Справа №22-ц-1335/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда

Категорія - 48 Суддя-доповідач - Семеній

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого -  Семеній Л. І.,

суддів -  Шевченка  В. А.,  Лузан  Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до його повноліття, починаючи стягнення з 12 січня 2011 року.

Вирішено питання судових витрат.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодилася та оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права, судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., щомісячно, до його повноліття, починаючи стягнення з 06 грудня 2011 року.

Зазначає, що судом не взято до уваги, що відповідач має додатковий дохід, який не відображений у довідці про доходи з місця роботи. Позивач несе значні витрати на лікування дитини, її утримання, що в сукупності складає не менше 4500 грн. Крім того, позов подано до суду 06 грудня 2010 року, тому аліменти слід стягнути з дня подання позовної заяви.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, який підтримав скаргу з мотивів в ній наведених, та представника відповідача ОСОБА_5, яка заперечила проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 березня 2006 року.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2010 року шлюб між ними розірвано (а.с.26, 44).

Від цього шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Дитина знаходиться на  утриманні матері та проживає разом з нею, окремо від відповідача.

Відповідач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробниче об’єднання «Шоколад» на посаді фотографа з 01 грудня 2010 року та має постійний заробіток (а.с.49).

Частина 1 ст. 180 СК України передбачає обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд має враховувати: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, дійшов до правильного висновку про обов’язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, у частці від заробітку, оскільки батько дитини офіційно працює та має постійний дохід.

Посилання апелянта на те, що відповідач має додатковий дохід, тому зобов’язаний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі належними та допустимими доказами не підтверджені. Наявні в матеріалах справи витяги з інтернет-сайту про розцінки послуг фотографа ОСОБА_3, не є належним доказом додаткового заробітку, оскільки відсутні факти реального надання таких послуг та отримання відповідачем коштів за їх надання.

Визначений судом розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина враховує усі визначені ст.182 СК України істотні обставини, у тому числі і матеріальне становище дитини, позивача та відповідача, їх стан здоров’я.

Доводи апеляційної скарги про те, що позовна заява була подана до суду 06 грудня 2010 року спростовуються наявним в матеріалах справи доказом одержання позовної заяви ОСОБА_1 Зарічним районним судом м. Суми, а саме: штамп суду за вхідним №1009 від 12 січня 2011 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -