Справа №11-627Головуючий у І інстанціїБиба
Категорія51Доповідач у 2 інстанції Полосенко
23.06.2011
УХВАЛА
Іменем України
22 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого –судді Ігнатюка О. В.,
суддів –Полосенка В. С., Матюшка М. П., при секретарі Яценко Л. В.,
за участю –прокурора Нечепоренко С. П., засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Миронівського районного суду Київської області від 30 березня 2011 року яким засуджено:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Закомирня Володарсько-Волинського району Житомирської області, громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого Миронівським районним судом Київської області за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
за ч. 1 ст. 309 КК України у до 2 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 317 КК України у до 3 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 307 КК України у до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднана не відбуте покарання за вироком Миронівського районного суду від 24 червня 2010 року за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 510 грн.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Стягнуто з засудженого на користь експертної установи ЕКЦ ГУ МВС України в Київській області судові витрати за проведення експертизи 696 грн. 99 коп. та вартість судово-хімічної експертизи - 637 грн. 96 коп.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
встановила:
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що на початку вересня 2010 року, знаходячись на пустирі поблизу недіючого хімічного складу, що в с. Кип’ячка Миронівського району Київської області, незаконно придбав, шляхом відокремлення руками верхніх частин та листя від рослин коноплі і поклавши їх до поліетиленового пакету переніс до будинку, що розташований на АДРЕСА_1 в якому він зареєстрований та проживає, та який належав, померлому в липні 2004 року ОСОБА_2, вітчиму ОСОБА_1, де заховав одну частину наркотичної речовини в господарському приміщенні, другу частину наркотичної речовини на горищі будинку, третю частину наркотичної речовини зберігав в кишені своїх штанів для власного вживання шляхом куріння без мети збуту.
17 листопада 2010 року о 15 годині від 8 жовтня 2010 року, працівники міліції провівши огляд вище вказаного будинку виявили на горищі будинку та в господарському приміщенні і вилучили прозорий безбарвний пакунок з полімерного матеріалу та паперовий згорток, всередині яких знаходилась суха подрібнена рослинна маса, яка згідно висновку експерта № 535/х від 22 листопада 2010 року є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, вагою 17.6 г., 06 г. та 1.3 г. відповідно.
Після вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України 01.10.2010 року ОСОБА_1 збув частину наркотичної речовини, яку зберігав на горищі будинку в якому він проживає та зареєстрований.
1 жовтня 2010 року близько 17 години ЗО хвилин згідно Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність від 18 лютого 1992 року, працівниками "Миронівського РВГУ МВС України у Київській області було проведено оперативну закупівлю наркотичних засобів, в ході якої ОСОБА_1 на горищі свого будинку, збув за 5 0 гривень покупцю під вигаданим прізвищем ОСОБА_3 у двох поліетиленових пакетах речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 17 68х від 23 листопада 2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабіс, вага якого в перерахунку на суху речовину становить 1.7 та 1.3 г, а всього 3.0 г.
ОСОБА_1 протягом вересня-жовтня 2010 року, точні дати не встановлені, надавав ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 приміщення, а саме горище будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 і в якому він зареєстрований та проживає, для незаконного вживання наркотичного засобу канабісу, шляхом його паління через виготовлений ним саморобний пристрій.
Прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та постановити новий вирок, яким призначити остаточне покарання на підставі ст.ст. 70,71 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафу у розмірі 510 грн.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що призначаючи покарання ОСОБА_1, суд належним чином не врахував всі обставини вчинення злочину, особу винного, а також суспільну небезпеку та тяжкість вчинених злочинів.
Судом не було враховано, що ОСОБА_1 має негативні характеристики, раніше був притягнутий до кримінальної відповідальності, тому було зроблено неправильний висновок про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в частині застосування судом першої інстанції ст. 71 КК України, думку прокурора, яка просить виключити з вироку додаткове покарання у виді конфіскації майна та посилання суду на ст. 71 КК України, виступ засудженого, який просив залишити в силі засудження його з іспитовим строком, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду в частині доведеності вини і кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України є правильними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років суд вправі звільнити особу від його відбування з випробуванням, якщо з урахуванням тяжкості злочину особи винного та інших обставин дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Суд призначив ОСОБА_1 покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від його відбування з випробуванням. Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 визнав себе винним, дав послідовні покази, чим сприяв слідству і тяжких наслідків від його злочинних дій не настало.
Саме ці обставини, за переконанням місцевого суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, з чим апеляційний суд вважає за можливе погодитись.
Разом з тим, судом при призначенні міри покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 75 КК України, як додаткову міру покарання призначено конфіскацію майна, що суперечить вимогам ст. 77 КК України, зі змісту якої слідує, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання –конфіскація майна не застосовується.
За таких обстави апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зміни вироку суду першої інстанції та виключенню із вироку призначеного ОСОБА_1 за ст. 307 ч. 2 КК України додаткового покарання –конфіскацію майна.
Крім того, судом першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано ОСОБА_1 невідбуте покарання за вироком Миронівського районного суду від 24 червня 2010 року за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 510 грн. При цьому в порушення вимог зазначеної вище статті, суд не визначив остаточного покарання за сукупністю вироків.
Разом з тим, як убачається із дослідженої в судовому засіданні апеляційноного суду постанови головного державного виконавця від 29.04.2011 року, із засудженого ОСОБА_1 було стягнуто штраф в сумі 510 грн. згідно вироку Миронівського районного суду від 24 червня 2010 року. Тобто вказаний вирок станом на 29 квітня 2011 року 2011 року був виконаний.
У зв’язку з наведеним апеляційний суд вважає за необхідне виключити із вироку посилання на ст. 71 КК України щодо приєднання ОСОБА_1 невідбутого покарання за вказаним вище вироком.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити частково. Вирок Миронівського районного суду Київської області від 30 березня 2011 року відносно ОСОБА_1 змінити. Виключити із вироку додаткове покарання, призначене за ч. 2 ст. 307 КК України –конфіскацію майна, а також посилання на ст. 71 КК України стосовно приєднання ОСОБА_1 невідбутого покарання за вироком Миронівського суду від 24 червня 2010 року за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 510 грн. Вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання, визначеного судом першої інстанції у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна з застосуванням ст. ст. 75 і 76 КК України. В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вірно за належними підписами.
Суддя В. Полосенко