Справа №33-383Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.

Категорія368Доповідач у 2 інстанціїПолосенко

23.06.2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

      23 червня 2011 року  м. Київ.   

    Апеляційний суд Київської області   

в    складі:    головуючого судді судової палати з кримінальних справ Полосенка В. С., з участю прокурора Калітенка С. О., представника правопорушника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за протестом заступника прокурора Київської області на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року,

в с т а н о в и в:  

        Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня  2011 року на  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Нідерландів, місце народження: Шрі-Ланка, м. Халаватха, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, власник компанії «Luitage»м. Амстердам за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України, накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.

       Відповідно до зазначеної постанови правопорушення було вчинено за наступних обставин.

      10 квітня 2011 року о 21 год. 00 хв. у ОСОБА_4, який прилетів в Україну з Латвії, м.Рига, літаком а/к «Air Baltic», рейсом № 404, та своїми діями обрав проходження митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зелений коридор», де не передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро переміщення через митний кордон України, під час митного контролю його речей у залі «Відліт»терміналу «В»ДП МА «Бориспіль», після перетину ним білої смуги було виявлено валюту, готівкою в сумі 14500 євро та 21 долар США, які знаходилися у одному з відділень гаманця, що був в кишені брюк одягнених на пасажирі. ОСОБА_4 митної декларації не заповнював.

      Обґрунтовуючи своє рішення про визначення виду адміністративного стягнення, не пов’язаного з конфіскацією вилученої валюти, суд послався на визнання ОСОБА_4 вини та щире каяття, правопорушення скоєне вперше та з необережності, а також намір останнього здійснювати підприємницьку діяльність в Україні.

      В протесті прокурор просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді конфіскації вилученої у ОСОБА_4 валюти в сумі 4500 євро та 21 долара США.

        В обґрунтування протесту прокурор вказує на те, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_4  до відповідальності за ст. 339 МК України у повній  мірі судом  не дотримано вимог закону.

        Зазначає, що із пояснень правопорушника вбачається, що він знав про наявність у нього такої кількості валюти, а твердження про незнання законів України та визнання вини і щире каяття є лише способом захисту, з метою ухилитися від більш суворого покарання –конфіскації.  

         Крім цього, правопорушником не надано підтвердження походження  валютних коштів, як передбачено постановою Правління Національного банку України від 27.05.08 № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України».

         Вказує, що судом першої інстанції необ’єктивно та невмотивовано застосовано занадто м’ягке стягнення у вигляді штрафу.

          Також прокурор зазначає, що у постанові суду  невірно зазначено прізвище особи правопорушника, оскільки відповідно до протоколу про порушення митних правил та паспортних даних, справжнім прізвищем правопорушника є Гамагае.

       Вислухавши пояснення прокурора в підтримку протесту, адвоката, який вважає постанову суду законною, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

       Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

      Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 цього ж кодексу, судом забезпечується всебічне, повне і об’єктивне дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії паспорта ОСОБА_4 (а.с. 25), він неодноразово перетинав митний  кордон України, знав митні правила, але не виконав їх, що свідчить про умисне порушення порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного митного  контролю.

Тому визнання ним вини і щире каяття судом першої інстанції оцінено необ’єктивно.

         Відповідно до п. 4 р. 2 Постанови Правління Національного банку України від 27.05.08 № 148 «Про затвердження Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України»фізична особа, юридична особа ввозять в Україну і вивозять за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

         Ні ОСОБА_4, ні його представник таких доказів суду першої інстанції не надали.  Не представлено таких даних також і під час апеляційного розгляду справи.

         За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що протест прокурора підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нової постанови.

       Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Протест прокурора задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року щодо ОСОБА_4 скасувати.

Прийняти у справі нову постанову.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України.

Накласти стягнення у вигляді конфіскації у ОСОБА_4 валюти в сумі 4500 євро та 21 долара США.

       Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

      Вірно за належним підписом.

      Суддя                                                                                Полосенко В.С.