-3,  виданого 19 січня 1998 року Червоноградським міським судом, ОСОБА_1 зобов»язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісяця до досягнення нею повноліття (а.с. 22, 23).

Відповідно довідки-розрахунку підсудний має заборгованість по виплаті аліментів за період з 10 листопада 2006 року по 20 квітня 2007 року в сумі 1100 грн.38 коп. (а.с. 63, 64).

Таким чином,  винність підсудного доведена повністю,  його дії слід кваліфікувати за ч.1  ст. 164 КК України,  оскільки він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  обставини,  що пом»якшують та обтяжують покарання.

До пом»якшуючих відповідальність обставин суд відносить те,  щоОСОБА_1 визнав свою вину повністю,  розкаявся у скоєному,  має малолітню дитину.

Обтяжуючих відповідальність обставин не вбачається.

Враховуючи вищевикладене,  ставлення підсудного до вчиненого ним злочину,  суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням,  застосувавши до нього  ст. 75 КК України.

Керуючись  ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1  ст. 164 КК України і призначити покарання - один рік обмеження волі,  з застосуванням  ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням,  якщо він протягом встановлених йому двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов»язок: раз на місяць з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжним заходом засудженому залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через місцевий Конотопський міськрайонний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Вирок виготовлений на комп»ютері та має силу оригіналу.