Ухвала

іменем   україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді                 Єлфімова О.В.,

суддів

за участю прокурора                 Пузиревського Є.Б., Марчук Н.О.,

                Шевченко О.О.,

розглянула в судовому засіданні 21 червня 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на вирок Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2011 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 27 грудня 1999 року за ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 117, ч. 1 ст. 190, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року),

засуджено:

 - за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

   - за ч. 2 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Відповідно до ст. 70 КК України ОСОБА_5 остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 6 років.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 6 серпня 2010 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, зустрів поблизу АДРЕСА_1 раніше незнайому ОСОБА_6 і, з застосуванням ножа та погроз нанесення тілесних ушкоджень, подолавши опір потерпілої, зґвалтував її. Крім того, погрожуючи ножем, заволодів речами потерпілої на загальну суму 2758 грн.

Цей вирок за скаргою прокурора скасовано Апеляційним судом м. Києва та постановлено свій вирок з призначенням ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 152 КК України у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок Апеляційного суду м. Києва скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що вирок суду апеляційної інстанції постановлений без проведення судового слідства і всупереч ст. 334 КПК України є невмотивованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 152 КК України, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюється.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок місцевого суду у зв’язку з м’якістю призначеного ОСОБА_5 покарання, правильно вказав, що місцевим судом належним чином не враховано суспільна небезпека скоєних засудженим злочинів, дані про його особу, а саме те, що він неодноразово був судимий за статеві злочини, висновків для себе не зробив і знов вчинив тяжкі злочини, а тому правильно та обґрунтовано прийшов до висновку про призначення засудженому більш суворішої міри покарання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що всупереч твердженням прокурора, вирок апеляційного суду за своїм змістом відповідає вимогам ст. 334 КПК України.

Даних, які б свідчили, що у справі допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.  

С у д д і:

Єлфімов О.В.              Пузиревський Є.Б.                       Марчук Н.О.