Справа № 2-918/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
4 червня 2007 р. м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Халаджи О.В. при секретарі Мітченковій Н.А. з участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської Ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач позов визнав.
Позивач в судовому засіданні, в обгрунтування позову пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, який постійно мешкав на день смерті у АДРЕСА_1.
Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, що складається із 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, належної йому по праву спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло від 10.10.95 року № 3/24-818.
Інша 1/2 частка квартири належить по праву спільної сумісної власності позивачці.
На спадкування за законом першої черги післі смерті ОСОБА_3 має право лише позивачка. Інших спадкоємців, окрім неї, на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 не має.
Відповідно до статей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом шестимісячний строк позивач прийняв спадщину, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, розпорядився речами звичайної домашньої обстановки та вжитку.
За таких обставин позивач вважає, що вона прийняла спадщину відповідно до статей 548,549 Цивільного кодексу Української РСР.
Не зважаючи на факт прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку позивач не може отримати з причин відсутності виділу в натурі частки спадкодавця із майна спільної сумісної власності.
Тому просить визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3, який постійно мешкав на день смерті у АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина, що складається із 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, належної йому по праву спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10.10.95 року № 3/24-818. (ас. 7)
Інша 1А частка квартири належить по праву спільної сумісної власності позивачці по справі (а.с. 8).
На спадкування за законом першої черги післі смерті ОСОБА_3 має право позивачка, його дружина та його син ОСОБА_4, який у встановленому законом порядку відмовився від своєї частини спадщини (а.с. 11).
Відповідно до статей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом шестимісячний строк позивач прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, розпорядилася
2
речами звичайної домашньої обстановки та вжитку. На час відкриття спадщини позивач постійно мешкала у квартирі АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 доводиться чоловіком позивачці, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 6)
Відповідно до приписів ст. З Закону України «Про власність», майно може належите на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам.
За змістом чинної на той час статті 112 Цивільного кодексу Української РСР, розрізнялася спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Згідно статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільному сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.
За таких правових підстав позивачці та її чоловіку, було передано в спільну сумісну власніть квартиру АДРЕСА_1.
За змістом статті 369 Цивільного кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Відповідно до приписів статі 372 Цивільного кодексу України, у разі пододілу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Таким чином суд вважає, що ОСОБА_3 володів 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 на правах спільної сумісної власності і тому вимога позивача підлягають задоволенню, та за нею слід визнати право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі ст.ст. 524, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 392 Цивільного кодексу України, та керуючисть ст.ст.10, 11, 57, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Димитровської міської Ради про визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.