Справа № 2-117/11              

РІШЕННЯ

Іменем України

  01.07.2011                                                                      м. Іршава                                                  

Іршавський районний суд Закарпатської області  в складі:

головуючого Даруда І.  А.  

при секретарі  Сатін Н.М.

представників –ОСОБА_1,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава  справу за позовом  ВАТ КБ»Надра»до ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про стягнення боргу за кредитним договором , зустрічний позов  ОСОБА_3  до ВАТ КБ «Надра»про визнання кредитного договору  недійсним  , -

ВСТАНОВИВ:

  Позивач ВАТ КБ «Надра» звернувся з позовною  заявою до суду до ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про стягнення боргу за кредитним договором . Свої вимоги мотивує тим, що 28 вересня 2006 року між ВАТ КБ»Надра»та ОСОБА_3  був укладений  кредитний договір № 2006/978- МК/73  , згідно якого банк надав позичальнику  кредитні кошти в сумі  46000.00 Євро на споживчі цілі строком до  27 вересня 2011 року  включно із сплатою 13,5 % річних, а позичальник  зобов»язався повернути  кредит та сплатити  банку відсотки  за користування  кредитом  згідно  графіку.

Факт отримання ОСОБА_3 кредитних коштів  в сумі 46000.00 Євро підтверджується  його підписом на заяві про видачу  готівки   № НЛ –1 від 29.09.2006 року.

При настанні чергових строків повернення  кредитних коштів  та сплати відсотків за  користування кредитом  Позичальник свої зобов»язання  перед банком не виконує.

Відповідно до п.9.1.  9.2 кредитного договору за порушення строків  повернення кредиту та  відсотків позичальник сплачує  банку пеню в розмірі 0, 5 %  від суми прострочених зобов»язань  за кожен день прострочення , але не більше  подвійної облікової  ставки НБУ , що діяла у період за  який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.1.4 кредитного договору  сторони погодились  про те , що у випадку  виникнення  у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з  графіком за будь –який  період банк має право вимагати  довгострокового повернення кредиту  позичальником.

Згідно умов договору № 2006/978-МК/73 від 28.09.2006 року та розрахунку  боргу станом на 23.02.2010 року про заборгованість відповідачів перед  ВАТ КБ»Надра» складає 36889.46 Євро, що по курсу НБУ станом на 23.02.2010 року становить 401637.06 грн. з  розрахунку 10.887583 за 1 євро , з яких :

1.          кредит –27951.34 Євро , що по курсу НБУ станом становить  304322.53 грн.

2.          прострочені відсотки за користування кредитом  - 4155,93 Євро , що по  курсу  НБУ становить  45248.03 грн.

3.          нараховані відсотки  - 230.60 Євро , що  курсу  НБУ  становить  2510.68 грн.

4.          пеня –4551.59 що по курсу  НБУ  становить 49555.81 грн.

В  якості  забезпечення  виконання  ОСОБА_3 зобов»язань , взятих   на себе за кредитним договором № 2006/978-МК /73 від 28.09.2006 року між ВАТ КБ»Надра»/іпотекодержатель/та  ОСОБА_4/ іпотекодавець/ був укладений  іпотечний договір від 29.09.2006 року   , посвідчений  приватним нотаріусом  Іршавського районного нотаріального округу  ОСОБА_5 зареєстровано в реєстрі  за № 2847.

Згідно вказаного договору  ОСОБА_4 передала в іпотеку  ВАТ КБ»Надра» житловий будинок  з надвірними спорудами  / житловий  будинок , гараж цегляний , котельня цегляна/ загальною площею 213,90 кв. м. житловою площею  80.40 кв. м. що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Згідно  п. 5.1 кредитного договору  іпотекодержатель набуває право звернення  стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію , якщо у момент настання   строку виконання зобов»язань  за   кредитним договором вони не будуть  виконані повністю, а саме : при повному  чи  частковому не повторенні  у встановленні  відповідно до кредитного договору  строки  суми кредиту та / або при  несплаті або частковій несплаті  у передбаченні кредитним договором  строки  сум відсотків  та / або/ при несплаті або частковій  несплаті  в строк сум неустойки / штрафу , пені , що передбачені  кредитним договором.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Іпотеку »за рахунок  предмета іпотеки  іпотеко держатель  має право задовільнити свою вимогу  за основним  зобов»язанням   у повному обсязі або в частині ,  встановленій іпотечним договором , що визначена на час виконання  цієї вимоги , включаючи сплату процентів , неустойки , основної суми боргу  та будь –якого збільшення  цієї суми ,  яке  було  прямо передбачено  умовами договору , що обумовлює  основне зобов»язання.

