Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

06 липня 2011 року                                                                                           м. Рівне

   Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі

          головуючого судді                         Ковалевича С.П.

          суддів                                              Рожина Ю.М., Собіни І.М.

          при секретарі                                 Сеньків Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду від  04 лютого 2010  року в справі за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

                                                              ВСТАНОВИЛА :

           Постановою Дубровицького районного суду від 04 лютого 2010 року позов задоволено частково.

           Стягнуто з відповідача на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно в сумі 2398,15 грн.

            В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.

          Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.          

          Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.                                        

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то  вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З          урахуванням зазначеного апеляційний суд прийшов до висновку, що з моменту визнання неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" до кінця року, відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що відповідно до ч.7 ст. 9 КАС необхідно застосувати аналогію закону і примінити до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Разом з тим, з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.

          Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає за необхідне визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахуванні та виплату належних позивачу сум відповідно до закону.

Щодо вимог за 2006, 2007 роки, то вони підлягають залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на час винесення постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, а тому вимоги позивача, що виходять за межі річного строку звернення, згідно вимог  ст. 100 КАС України,  залишає  без розгляду, оскільки підстав для поновлення такого строку не вбачає.

           Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.

           Керуючись ст.ст. 198, 202, 207 КАС України,  колегія суддів

                                                                          ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну  скаргу управління Пенсійного Фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області задовольнити частково.

          Постанову Дубровицького районного  суду від 04 лютого 2010 року  скасувати.

          Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1   задовольнити частково.

          Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення  до пенсії  в розмірі , визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».                    

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  підвищення до пенсії  в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із урахуванням виплачених  надбавок до пенсії , як дитині війни.

Позов ОСОБА_1 про стягнення надбавок за період з  02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року  та з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно залишити без розгляду.          

            В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

            Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий

            Судді: