Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Бондаренко Н.М.
при секретарі : Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Державний ощадний банк України” на рішення Рівненського міського суду від 02 червня 2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” про припинення поруки.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 02 червня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” про припинення поруки задоволено.
Визнано припиненою поруку за договором поруки №272/1 від 18 липня 2008 року укладеним між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №272 від 18 липня 2008 року, укладеним між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що укладені додаткові угоди №1 від 09.02.2009 року та №2 від 06.10.2009 року жодним чином не збільшили обсяг відповідальності поручителя, а був змінений порядок погашення основного боргу. Крім того, судом не враховано п.1.1 договору поруки від 18.07.2008 року згідно якого, поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в позові повністю.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що надання додатковими угодами №1,2 від 09.02.09 р. та від 06.10.09 р., без згоди поручителя, відстрочки виконання зобов’язання по основному боргу, ВАТ „Державний ощадний банк України” збільшив обсяг відповідальності поручителя за зобов’язанням.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов’язання передбачені ст. ст. 599-601,604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведених належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
При цьому обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 18 липня 2008 року укладений кредитний договір №272, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 610000 грн. під 20.20% річних з терміном повернення не пізніше 17 липня 2028 року.
18 липня 2008 року на забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого п.1.1 передбачено, що поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Пунктом 6.5 договору поруки сторони підтвердили, що поручителю добре відомі всі умови кредитного договору.
Крім того, у п.3.1 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає по зобов’язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Проте, у п. 2.7 договору поруки сторони передбачили, що кредитор або боржник зобов’язанні негайно повідомити поручителя про зміну зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Однак, у п. 4.1 договору сторони обумовили, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання за кредитним договором та у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.(п.4.4)
09 лютого та 06 жовтня 2009 року між банком та ОСОБА_2 укладено додаткові угоди №1 та №2 згідно яких відстрочено погашення суми основного боргу за кредитним договором №272 та збільшено щомісячну суму погашення кредиту.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що додатковими угодами № 1та №2 про внесення змін до кредитного договору №272 від 18 липня 2008 року про відстрочення погашення основного боргу з 01 лютого 209 р. по 01 серпня 2009 р. та з 01 серпня 2009 р. по 01 лютого 2010 року початку терміну погашення основного боргу та збільшення щомісячної суми погашення кредиту, укладеною без згоди ОСОБА_1 не змінилася ні сума кредиту, ні строк його повернення, а відбулася лише відстрочка початку погашення основного боргу по кредиту, у наслідок чого не збільшився й обсяг відповідальності поручителя, тому згідно вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України ця угода не є підставою для припинення договору поруки.
Будь-яких доказів які б свідчили про збільшення обсягу відповідальності поручителя позивач суду не надав і судом їх не здобуто.
Крім того, згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором
Проте такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено.
Припинення правовідносин застосовується, як правило у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов’язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів, про визнання угоди такою, що не підлягає виконанню тощо.
Таким чином, припинення правовідносин (зобов’язань) здійснюється у спосіб визначений договором чи законом.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 559, 598-601 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ВАТ „Державний ощадний банк України” задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 02 червня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” про припинення поруки відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :