ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.07.11 р. Справа № 17/116
Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ
до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк
про стягнення 5324,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 – довіреність
від відповідача – ОСОБА_2 – довіреність
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ звернулось з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк про стягнення 5324,28 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача у вагоні №64453970, яка підтверджена комерційним актом, та виникла у зв’язку з незбереженням залізницею вантажу під час перевезення.
Відповідач надав відзив (а.с.32-33), у якому позов не визнав із посиланням на те, що навантаження здійснене засобами відправника без участі залізниці, відповідно до статті 24 Статуту залізниць України відправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що вказані вантажовідправником у накладній; вагон технічно справний, про що свідчить акт про технічний стан вагону.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
18.12.2010р. зі станції Фащівка Донецької залізниці вантажовідправнком – Державним підприємством „Ровенькиантрацит” за залізничною накладною №52959638 на адресу Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ (Відкритого акціонерного товариства „„Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ), станція призначення – Комунарськ Донецької залізниці, був відправлений вантаж – антрацит, який прибув на станцію призначення 19.12.2010р..
На станції призначення – Комунарськ Донецької залізниці, на підставі актів загальної форми: №321 від 19.12.2010р. та №11 від 21.12.2010р., у зв’язку із виявленням у вагоні №64453970: навантаження нижче бортів на 200мм, рівномірне, маркіроване, з лівої сторони по ходу поїзда над 7 люком лійка 1500Ч1500 до підлоги вагону, нещільне зіткнення люка до підлоги, зазор 20мм, теч вантажу, на підставі чого був складений комерційний акт БА №785179/24 від 21.12.2010р., з якого вбачається: недостачі у розмірі 6750кг (по документу: брутто – не вказано, нетто – 64000кг, тара – 21100кг, фактично: брутто – 78350кг, нетто – 57250кг, тара – 21100кг).
Комерційний акт підписаний, начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представником одержувача.
Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу (з урахуванням норми недостачі 1%) у розмірі 5324,28 грн.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.
Виявлені на станції призначення несправність вагону, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
У відповідності до статті 32 Статут залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.
Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.
Стаття 115 Статуту встановлює, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно наданого Державним підприємством „Ровенькиантрацит” листа вбачається, що ціна 1т. вугілля марки АС відвантаженого Державним підприємством „Ровенькиантрацит” у вагоні №64453970 по залізничній накладній №52959638 склала 842,38 грн. з ПДВ.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5146,94 грн. із розрахунку: 6,11т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1%) х 842,38 грн. (вартість 1т. з ПДВ).
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р260030000173 у Донецькому філіалі АБ”Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ, Луганської області, вул.. Шмідта, 4; р/р2600919055 у Луганській обласній дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) 5146,94 грн. (вартість нестачі вугілля - антрацит); 98,60 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 228.14 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Суддя Татенко В.М.
(повний текст рішення оформлений та підписаний 20.07.2011р.)