Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22 а-6611\11                   Головуючий у суді І-ї інстанції  Крімченко С.А.

                                                                                 Доповідач Чельник  О. І.   

УХВАЛА

іменем України

24.06.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого:  Полежая В.Д.

          суддів:  Чельник О.І., Письменного О.А.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія  на рішення Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 15 червня  2010   року  за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :  

           13 травня 2010  року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії з 09.07.2007 року за три роки та зобов’язати проводити такі нарахування в подальшому.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 15 червня  2010   року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу  підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 по 13 травня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

Позивачем рішення суду не оскаржено.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.  

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.  Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення  суду не встановлено.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206  КАС  України, колегія суддів, -      

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія   відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 15 червня  2010   року   залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. 

Головуючий :                  

Судді :