МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011           Справа №  1-52/2011

Макарівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді           Тандира О.В.,

при секретарі           Веринкиній І.О.,

за участю прокурора          Шила А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Копилів Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня повна, працюючого на фактичних заробітках, неодруженого, невійськовозобов’язаного, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,  зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

30 січня 2011 року, близько 18 год. 00 хв. в с. Копилів Макарівського району Київської області гр. ОСОБА_1, з корисливих мотивів з метою вчинення крадіжки, пройшов на територію Копилівської ЗОШ, що знаходиться по вул. Жовтнева, 84, звідки таємно викрав переднє ліве та праве крило до автомобіля ГАЗ-52, вартістю 100 грн. кожне, та металеве облицювання радіатора до автомобіля ГАЗ-52, вартістю 120 грн., що перебували на балансі вказаної школи, чим спричинив їй матеріальних збитків на суму 320 грн.  

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав, щиро розкаявся  у скоєному і підтвердив викладене, пояснивши, що перебуваючи на території Копилівської ЗОШ, що знаходиться по вул. Жовтнева, 84 у с. Копилів Макарівського району Київської області він помітив біля гаража передні крила та металеве облицювання радіатора до автомобіля ГАЗ-52, після чого він вирішив їх вкрасти. Повернувшись додому він взяв дитячі санки та повернувся на територію школи звідки вивіз на цих санчатах два передніх крила та металеве облицювання радіатора до автомобіля ГАЗ-52. Викрадені частини автомобіля він продав ОСОБА_2 за 75 грн., які використав на власні потреби.

          Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

          В зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини інші докази по справі не досліджуються відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

          За результатами судового слідства суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання підсудному суд враховує, суспільну небезпечність вчиненого злочину, який злочином середньої тяжкості, особу підсудного, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

ОСОБА_1 згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, працює майстром шиномонтажу на ПП «Тіп-топ сервіс»в с. Копилові Макарівського району, де отримує дохід.

Обставини, що обтяжують його покарання відсутні.   

Пом’якшуючими його покарання обставинами є визнання своєї вини у вчиненні злочину, щире каяття у вчиненому.

          На підставі викладеного суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Речові докази по справі: два передніх крила та металеве облицювання радіатора до автомобіля ГАЗ-52, що передані на зберігання директору Копилівської ЗОШ ОСОБА_3, слід повернути школі.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

          Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання –850 (вісімсот п’ятдесят) грн. штрафу.

Речові докази по справі: два передніх крила та металеве облицювання радіатора до автомобіля ГАЗ-52, що передані на зберігання директору Копилівської ЗОШ ОСОБА_3, -  повернути Копилівській ЗОШ.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Макарівський районний суд Київської області.

Головуючий                     О.В. Тандир