ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.01.2008 | Справа №2-22/15363-2007А |
За позовом- ЗАТ «Продмаш» ( м.Сімферополь,Євпаторійське шосе, 8)
до відповідача - Управління ПФУ в Залізничному районі м.Сімферополя (м.Сімферополь, вул. Леніна 17)
Про визнання недійсним та відміну рішення .
Суддя С.В.Яковлєв
представники:
Від позивача - Аблякімова Е.Р. – пр-ник. дов.від 04.01.08 р.
Від відповідача - Абрамкіна М.В.- пр-ник, дов. від 09.01.08 р.
Сутність спору: ЗАТ «Продмаш» (далі позивач) звернулось до господарського суду АРК з позовною заявою, в який просило визнати недійсним та скасувати рішення управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя ( далі відповідач) № 518 від 05.09.2007 р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам на загальну суму 124365,88 грн. Вимоги мотивовані тим, що на думку позивача зазначене рішення не є законним.
У судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2007 р. від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, він просив скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України у Залізничному районі м.Сімферополя № 518 від 05.09.2007р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам на загальну суму 124365,88 грн.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, визначав, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідач не мав правових підстав для нарахування штрафних санкцій.
У відзиві на позов, наданому у судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2007р. відповідач з позовними вимогами не погодився, вказав, що відсутні підстави для скасування рішення керівника управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя № 518 від 05.09.2007 р.
У судовому засіданні, яке відбулось 24.01.2008 р. представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу , суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач 05.09.2007 р. виніс рішення № 518, яким застосував до позивача штраф у розмірі 50 % сум несплачених авансових платежів у розмір 124365,88 грн.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загально- обов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Відповідно до п.2 ст.5 Закону виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
У ст. 20 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений порядок обчислення та сплати страхових внесків. Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі , у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею
зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Відповідальність страхувальників у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначена у ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п. 7 ч.9 ст. 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників за несплату , неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків штраф у розмірі 50 % сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду АРК по справі № 2-6/12974-2006 порушено провадження у справі про банкрутство позивача, , згідно вимог п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» введений мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов’язанням, строки виконання яких настали до порушення провадження по справі про банкрутство. Ухвалою господарського суду АРК по справі № 2-6/12974-2006 від 01.09.2006 р. провадження у справі про банкрутство ЗАО «Продмаш» припинено.
Вивчивши матеріали справи , вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідач виніс рішення № 518 від 05.09.07 р. з порушенням діючого законодавства, без урахування вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.4 ст. 12 якого передбачено, що пеня та штрафні санкції не нараховуються за невиконання або неналежне виконання грошових обов’язків по сплаті податків та зборів ( обов’язкових платежів) протягом дії мораторію.
Як зазначене вище, на час прийняття 05.09.2007 р. рішення № 518 введений під час розгляду справи № 2-6/12974-2006 мораторій на задоволення вимог кредиторів вже не діяв .
У порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, позивачем не надані докази необґрунтованого застосування до нього штрафних санкцій, сплати ним авансових платежів , яки визначені позивачем як несплачені при нарахуванні штрафу під час прийняття рішення № 518.
В силу викладеного суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення № 518 від 05.09.07 р. відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у способі, що передбачений Конституцією та законами України, у зв’язку з чим відсутні підстави для скасування зазначеного рішення .
Під час судового засідання, яке відбулось 24.01.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.02.2008 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволені позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.