Справа №2-3517/2011 року

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року               Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування, –

в с т а н о в и в:

        У травні 2011 року позивач товариство з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” (надалі –ТДВ „Альянс Україна”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 31.01.2008 року між ТДВ „Альянс Україна” та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту, №0068004, предметом якого є страхування ризиків, пов’язаних з володінням, користуванням, розпорядженням належним страхувальнику на праві власності автомобілем марки „SKODA Octavia”, д.р.н. НОМЕР_1.

        15.11.2008 року в м. Києві на вул. Рокосовського трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки „SKODA Octavia”, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням                 ОСОБА_2 та автомобіля марки „SUBARU Tribeca”, д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

        Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.12.2008 року ОСОБА_1 був визнаний у винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

        Позивач зазначив, що вказана подія за участю застрахованого автомобіля визнана ТДВ „Альянс Україна” страховою, про що був складений страховий акт від 31.01.2008 №200-5566-0 року, та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

        Сума страхового відшкодування у розмірі 45387,34 грн. була сплачена ТДВ „Альянс Україна” ОСОБА_2

        На підставі ст.27 Закону України „Про страхування”, ст.ст.993, 1191 Цивільного кодексу України позивач стверджував, що оскільки він виплатив страхувальнику за договором страхування від 31.01.2008 року №0068004 страхове відшкодування, до нього у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, котрим є ОСОБА_1

        З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 45387,34 грн. на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування та                573,81 грн. судових витрат, сплачених позивачем про зверненні до суду.

        В процесі розгляду справи представник позивача подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, зазначила, що цивільна відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля марки „SUBARU Tribeca”, д.р.н. НОМЕР_2, була застрахована ЗАТ “Фінансова група “Страхові традиції”, а тому ця страхова компанія повинна була відшкодувати позивачеві понесені ним витрати, пов’язані із сплатою страхового відшкодування, у межах ліміту відповідальності, тобто у сумі, що не перевищує 25500,00 грн., а тому просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 20397,34 грн. на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування та 323,97 грн. судових витрат, сплачених позивачем про зверненні до суду.

        Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2008 року між ТДВ „Альянс Україна” та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту, №0068004, предметом якого є страхування ризиків, пов’язаних з володінням, користуванням, розпорядженням належним страхувальнику на праві власності автомобілем марки „SKODA Octavia”, д.р.н. НОМЕР_1. У відповідності до ч.1 ст.981 Цивільного кодексу України договір страхування був укладений шляхом видачі страховиком страхувальнику страхового поліса (а.с.5).

        15.11.2008 року в м. Києві на вул. Рокосовського трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки „SKODA Octavia”, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням                 ОСОБА_2 та автомобіля марки „SUBARU Tribeca”, д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

        Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.12.2008 року ОСОБА_1 був визнаний у винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.41).

        Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

        Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 15.11.2008 року за участю автомобіля марки „SKODA Octavia”, д.р.н. НОМЕР_1, та автомобіля марки „SUBARU Tribeca”, д.р.н. НОМЕР_2, є водій ОСОБА_1

        Ч.2 ст.8 Закону України „Про страхування” визначено, що страховий випадок –подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

        У відповідності до положень ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.25 Закону України „Про страхування”, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.

        Враховуючи те, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки „SKODA Octavia”, д.р.н. НОМЕР_1, спричинено механічних пошкоджень, страховиком за договором страхування від 31.01.2008 року №0068004 ТДВ „Альянс Україна” складено страховий акт від 31.01.2008 №200-5566-0 року, яким даний випадок визнаний страховим, та прийнято рішення про виплату страхувальнику ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у сумі 45387,34 грн. (а.с.35).

        У відповідності до п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України та п.3 ч.1 ст.20 Закону України „Про страхування” страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.

        З наказу ТДВ „Альянс Україна” від 15.12.2008 року №200556608, вбачається, що позивач здійснив виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 45387,34 грн. (а.с.37).

        Ст.27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

        Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

        Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

        Потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 15.11.2008 року, є                        ОСОБА_2, а оскільки ТДВ „Альянс Україна” сплатило йому страхове відшкодування, право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1, перейшло до зазначеного страховика.

        Однак, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля марки „SUBARU Tribeca”, д.р.н. НОМЕР_2, була застрахована ЗАТ “Фінансова група “Страхові традиції” згідно з полісом №ВС/0603170 від 23.07.2008 року, а тому саме ця страхова компанія повинна відшкодувати                        ТДВ „Альянс Україна” в порядку регресу витрати, пов’язані із виплатою страхового відшкодування, у межах ліміту відповідальності страховика, тобто у сумі, що не перевищує 25500,00 грн.

        У відповідності до ст.12 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

        Як вбачається з полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0603170 від 23.07.2008 року, розмір франшизи у ньому складає 510,00 грн.

        Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь              ТДВ „Альянс Україна” 20397,34 грн. (45387,34 грн. –25500,00 грн. + 510,00 грн. = 20397,43 грн.) на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування.

        Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 323,97 грн. судових витрат, сплачених позивачем про зверненні до суду.

        З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.16, 979-985, 988-992, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.16, 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст.6, 7, 9, 12 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів”, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,                суд, –

в и р і ш и в:

        Позов товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування –задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” 20397 (двадцять тисяч триста дев’яносто сім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” судові витрати у розмірі 323 (триста двадцять три) гривні 97 (дев’яносто сім) копійок.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                              Т.В. Андрейчук

 19.07.2011 Справа № 2-3517/11