Справа № 2-570/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2011 року                                                                            м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                                                Дмитрієвої М.М.,

при секретарі                                                                                            Красняк О.С.,

за участю позивача                                                                         ОСОБА_1,

представника відповідача                                                               Пророка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу № 2-570/11 за позовом ОСОБА_1 до Федерації Професійних спілок України про зміну дати та формулювання підстав звільнення,  -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Федерації Професійних спілок України про зміну дати та формулювання підстав звільнення.

У позові зазначив, що з 11 травня 2007 року він являвся головним спеціалістом з питань колдоговірної роботи департаменту економічного захисту апарату Професійних спілок України в Запорізькій обласній раді профспілок.

У зв’язку із зміною керівництва ФПУ, яке відбулося наприкінці 2008 року, працівникам з 01 лютого 2009 року перестали нараховувати і виплачувати премію, передбачену розділом 4 Колективного договору про умови оплати праці. Позивач вказує, що з цим рішенням він ознайомлений не був, премію не отримував протягом 11 місяців.

У зв’язку з порушенням КЗпП України, а також умов колективного договору ОСОБА_1 написав заяву на ім’я голови ФПУ про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі 4-х місячних середніх заробітків.

03.03.2010 року заява була отримана керівництвом ФПУ, проте залишена без розгляду.  11.01.2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений з розпорядженням Голови ФПУ за № 365-К про наступне звільнення у зв’язку із зміною штатного розкладу відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України та був звільнений розпорядженням Голови ФПУ, з яким він не був ознайомлений, з 07.03.2010 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає вказані дії незаконними, оскільки в порушення ст. 49-2 КЗпП України звільнення було проведено достроково, за 5 днів до закінчення двохмісячного терміну попередження, а також у вихідний день.

З огляду на вищевикладене, просить суд скасувати розпорядження Голови ФПУ про звільнення з посади головного спеціаліста з колдоговірної роботи по п. 1 ст. 40 КЗпП України. Змінити підставу звільнення на ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Визнати дії відповідача такими, що порушують законодавство про оплату праці, щодо нарахування та виплату премії, стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 4-х місячних заробітних плат у сумі 8512 грн. 56 коп., а також не виплачену премію у сумі 3255 грн. 99 коп.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просить суд скасувати розпорядження Голови ФПУ про звільнення його з посади головного спеціаліста з питань колдоговірної роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв’язку з скороченням чисельності штату), змінити підставу звільнення з роботи у Федерації Професійних спілок України за п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності штату) на ч. 3 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням у зв’язку з порушенням законодавства про працю, умов колективного договору) згідно поданої заяви, визнати дії відповідача такими, о порушують законодавство про оплату праці щодо нарахування та виплату премії, стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в розмірі 4-місячної середньої заробітної плати у сумі 8512 грн. 56 коп., стягнути з відповідача на свою користь невиплачену премію у сумі 3255 грн. 99 коп., зазначені грошові кошти перерахувати на особистий банківський рахунок ОСОБА_1: АТ «Метабанк», МФО 313582, ОКПО 20496061, р/р НОМЕР_1, пот. Рахунок № НОМЕР_2.      

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та надав суду розпорядження Голови ФПУ № 08-К від 21.01.2011 року яким внесено до розпорядження Голови ФПУ від 26.02.2010 року № 17-К «Про звільнення з роботи ОСОБА_1»наступні зміни: у пункті 1 змінено дати звільнення «07 березня 2010 року –останнім днем відпуски»на «11 березня 2010 року», доповнено розпорядження наступним: фінансовому управлінню виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 по 11 березня 2010 року.

        Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючі всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників.

Судом було встановлено, що у відповідності до постанови Президії Федерації професійних спілок України від 23.12.2009 року за № п-37-4 посада головного спеціаліста з колдоговірної роботи була скорочена у зв’язку з скороченням штату працівників апарату ФПУ та у зв’язку з недостатнім фінансуванням, що підтверджує, що розпорядження Голови ФПУ про звільнення з посади головного спеціаліста з колдоговірної роботи ОСОБА_1 та звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідає вимогам законодавства.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не  менше середнього місячного заробітку.

Відповідачем не були надані докази виплати позивачу ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі передбаченої законом чи колективним договором, що свідчить про невиконання відповідачем вимог, передбачених ст. 44 КЗпП про виплату вихідної допомоги при звільненні працівника.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про оплату праці»структура заробітної плати складається з основної заробітної плати та додаткової заробітної плати, що включає премії, що пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій. У відповідності до положення про преміювання ФПУ виплата премій працівникам за результатами  роботи є правом, а не обов’язком роботодавця і залежить від багатьох чинників, зокрема недостатністю коштів. Таким чином, роботодавець повідомляє працівникові, що зарплату, зазначену в колективному договорі, він виплачуватиме щомісяця, а премію –за результатами роботи і він не пов’язує позбавлення премії з притягненням до дисциплінарної відповідальності працівника. Викладене вказує, що дії відповідача щодо виплати заробітної плати та премії являються такими, що відповідають чинному законодавству, отже вимога ОСОБА_1 про виплату йому невиплачених премій не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

Керуючись ст.ст. 32, 38, 40, 44, 49-2, 241 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 217, 219 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Федерації Професійних спілок України про зміну дати та формулювання підстав звільнення задовольнити частково.

Стягнути з Федерації Професійних спілок України на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 4-х місячних середніх місячних заробітних плат в розмірі 8512 грн. 56 коп.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                      /підпис/                    М.М. Дмитрієва

Копія вірна:

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                                                       М.М. Дмитрієва