Згідно ст. 33 Закону України»Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання  боржником основного зобов»язання  іпотеко держатель  вправі задовільнити свої вимоги за  основним зобов»язанням  шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись положенням  кредитного договору та іпотечного договору Банк надіслав позичальнику та іпотекодавцю  претензію № 4003 від 25.12.2009 року з вимогою дострокового повернення кредитних коштів та сплати нарахованих  відсотків  і пені за несвоєчасне  виконання зобов»язань, однак будь –яких заходів  відповідачі не вжили , вимоги Банку не виконали , відповіді  на листи не надали , заборгованість не погасили.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов»язання повинно  виконуватися належним чином  відповідно до закону , інших правових актів , договору , а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог , що  за певних умов звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 1054,1049 ЦК України  позичальник зобов»язаний   повернути позику у строк  та в порядку , що встановлені договором. Нормами п.2 ст. 1050 ЦКУ передбачено , щзо  якщо  договором встановлений обов»язок  позичальника  повернути позику частинами , то  в разі  прострочення повернення чергової частини позикодавець  має право вимагати дострокового  повернення частини позики , що залишилася , та сплати всіх належних йому процентів.

         ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ВАТ КБ «Надра»про визнання кредитного договору  недійсним  .Свої вимоги мотивує тим, що  28 вересня  2006 року нібито між  ним та ВАТ КБ»Надра» укладено кредитний договір  № 2006 /978 –МК/73  з цільовим  призначенням  на споживчі цілі.

За кредитними договорами  Банк зобов»язується  надати грошові кошти  позичальникові в розмірі  та на умовах , установлених договором ,  а позичальник зобов»язується  повернути кредит  та сплатити проценти.

Забезпеченням виконання зобов»язання  за цим  договором  є застава нерухомості  / іпотека/- житловий будинок , який розташований  за адресою : АДРЕСА_2.

З його сторони він , зазначений вище ,  кредитний договір не підписував і нікого не  уповноважував , а тому він не знав жодних  істотних умов кредитного договору №  2006/978- МК -/ 73 , окрім  суми погашення, оскільки у банку  видавали  йому квитанцію про сплату процентів та   тіла кредиту. А копію зазначеного договору та інших кредитних документів він  отримав по пошті  разом з  позовом , які йому надіслав суд , тобто про істотні та інші умови  договору він дізнався з документів , надісланих  Іршавським районним судом.

У частині 2 «Предмет договору» кредитного договору № 2006//978-  МК/33 від  вересня 2006 року зазначено що банк надає Позичальнику  в тимчасове   користування  на умовах забезпеченості  поворотності  строковості  платності  Кредитні ресурси  в сумі 46000/ сорок шість  тисяч / Євро з оплатою по процентній ставці 13.5 %/ тринадцять цілих п»тдесят  сотих процентів річних .

Також у п. 3.2. вказано що  позичальник  зобов»язується   щомісяця  в термін  до 10 числа  кожного місяця  здійснювати погашення заборгованості  по кредитних ресурсах у складі  щомісячного  ауітентного платежу , розмір якого за цим договором становить 46000/ сорок шість тисяч  / Євро.

Правовідносини , які виникають  із кредитного договору , за суттю є зобов»язанням, в якому одна сторона / боржник/ зобов»язана вчинити   на користь другої сторони / кредитора/ певні дію або утриматися від певної  дії , а кредитор має право вимагати від боржника  виконання його обов»язку.

Чинний Цивільний Кожекс України розрізняє валюту зобов»язання та валюту виконання зобов»язання.

Валюта зобов»язання – це валюта , в якій виражається зобов»язання. Валюта виконання зобов»язання –це валюта платежу.

Валютою зобов»язання в даному випадку є Євро.

Виконання зобов»язання на даний час  також проводиться в іноземній валюті. Підтвердженням цього є сплата  нарахованих відсотків у валюті –Євро , що зазначено у  банківських виписках  доданих до заяви.

Згідно ст.. 99  Конституції України «Про систему   валютного реагування   і валютного «контролю» валюта України є єдиним законним  засобом платежу на території  України , який приймається  без обмежень для оплати  будь –яких  вимог та зобов»язань.

Відповідно до ст..  524 Цивільного кодексу України зобов»язання  має  бути виражене у  грошовій одиниці – гривні.

Згідно з ст..  533 Цивільного кодексу України валютою виконання грошового  зобов»язання є гривня.

Виняток встановлено  тільки п. ст.. 533 Цивільного кодексу України , зокрема ,  використання іноземної валюти , а також платіжних  документів в іноземній валюті  при здійсненні розрахунків  на території України за зобов»язаннями  допускається у випадках,  порядку та на умовах установлених законом.

На сьогодні  жодним законом не передбачено  можливість використання іноземної  валюти або виконання зобов»язання  на території України між резидентами.

З цього випливає, що  зобов»язання  на території України між резидентами укладаються  та виконуються виключно  в національній валюті –гривні  , а не валюті Євро.

Таким чином ,  відповідач , порушуючи законодавство ,  а саме : видаючи кредити у іноземній валюті резидентам для розрахунку із іншими резидентами  , створює умови для  недобросовісної конкуренції по відношенню  до інших суб»єктів  господарювання / банків та кредитних спілок /, які  придержуються норм чинного законодавства у своїй діяльності.

Згідно Закону України «Про захист  прав споживачів»

споживач  - фізична особа, яка придбаває , замовляє  , використовує  або має намір  придбати  чи замовити  продукцію  для особистих потреб , безпосередньо  не пов»язаних з   підприємницькою діяльністю   або виконанням  обов»язків найманого працівника.

продукція –будь –які виріб , товар  , робота чи послуга , що виготовляються , виконуються   чи надаються  для  задоволення суспільних потреб.

Зважаючи на те,  що цільове призначення   кредиту є придбання автомобіля для   задоволення власних потреб , то на вищезазначені  кредитні  правовідносини   поширюються  норми законодавства  про захист прав споживачів.

В суді представники  позивача по основному  позову  вони ж представники відповідача по зустрічному  ОСОБА_2, ОСОБА_6 основний позов підтримали , зустрічний не визнали , додатково пояснили , що оригінал кредитного договору в банку  відсутній , однак оскільки  відповідач отримав гроші , то в нього виникла заборгованість  по даному кредитному договору . Просить основний позов задовільнити, в зустрічному   відмовити.

Відповідач  ОСОБА_3  та його представник ОСОБА_1  по основному позову  він же позивач  по зустрічному  в суді основний  позов не визнав , зустрічний підтримав  і пояснив , що  кредитний договір він не підписував , істотні умови договору  не знав , а лише знав суму погашення  , оскільки в банку   йому видали квитанцію. Просить в основному позові відмовити, зустрічний задоволити.

Заслухавши  сторін ,  дослідивши матеріали справи , суд вважає, що в основному позові  слід відмовити , зустрічний підлягає  до задоволення  з слідуючих підстав.

Згідно вимог ст. 1055 ЦК України  кредитний договір  укладається у письмовій формі . Кредитний договір , укладений  з недодержанням письмової  форми , є  нікчемним.

У відповідності до  вимог ст. 1054 ЦК України  за кредитним договором  банк або інша фінансова установа / кредитодавець/ зобов»язується надати грошові кошти / кредит/ позичальникові у розмірі  на умовах, встановлених  договором  , а позичальник зобов»язується  повернути кредит  та сплатити проценти.

В судовому засіданні  належними доказами, зокрема поясненнями сторін  встановлено , що кредитний договір між сторонами  не укладався  в письмовій формі , оскільки представники  банку пояснили , що у зв»язку з відсутністю  оригіналу договору  можуть такий надати  для проведення почеркознавчої експертизи  , у зв»язку з чим така і не була  проведена.

Отже , отримавши  кредит та сплачуючи  проценти  та тіло кредиту  відповідачу не були відомі  істотні умови договору.

Згідно ст. 60 п.1 Ц П К України кожна  сторона зобов»язана довести  та обставини , на які вона  посилається  як на  підставі  своїх  вимог і  заперечень. Банк не довів у суді  тих обставин , на які вона посилається у позові , а саме не представив суду оригіналу  кредитного договору.

Оскільки у відповідності  до вимог ст. 1055  ЦК України  договір укладений  з недодержанням  письмової форми  є нікчемним , а тому  й  не тягне за  собою  цивільно –правових  наслідків , а отже є  безпідставними вимоги банку  про стягнення заборгованості  за відсутності  письмово  укладеного кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60 п.1, 131 , 212 , 215 ЦПК України ст.ст.1054,1055 ЦК України, суд

РІШИВ:

 В основному  позові ВАТ КБ»Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про стягнення боргу за договором кредиту  відмовити за недоведеністю позовних  вимог.

          Зустрічний  позов  задовільнити.

          Визнати недійсним кредитний договір № 2006 / 978- МК/73 від 28 вересня 2006 року  укладений між  ОСОБА_3  та ВАТ КБ»Надра».

          На рішення може бути подана апеляція  протягом  10 днів  до Закарпатського апеляційного суду.

Головуючий:                                                                       І.  А.  Даруда