МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

"10" червня 2011 р.                                                                                     Справа № 2-289/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          10 червня 2011 року        Макарівський районний суд Київської області в складі судді ДЗЮБИ Н.М. при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним,

В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за р.№1137, належне їй домоволодіння в АДРЕСА_1 від її імені було продане відповідачем ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3. Як зазначено у вказаному договорі правовою підставою здійснення вказаного правочину була довіреність,посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4 01.11.2007 р. за р.№786. Нею до Макарівського районного суду був поданий позов про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним на підставі того, що довіреність №786 від 01.11.2007 року  для здійснення від її імені будь-якого відчуження даного домоволодіння нею не видавалась, а тому не могла бути підставою для вчинення договору купівлі-продажу від її імені. Під час розгляду справи судом встановлено з пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_4, що в договорі купівлі-продажу від 27.08.2008 року  довіреність №786 від 01.11.2007 р. зазначена помилково, а гр.ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності №328 від 29.05.2007 року, про що нотаріусом в договорі зроблено застереження. Рішенням Макарівського райсуду від 12.06.2009 року в задоволенні позову їй відмовлено. Дійсно,29.05.2007 року нею була видана довіреність на гр.ОСОБА_2 для представництва її інтересів в організаціях та установах. Відповідач ОСОБА_2 вийшов за межі повноважень, наданих йому даною довіреністю, та незаконно уклав оспорюваний договір купівлі-продажу домоволодіння та привласнив отримані за нього кошти. Тому вона звернулась до суду з вказаним позовом та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу її домоволодіння від 27.08.2008 року.

            Пізніше позивач уточнила та доповнила свої позовні вимоги, посилаючись на те, що своїми діями ОСОБА_2 заподіяв їй моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона безпідставно позбавлена своєї власності, довгий час повинна відстоювати свої права в установах, організаціях та суді. В результаті дій ОСОБА_2 вона пережила душевний та нервовий струс, повинна була звертатись в медичні установи в зв»язку з хворобою серця. Заподіяну їй моральну шкоду оцінює в 50 тис.грн..

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали. Позивач також підтвердила суду, що вона брала кредит на суму 75000 грн. в Повному товаристві «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів ОСОБА_2 і компанія»в 2007 році під заставу жилого будинку. ОСОБА_2 вимагав видати довіреність для представництва її інтересів в інших організаціях ( для отримання довідок, участі в зборах, тощо). Вона писала заяви про продаж будинку в зв»язку з тим, що погасити кредит не було можливості. 27.08.2008 року її будинок був проданий, але про це її ніхто не повідомив ні до укладення договору купівлі-продажу, ні після. В оцінці майна вона участі не брала. Директор ПТ ОСОБА_2 продав її будинок своєму заступнику ОСОБА_3 як фізичній особі, а вона мала справу по кредиту з юридичною особою. Згідно довіреності вона не уповноважувала ОСОБА_2 отримувати її гроші за будинок. Довіреність №328 від 29.05.2007 року ОСОБА_2 на представлення її інтересів вона давала без тиску, але в результаті обману, знайомилась з чорновим текстом довіреності. Довіреність вона скасувала після посвідчення договору купівлі-продажу будинку.

         Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що ОСОБА_1 отримала в ПТ «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів ОСОБА_2 і компанія»кредит в розмірі 75000 грн., була попереджена, що в разі непогашення кредиту буде реалізоване заставне майно-жилий будинок позивачки. ОСОБА_1 на ОСОБА_2 29.05.2007 року видала довіреність на розпорядження майном-це була умова видачі кредиту. 29.05.2007 року був укладений договір кредиту з ОСОБА_1 та договір іпотеки. Позивачка ознайомилась з положенням про ломбард. ОСОБА_1 не сплачувала відсотки по кредиту, неодноразово попереджувалась про реалізацію предмета застави, про що свідчать заяви ОСОБА_1.На час реалізації будинку заборгованість позивачки ломбарду становила 270000 грн..Реалізація заставного майна відбувалась відповідно до цивільного законодавства, бо іншого шляху погасити заборгованість та кредит перед банками не було. Гроші були передані в ПТ для погашення заборгованості ОСОБА_1, з якою велись переговори про викуп будинку у нього як приватної особи. Технічна помилка в договорі купівлі-продажу не впливала на суть правочину.

          Адвокат відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3-ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, так як не вбачав підстав для задоволення позову. Доказів порушення відповідачами вимог законодавства позивачем суду не надано, просив в задоволенні позову відмовити.

          Третя особа –Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4 –позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що нотаріально посвідчені документи підписуються на синьому бланку та білому папері в присутності приватного нотаріуса та 2 помічників. Вона посвідчувала договір іпотеки та довіреність від 29.05.2007 року від імені ОСОБА_1. В довіреності прописано обсяг всіх повноважень довіреної особи щодо відчуження майна. На момент посвідчення договору купівлі-продажу була надана довіреність №328 від 29.05.2007 року, яка на той час не була скасована. В даті та номері довіреності в тексті договору купівлі-продажу була допущена помилка, так як вона була на 9-му місяці вагітності, спрацював людський фактор, про що нею було зроблено застереження. Ні в цивільному кодексі, ні в інструкції, ні в ЗУ «Про нотаріат»немає вимоги вказувати метраж жилого будинку ( загальну, жилу площу). Повідомляти про вчинення правочину вона нікого не повинна. Діяла вона в межах діючого законодавства.

          Вислухавши пояснення позивача,відповідача та їх представників, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що  29.05.2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ПТ «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів ОСОБА_2 і компанія»був укладений договір про надання позивачу ломбардом фінансового кредиту  на суму 750000 грн.. В цей же день був укладений договір застави жилого будинку в АДРЕСА_1, що належав позивачу, та ОСОБА_1 видана нотаріально посвідчена довіреність на ім"я ОСОБА_2 на розпорядження належним їй жилим будинком. Отриманий кредит вчасно не погашався, в зв"язку з чим з метою погашення кредиту жилий будинок ОСОБА_1 був проданий  27.08.2008 року , про що свідчить договір купівлі-продажу. Жилий будинок  продавався гр-ном ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1, по довіреності №328 від 29.05.2007 року, відповідачу ОСОБА_3. Дані факти сторонами не оспорюються.

         Твердження позивачки ОСОБА_1 щодо того, що довіреність №328 від 29.05.2007 року видана нею під впливом обману, що довірена особа ОСОБА_2 діяв з перевищенням своїх повноважень , нічим не підтверджені (з чим погодилась і позивачка)  та спростовується текстом самої довіреності.

         Пояснення позивачки щодо того, що з нею не погоджували питання реалізації за борги жилого будинку, що відчуження будинку відбулось незаконно, спростовуються поясненнями відповідача ОСОБА_3, фактом не скасування довіреності на розпорядження жилим будинком з 29.05.2007 року до 22.12.2008 року, договором іпотеки, наявністю заборгованості за кредитом, про що позивачка знала, тощо. Технічна помилка в написанні дати та номера довіреності, оговорена приватним нотаріусом, не тягне за собою недійсності правочину.

          Позивачем не надано суду доказів того, що договір купівлі-продажу належного їй жилого будинку вчинений з порушенням закону, а тому позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку недійсним задоволенню не підлягають.

          Безпідставними та бездоказовими є і вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди, а тому вони теж не підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.ст.239,244,245,248,249,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,58-60,79,209,215,294 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

            ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус КМНО ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійним відмовити.

             На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

             Рішення набирає чинності відповідно до ст.223 ЦПК України.

             Суддя                                                                                                                        Н.М.ДЗЮБА