Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Ковалевича С.П.
суддів Оніпко О.В., Рожина Ю.М.
при секретарі Сеньків Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області та Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації на постанову Володимирецького районного суду від 23 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області та Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсій, зобов”язання здійснити перерахунок пенсії, визнання дій протиправними та зобов”язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Володимирецького районного суду від 23 липня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2008-2009 рік в розмірах, встановлених ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації на користь позивача компенсацію за шкоду, заподіяну здоров”ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі чотирьох мінімальних зарплат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги, з урахуванням здійснених виплат.
Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Володимирецькому районі по відмові в перерахунку пенсії і додаткової пенсії позивачу, як постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІІ групи, починаючи з 22 травня 2008 року.
Зобов”язано Управління пенсійного фонду України у Володимирецькому районі зробити перерахунок та виплати позивачу пенсію по інвалідності, передбаченої ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку 6 мінімальних розмірів державної пенсії за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність в період з 22 травня 2008 року по час постановлення рішення судом з урахуванням здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп..
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області та з Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації солідарно на користь позивача понесені нею витрати при подачі позову в сумі 120 грн.
В поданих апеляційних скаргах відповідачі вказують, що оскаржувану постанову вважають незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач є особами, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в таких розмірах: інвалідам ІІ групи –75 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи - 50 %.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим: для ІІ групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, для інвалідів ІІІ групи - 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, правильним та таким, що відповідає Закону, є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким звужено соціальні гарантії інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»положення ч.4 ст.54 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.
Рішенням Конституційного Суду України №10 рн/2008 рік від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України набули чинності з дня їх прийняття, а тому нормативні акти, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня прийняття рішень Конституційним Судом України, тобто з 9.07.2007 р., з 22.05.2008 р.; а у 2009 –2010 роках розмір пенсій, встановлений ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими законами не обмежувався.
Місцевий суд правильно виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а висновок суду що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбаченої ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є обґрунтованим.
Положення ч.3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсій за віком, встановлено ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, судом вірно встановлено, що позивач, яка постраждала від аварії на ЧАЕС, інвалід ІІІ групи, інвалідність якої пов’язана із Чорнобильською катастрофою, має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, що виплачується в розмірі відповідно 4 мінімальних заробітних плат органами соціального захисту населення.
Так як Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В зв’язку із цим, нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 рр. має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону.
Враховуючи, що рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, наведених у ньому, колегія суддів підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачає.
Керуючись ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області та управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації відхилити.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: